9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження

Ґрунтово-меліоративні дослідження на солонцях і солонцюватих землях проводять, щоб зібрати інформацію, необхідну для розроблення правильно­го технічного вирішення меліорації і освоєння солонцюватих ґрунтів і со­лонців, обґрунтування практичної необхідності проведення меліоративних робіт, встановлення їхніх видів, вартості, а також загальних меліоративних затрат на освоєння об'єкта. Складаються ці дослідження з підготовчого, польового і камерального періодів.

У підготовчий період збирають інформацію про територію досліджень, збирають і узагальнюють матеріали ґрунтових обстежень і намічають місця виробок, причому особливу увагу звертають на аналітичний матеріал, зок­рема, на склад вбирних основ, ступінь і характер засолення, глибину заля­гання і потужність карбонатного та гіпсового горизонтів і вміст у них карбо­натів і гіпсу, гранулометричний склад; вивчають досвід меліорації й освоєн­ня солонців і солонцевих земель (ступінь і характер освоєння, агротехніку, урожайність, застосування меліорантів, добрив та їхню ефективність).

Рекогносцировочні обстеження солонцюватості ґрунтів, зокрема, на зро­шуваних масивах, проводять не рідше одного разу на рік. Про процес осо­лонцювання ґрунтів роблять висновки за станом розвитку сільськогосподарських куль­тур, утворення на поверхні ґрунту білуватої кірки, тріщинуватості, горіхувато-глибової структури з глянцем на гранях структурних окремостей тощо.

У польовий період ґрунтове знімання виконують на всіх сільськогоспо­дарських угіддях. На площах з несолонцюватими ґрунтами, а також ком­плексами, що мають солонців до 10%, дослідження не проводять.

Масиви, де солонців є від 10 до 30% і наявні ділянки однорідних солон­цюватих і сильнозасолених ґрунтів, обстежують маршрутно-рекогносциру­вальним методом з метою коригування матеріалів минулих обстежень, у цьому випадку розрізи закладають із розрахунку 20% від загальної кіль­кості, необхідної для обґрунтування цільового знімання заданого масштабу.

Лабораторні дослідження зразків ґрунтів і ґрунтових вод проводять за загальноприйнятими методиками.

Камеральний період складається з опрацювання польових і лаборатор­них матеріалів досліджень, складання кінцевої ґрунтово-меліоративної карти, зокрема карти солонцюватості ґрунтів, і пояснювальної записки до неї.

За аналітичними даними уточнюють польове визначення ґрунтів, кори­гують їхні основні діагностичні характеристики і встановлюють середні по­казники морфології (потужність генетичних горизонтів, глибину закипання від НСІ, глибину видимих форм карбонатів і гіпсу й т. ін.).

Систематизують ґрунтоутворюючі і підстилаючі породи за літологічним складом, ступенем і типом засолення, уточнюють тип гідрологічного режи­му ґрунтів. Відповідно до класифікації складають остаточний систематич­ний список ґрунтів. Розраховують норми гіпсування, погоризонтні запаси карбонатів кальцію, гіпсу, глибини основного обробітку для випадку „самомеліорації". Складають контурну відомість агромеліоративних показників ґрунтів і комплексів. Дають меліоративну оцінку і розробляють заходи з меліорації і освоєння ґрунтів.

Ґрунтово-меліоративна карта є основним документом для складання проекту освоєння солонців і забезпечує найкращі меліоративні й економіч­ні рішення відповідно до природних умов і прогнозу зміни ґрунтового по­криву в процесі його використання.

На ґрунтово-меліоративній карті наочно й стисло відображають виснов­ки і рекомендації з використання земель досліджуваної території і забезпе­чення їхньої продуктивності.

Ґрунтово-меліоративну карту і легенду до неї складають після аналізу морфологічних, хімічних, фізичних властивостей, гідрологічного режиму ґрунтів і розроблення заходів з їхньої меліорації і освоєння.

Завершують складання ґрунтово-меліоративної карти накладанням за­ходів з освоєння солонцевих земель. Використовуючи контурну відомість, на карті шляхом об'єднання контурів з аналогічними заходами виділяють меліоративні групи. Для кожної меліоративної групи розробляють систему агромеліоративних заходів, які детально характеризують у нарисі і коротко відмічають у легенді до ґрунтово-меліоративної карти.