- •С.І. Веремеєнко, в.М. Фурман картографія ґрунтів
 - •Передмова
 - •1. Вступ до «картогафії ґрунтів»
 - •Методологічні підходи в картографуванні ґрунтів
 - •1.1.1 Структурний підхід
 - •1.1.2 Порівняльно-географічний підхід
 - •1.1.3. Ґрунт як об'єкт досліджень
 - •1.2 Предмет, метод і задачі курсу «Картографія ґрунтів»
 - •1.3 Історія розвитку картографування ґрунтів
 - •Контрольні запитання
 - •2. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
 - •Контрольні запитання
 - •3. Підготовчі роботи при картографуванні ґрунтів
 - •3.1. Організація підготовчої роботи
 - •3.2. Організація і штат ґрунтової партії
 - •Приблизний склад ґрунтової партії:
 - •3.3 Спорядження і обладнання
 - •3. 4 Транспорт
 - •3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
 - •3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
 - •3.7 Топографічна основа ґрунтових карт
 - •3.7.1. Поняття про топографічну карту.
 - •3.7.2 Масштаб карт
 - •Масштаб карти Величина масштабу
 - •3.7.3 Найпростіші способи визначення відстаней в полі
 - •3.7.4 Визначення крутизни схилів
 - •Контрольні питання
 - •4. Польовий період картографування грунтів
 - •4.1 Організація роботи ґрунтової партії в полі
 - •4.2 Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з територією, що підлягає ґрунтовим обстеженням
 - •4.3 Техніка польового ґрунтового дослідження. Типи ґрунтових розрізів
 - •4.4 Закладання і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості
 - •4.5 Загальні вказівки про реєстрацію ґрунтових розрізів їх морфолого-генетичної характеристики і ведення ґрунтових щоденників
 - •4.6 Вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і їх картографічне значення
 - •4.6.1 Будова ґрунтів, або їх загальний вигляд.
 - •4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
 - •4.6.3 Вологість ґрунту.
 - •4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
 - •4.6.5 Структура ґрунту.
 - •4.6.6 Складення ґрунту.
 - •4.6.7 Новоутворення.
 - •4.6.8 Включення.
 - •4.7 Відбір ґрунтових зразків
 - •Горизонтам
 - •4.8 Техніка відбору ґрунтових монолітів
 - •Контрольні запитання
 - •5. Методи складання ґрунтових карт
 - •5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
 - •5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
 - •Кількість ґрунтових розрізів на 1000 га
 - •5.3 Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.
 - •5.2.2 Значно важче визначати межі ґрунтів при неясних, поступових, таких, що ледве піддаються спостереженню, пере
 - •5.4 Уточнення ґрунтових меж при крупномасштабній ґрунтовій зйомці.
 - •5.4.1 Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.
 - •5.5 Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картуванні ґрунтів
 - •5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».
 - •5.8 Точність ґрунтових карт
 - •5.9 Оформлення ґрунтових карт
 - •5.10 Умовні знаки та ілюміновка ґрунтових карт
 - •Умовні позначення механічного складу ґрунту
 - •Умовні знаки на ґрунтовій карті
 - •Контрольні запитання
 - •6. Види ґрунтової зйомки
 - •6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу
 - •6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки
 - •6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу
 - •6.3 Ґрунтова зйомка крупного масштабу
 - •6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності
 - •Контрольні питання
 - •7. Камеральна обробка матеріалів польових ґрунтових досліджень
 - •7.1. Обробка польової документації
 - •7.1.1 Попередня обробка матеріалів польових досліджень
 - •7.1.2 Складання плану аналітичних робіт
 - •При складанні картограми кислотності ґрунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
 - •При складанні картограми забезпеченості ґрунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
 - •Для карбонатних ґрунтів:
 - •3. При складанні картограми забезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів калієм:
 - •Для ґрунтів лісостепової і чорноземної зон:
 - •4. При складанні картограм забезпеченості ґрунтів азотом:
 - •7.2. Складання остаточної класифікації ґрунтів
 - •Контрольні запитання
 - •8. Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
 - •8.1 Етапи складання авторського оригіналу ґрунтової карти
 - •8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.
 - •8.3. Типізація земель та види картограм.
 - •8.3.1. Складання картограм
 - •8.3.2. Схеми типізації земель
 - •8.3.3 Складання спеціальних картограм
 - •Контрольні запитання
 - •9. Спеціальні види ґрунтового обстеження
 - •9.1. Агрохімічне картографування ґрунтів
 - •9.1.1.Загальні відомості
 - •9.1.2. Етапи проведення агрохімічного картографування ґрунтів .
 - •9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
 - •9.1.4.Обстеження еродованих земель
 - •9.2. Ґрунтове картографування для землеустрою
 - •9.2.1. Методика ґрунтових досліджень
 - •Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
 - •9.3 Ґрунтово меліоративне та сольове обстеження
 - •9.3.1 Ґрунтово меліоративне обстеження
 - •9.3.2Сольове обстеження
 - •9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження
 - •9.3.4Картограми глибини залягання і хімізму ґрунтових вод
 - •9.4. Ґрунтово-ерозійне та ґрунтоеколого-агрохімічне знімання
 - •9.4.1 Мета та завдання обстежень
 - •9.4.3 Покази еродованості для різних ґрунтів
 - •Дерново-підзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
 - •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
 - •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
 - •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
 - •9.4.4 Ґрунтово-екологічне обстеження
 - •Перелік показників кризових явищ, які підлягають
 - •Контрольні запитання
 - •10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
 - •10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
 - •10.2. Використання методів супутникової навігації при картографуванні ґрунтів
 - •10.2.1. Поняття про супутникову навігацію
 - •10.2.2 Використання gps для картографування ґрунтів і геоінформаційних систем (гіс).
 - •10.3. Аерокосмічні методи ґрунтового знімання
 - •1. Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування:
 - •2. Польові дослідження:
 - •3. Камеральна обробка матеріалів:
 - •10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
 - •10.4.1 Базові матеріали
 - •10.4.2 Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів
 - •10.4.3 Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт
 - •10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
 - •Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів
 - •Тлумачний словник основних термінів
 
10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
Істотною рисою сучасних знімальних робіт є автоматизація, яка може виконуватися двома шляхами:
дистанційним зніманням (з космосу, аерофотознімання, наземне фотознімання), яке вивчається в курсі аерофотогеодезії;
координуванням (зніманням) результатів наземних ґрунтових обстежень і відображенням конкретних точок за нашим вибором (електронна тахеометрія, GPS-системи). Цей шлях передбачає автоматизацію традиційного процесу польових вимірів при зніманні ґрунтів, накладання знятих точок, оформлення графічного матеріалу у вигляді планів або карт ґрунтів.
Оскільки плани (карти) будуватимуться за допомогою графічних редакторів, то результати вимірів і допоміжні дані "перекачують" у комп'ютер. При цьому відзняті точки розподіляються по шарах у відповідності до тематичної інформації, яку вони несуть. Це забезпечує в подальшому можливість формувати спеціальні плани потрібною тематичною інформацією про гранти. Побудовані плани виводять на папір або записують на магнітний носій.
Як відомо, тахеометрія - це визначення планового та висотного положення точок полярним методом. Процедура знімання поділяється на польові камеральні роботи. В процесі польових робіт набираються результати вимірів, а в камеральних умовах вони обробляються і використовуються для складання планів ґрунтів. Всі ці процеси автоматизовані в технології електронного тахеометра: результати вимірів можна зберігати в пам'яті тахеометра або виконувати обчислення координат, висот, площ ділянок тощо.
Електронні тахеометри об'єднують передові засоби вимірювання й апробоване програмне забезпечення. Вони мають двоосьовий компенсатор (в площині зорової труби та в площині вісі її обертання), програми обліку колімаційної помилки та місця нуля вертикального кругу, ряд програм обчислювальної обробки результатів вимірів.
Можливості електронних тахеометрів розглянемо на прикладі двох моделей: Set 3000 фірми Sokkia (Японія) та Rec Elta (Karl Zeiss Німеччина). Результати вимірів відображаються на рідиннокристалічному дисплеї (у Sokkia два дисплеї, вісім рядків по 20 символів кожний, у Rес Еltа 15 - один дисплей, чотири рядки по 40 символів), можуть бути записані у пам'ять приладу (у Sokkia - 1000 пікетів, у Rec Elta 15 - 500 дворядкових записів). Sokkia має також змінні магнітні карти. Біля дисплеїв розташовується функціональна алфавітно-цифрова клавіатура (у Sokkia - 47 клавіш, Rec Elta 15-24 клавіші). Всі ці можливості реалізовані у приладі вагою 5,7 кг (Sokkia) і 7,5 кг (Rec Elta 15).
Відстані вимірюють на призму-віддзеркалювач. Дальність вимірів у Sokkia 2,5-3 км, а Rec Elta 15 використовує світловіддалемір інфрачервоного випромінювання і вимірює відстані з однією призмою до 1 км, а з трьома призмами - до -1,5 км.
У Rec Elta 15 набір програм стандартний, а особливості подальшої обробки результатів вимірів враховуються програмним забезпеченням персонального комп'ютера. При цьому головне меню приладу відображає можливість виконання таких робіт:
програма набору результатів польових вимірів MESSEN;
програмний модуль KOORDINATEN для безпосередньої обробки результатів вимірів у прямокутній системі координат в полі: обчислення координат точки, пряма та зворотна засічки, полярні виміри, винесення точок в натуру, обчислення площ;
підпрограми для розв'язання спеціальних геодезичних задач SPEZIAL: знесення відмітки з пункта на себе, розбивка прямих, взаємоув'язка сусідніх точок;
Модуль JUSTIEREN/VORBER для виконання перевірок, юстировок і завдання початкових установок Rec EltalS;
модуль DATENTRANSFER для передавання даних на периферійні пристрої і комп'ютер або принтер);
програма-редактор EDITOR.
Таким чином, електронні тахеометри значно підвищують продуктивність праці при ґрунтових обстеженнях та складанні фунтових планів і карт.
