- •С.І. Веремеєнко, в.М. Фурман картографія ґрунтів
- •Передмова
- •1. Вступ до «картогафії ґрунтів»
- •Методологічні підходи в картографуванні ґрунтів
- •1.1.1 Структурний підхід
- •1.1.2 Порівняльно-географічний підхід
- •1.1.3. Ґрунт як об'єкт досліджень
- •1.2 Предмет, метод і задачі курсу «Картографія ґрунтів»
- •1.3 Історія розвитку картографування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Контрольні запитання
- •3. Підготовчі роботи при картографуванні ґрунтів
- •3.1. Організація підготовчої роботи
- •3.2. Організація і штат ґрунтової партії
- •Приблизний склад ґрунтової партії:
- •3.3 Спорядження і обладнання
- •3. 4 Транспорт
- •3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
- •3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
- •3.7 Топографічна основа ґрунтових карт
- •3.7.1. Поняття про топографічну карту.
- •3.7.2 Масштаб карт
- •Масштаб карти Величина масштабу
- •3.7.3 Найпростіші способи визначення відстаней в полі
- •3.7.4 Визначення крутизни схилів
- •Контрольні питання
- •4. Польовий період картографування грунтів
- •4.1 Організація роботи ґрунтової партії в полі
- •4.2 Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з територією, що підлягає ґрунтовим обстеженням
- •4.3 Техніка польового ґрунтового дослідження. Типи ґрунтових розрізів
- •4.4 Закладання і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості
- •4.5 Загальні вказівки про реєстрацію ґрунтових розрізів їх морфолого-генетичної характеристики і ведення ґрунтових щоденників
- •4.6 Вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і їх картографічне значення
- •4.6.1 Будова ґрунтів, або їх загальний вигляд.
- •4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
- •4.6.3 Вологість ґрунту.
- •4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
- •4.6.5 Структура ґрунту.
- •4.6.6 Складення ґрунту.
- •4.6.7 Новоутворення.
- •4.6.8 Включення.
- •4.7 Відбір ґрунтових зразків
- •Горизонтам
- •4.8 Техніка відбору ґрунтових монолітів
- •Контрольні запитання
- •5. Методи складання ґрунтових карт
- •5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
- •5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
- •Кількість ґрунтових розрізів на 1000 га
- •5.3 Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.
- •5.2.2 Значно важче визначати межі ґрунтів при неясних, поступових, таких, що ледве піддаються спостереженню, пере
- •5.4 Уточнення ґрунтових меж при крупномасштабній ґрунтовій зйомці.
- •5.4.1 Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.
- •5.5 Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картуванні ґрунтів
- •5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».
- •5.8 Точність ґрунтових карт
- •5.9 Оформлення ґрунтових карт
- •5.10 Умовні знаки та ілюміновка ґрунтових карт
- •Умовні позначення механічного складу ґрунту
- •Умовні знаки на ґрунтовій карті
- •Контрольні запитання
- •6. Види ґрунтової зйомки
- •6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу
- •6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки
- •6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу
- •6.3 Ґрунтова зйомка крупного масштабу
- •6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності
- •Контрольні питання
- •7. Камеральна обробка матеріалів польових ґрунтових досліджень
- •7.1. Обробка польової документації
- •7.1.1 Попередня обробка матеріалів польових досліджень
- •7.1.2 Складання плану аналітичних робіт
- •При складанні картограми кислотності ґрунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості ґрунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для карбонатних ґрунтів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів калієм:
- •Для ґрунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанні картограм забезпеченості ґрунтів азотом:
- •7.2. Складання остаточної класифікації ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •8. Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.1 Етапи складання авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.
- •8.3. Типізація земель та види картограм.
- •8.3.1. Складання картограм
- •8.3.2. Схеми типізації земель
- •8.3.3 Складання спеціальних картограм
- •Контрольні запитання
- •9. Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •9.1. Агрохімічне картографування ґрунтів
- •9.1.1.Загальні відомості
- •9.1.2. Етапи проведення агрохімічного картографування ґрунтів .
- •9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
- •9.1.4.Обстеження еродованих земель
- •9.2. Ґрунтове картографування для землеустрою
- •9.2.1. Методика ґрунтових досліджень
- •Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
- •9.3 Ґрунтово меліоративне та сольове обстеження
- •9.3.1 Ґрунтово меліоративне обстеження
- •9.3.2Сольове обстеження
- •9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження
- •9.3.4Картограми глибини залягання і хімізму ґрунтових вод
- •9.4. Ґрунтово-ерозійне та ґрунтоеколого-агрохімічне знімання
- •9.4.1 Мета та завдання обстежень
- •9.4.3 Покази еродованості для різних ґрунтів
- •Дерново-підзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •9.4.4 Ґрунтово-екологічне обстеження
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають
- •Контрольні запитання
- •10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
- •10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
- •10.2. Використання методів супутникової навігації при картографуванні ґрунтів
- •10.2.1. Поняття про супутникову навігацію
- •10.2.2 Використання gps для картографування ґрунтів і геоінформаційних систем (гіс).
- •10.3. Аерокосмічні методи ґрунтового знімання
- •1. Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування:
- •2. Польові дослідження:
- •3. Камеральна обробка матеріалів:
- •10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
- •10.4.1 Базові матеріали
- •10.4.2 Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів
- •10.4.3 Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт
- •10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
- •Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів
- •Тлумачний словник основних термінів
Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
№ |
Склад окремих етапів роботи |
Документи, що складаються в результаті виконання даного етапу роботи |
1
2
3 |
Підготовчий період Отримання завдання. Підбір і отримання спорядження і карто-графічного матеріалу. Складання загального календарного плану робіт
Підбір і вивчення наявних матеріалів минулих досліджень: а) картографічних і літературних матеріалів по геоморфології, гідрогеології, клімату і рослинності; б) матеріалів ґрунтових досліджень з приведенням в єдину систему експликацій до ґрунтових карт і з перенесенням ґрунтових контурів на робочу основу; в) літературних даних і неопуб-лікованих матеріалів різних установ по питаннях врожайності, агротехніки, добрив, способів поліпшення ґрунтів різних с/г угідь по району майбутніх досліджень
Підготовка картографічної основи. Накладення на землевпорядні плани додаткового топографічного навантаження (горизонталей і інше) |
Календарний план робіт по завданню в цілому.
Виписки і копії таблиць графічних матеріалів
Виписки і копії таблиць і графічних матеріалів. Робоча ґрунтова карта з нанесеними ґрунтовими контурами в олівці
Виписки і копії таблиць і графічних матеріалів |
продовження таблиці 12
4
5
6
7
8
9
10 |
Польовий період Польова рекогносцировка із співставлянням розрізів. Визначення і нанесення на карту маршрутних ходів і сітки розрізів відповідно до масштабу картування. Вивчення матеріалів по історії полів, агротехніці і ін. господарстві Польове ґрунтове картування: зіставлення і опис ґрунтових розрізів — основних, контрольних і прикопок, нанесення ґрунтових контурів на карту, відбір ґрунтових зразків для подальшого перегляду і відбору на аналізи
Перегляд ґрунтових зразків, уточнення назв виділених ґрунтів, відбір зразків для аналізів. Повторній об'їзд території з метою перевірки польової ґрунтової карти (якщо при перегляді ґрунтових зразків виникла необхідність такої перевірки) Задача робіт начальникові підрозділу закріплення ґрунтових контурів на карті після приймання польових робіт начальником підрозділу Камеральній період Обробка морфологічних і інших польових даних і даних лабораторних аналізів по ґрунтових різновидах, з складанням звітних таблиць морфологічних, хімічних і фізичних показників
Додаткова розробка літературних даних, неопублікованих матеріалів по характеристиці природно-історичних умов, ґрунтів, агротехніки і врожайності
|
Карта з нанесенням сітки розрізів в олівці.
Виписки і цифрові таблиці до характеристики історії полів агротехніки і ін.
Польова ґрунтова карта в олівці з сіткою розрізів, польові щоденники і заповнені бланки опису розрізі.
Відомість зразків, відібраних для аналізів. Польова ґрунт карта в олівці з сіткою розрізів і умовними позначеннями (легендою)
Акт прийому польових робіт начальником загону.
Виписки з матеріалів
|
|
|
продовження таблиці 12
11
12
13
14 |
Складання остаточної ґрунтової карти з урахуванням даних лабораторних аналізів Складання необхідних сільськогосподарських карт Розробка матеріалів обліку земель з складанням експлікацій ґрунтів по видах сільськогосподарських угідь Складання пояснювальної записки (нарису) до ґрунтової карти за заданою програмою
|
Списки використаної літератури
Остаточна ґрунтова карта
Альбом сільськогосподарських карт
Експлікація ґрунтів з якісною характеристикою їх по сільськогосподарських угіддях Пояснювальна записка до ґрунтової карти
|
* Підготовчий період складає 15%, польовий період—50% і камеральный період — 35% повного об'єму робіт.
III група — орнопридатні землі нижче середньої якості. Неоднорідні по характеру ґрунтового покриву масиви земель з плямами малопридатних ґрунтів (солонців, заболочених і ін.) від 20 до 30% і наявністю ерозії ґрунтів, схили до 6°, кам'янисті (з наявністю валунів від 20 до 50 м3 на 1 га і середнім покриттям території), солонцюваті, глеєві ґрунти. Ґрунти попередньої групи, але що підстилають твердими породами на глибині менше 50 см, потребують застосування меліоративних заходів щодо боротьби з солонцюватістю, заболоченістю, каменистістю і ерозією.
IV група — важкоосвоювані землі. Схили з вираженими явищами ерозії, що мають ухили в 6—8°; заболочені, солонцюваті, сильно еродовані, сильно кам'янисті (50—100 м3 на 1 га з щільним покриттям території), з щільними породами на глибині менше 30 см. Потребують складних меліорацій.
V група —землі, непридатні для оранки. Кам'янисті ґрунти, верхові болота, солончаки, кіркові, поверхневі солонці, горбисті піски і інше.