
- •С.І. Веремеєнко, в.М. Фурман картографія ґрунтів
- •Передмова
- •1. Вступ до «картогафії ґрунтів»
- •Методологічні підходи в картографуванні ґрунтів
- •1.1.1 Структурний підхід
- •1.1.2 Порівняльно-географічний підхід
- •1.1.3. Ґрунт як об'єкт досліджень
- •1.2 Предмет, метод і задачі курсу «Картографія ґрунтів»
- •1.3 Історія розвитку картографування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Контрольні запитання
- •3. Підготовчі роботи при картографуванні ґрунтів
- •3.1. Організація підготовчої роботи
- •3.2. Організація і штат ґрунтової партії
- •Приблизний склад ґрунтової партії:
- •3.3 Спорядження і обладнання
- •3. 4 Транспорт
- •3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
- •3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
- •3.7 Топографічна основа ґрунтових карт
- •3.7.1. Поняття про топографічну карту.
- •3.7.2 Масштаб карт
- •Масштаб карти Величина масштабу
- •3.7.3 Найпростіші способи визначення відстаней в полі
- •3.7.4 Визначення крутизни схилів
- •Контрольні питання
- •4. Польовий період картографування грунтів
- •4.1 Організація роботи ґрунтової партії в полі
- •4.2 Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з територією, що підлягає ґрунтовим обстеженням
- •4.3 Техніка польового ґрунтового дослідження. Типи ґрунтових розрізів
- •4.4 Закладання і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості
- •4.5 Загальні вказівки про реєстрацію ґрунтових розрізів їх морфолого-генетичної характеристики і ведення ґрунтових щоденників
- •4.6 Вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і їх картографічне значення
- •4.6.1 Будова ґрунтів, або їх загальний вигляд.
- •4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
- •4.6.3 Вологість ґрунту.
- •4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
- •4.6.5 Структура ґрунту.
- •4.6.6 Складення ґрунту.
- •4.6.7 Новоутворення.
- •4.6.8 Включення.
- •4.7 Відбір ґрунтових зразків
- •Горизонтам
- •4.8 Техніка відбору ґрунтових монолітів
- •Контрольні запитання
- •5. Методи складання ґрунтових карт
- •5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
- •5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
- •Кількість ґрунтових розрізів на 1000 га
- •5.3 Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.
- •5.2.2 Значно важче визначати межі ґрунтів при неясних, поступових, таких, що ледве піддаються спостереженню, пере
- •5.4 Уточнення ґрунтових меж при крупномасштабній ґрунтовій зйомці.
- •5.4.1 Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.
- •5.5 Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картуванні ґрунтів
- •5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».
- •5.8 Точність ґрунтових карт
- •5.9 Оформлення ґрунтових карт
- •5.10 Умовні знаки та ілюміновка ґрунтових карт
- •Умовні позначення механічного складу ґрунту
- •Умовні знаки на ґрунтовій карті
- •Контрольні запитання
- •6. Види ґрунтової зйомки
- •6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу
- •6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки
- •6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу
- •6.3 Ґрунтова зйомка крупного масштабу
- •6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності
- •Контрольні питання
- •7. Камеральна обробка матеріалів польових ґрунтових досліджень
- •7.1. Обробка польової документації
- •7.1.1 Попередня обробка матеріалів польових досліджень
- •7.1.2 Складання плану аналітичних робіт
- •При складанні картограми кислотності ґрунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості ґрунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для карбонатних ґрунтів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів калієм:
- •Для ґрунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанні картограм забезпеченості ґрунтів азотом:
- •7.2. Складання остаточної класифікації ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •8. Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.1 Етапи складання авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.
- •8.3. Типізація земель та види картограм.
- •8.3.1. Складання картограм
- •8.3.2. Схеми типізації земель
- •8.3.3 Складання спеціальних картограм
- •Контрольні запитання
- •9. Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •9.1. Агрохімічне картографування ґрунтів
- •9.1.1.Загальні відомості
- •9.1.2. Етапи проведення агрохімічного картографування ґрунтів .
- •9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
- •9.1.4.Обстеження еродованих земель
- •9.2. Ґрунтове картографування для землеустрою
- •9.2.1. Методика ґрунтових досліджень
- •Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
- •9.3 Ґрунтово меліоративне та сольове обстеження
- •9.3.1 Ґрунтово меліоративне обстеження
- •9.3.2Сольове обстеження
- •9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження
- •9.3.4Картограми глибини залягання і хімізму ґрунтових вод
- •9.4. Ґрунтово-ерозійне та ґрунтоеколого-агрохімічне знімання
- •9.4.1 Мета та завдання обстежень
- •9.4.3 Покази еродованості для різних ґрунтів
- •Дерново-підзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •9.4.4 Ґрунтово-екологічне обстеження
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають
- •Контрольні запитання
- •10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
- •10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
- •10.2. Використання методів супутникової навігації при картографуванні ґрунтів
- •10.2.1. Поняття про супутникову навігацію
- •10.2.2 Використання gps для картографування ґрунтів і геоінформаційних систем (гіс).
- •10.3. Аерокосмічні методи ґрунтового знімання
- •1. Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування:
- •2. Польові дослідження:
- •3. Камеральна обробка матеріалів:
- •10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
- •10.4.1 Базові матеріали
- •10.4.2 Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів
- •10.4.3 Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт
- •10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
- •Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів
- •Тлумачний словник основних термінів
9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
Агрохімічне обстеження сільськогосподарських угідь необхідно проводити у міру виготовлення на оновленій у даний час картографічній основі. Усі землі сільськогосподарського призначення, розташовані в межах приватних, колективних і фермерських господарств, а також поля, земельні паї, присадибні та садово-городні ділянки повинні мати відкориговану картографічну основу. А після надходження картографічних матеріалів з системою координат впроваджувати у виробництво. Польове агрохімічне обстеження проводити з картографічним матеріалом у масштабі: Полісся, Прикарпаття, Закарпаття та гірські регіони — 1:10 000, Лісостеп — 1 : 10000 та 1 : 25 000, Степ - 1 : 25 000.
Розмір елементарних ділянок для відбору індивідуальних проб ґрунту, з яких складається змішаний зразок, залежить від виду сільськогосподарських угідь, контурності території, строкатості ґрунтового покриву та розміру земельної ділянки.
Якщо площа земельного виділу менше 10 га, то вона ділиться на три елементарних ділянки. Розміри елементарних ділянок залежать від площі потрібно відібрати не менше, ніж три змішаних ґрунтових зразки. Це дасть змогу з високою статистичною достовірністю обробляти аналітичну інформацію з використанням програмних засобів і персональних ЕОМ.
В овочевих сівозмінах за невеликих розмірів полів (до 10 га) поле ділиться на три елементарних ділянки, а у площах понад 10 га — розмір елементарної ділянки становить 3 га.
Відповідно до рекомендованих розмірів на картографічну основу певного масштабу наноситься сітка елементарних ділянок. Конфігурація елементарної ділянки повинна мати форму квадрата або прямокутника з співвідношенням сторін не більше 2:1. При складній конфігурації полів і неоднорідності ґрунтового покриву, що утруднюють його розбивку на квадрати або прямокутники, допускається неправильна форма ділянки, наприклад, ромбічна, трапецієподібна, трикутна тощо. Однак занадто витягнутих елементарних ділянок слід уникати. Якщо в межах елементарної ділянки є кілька ґрунтових відмін, то змішані зразки відбираються окремо з двох переважаючих за площею відмін. За великої комплексності ґрунтового покриву змішані зразки відбирають на чітко виражених елементах комплексу. Зокрема, на ділянках з добре розвинутим мікрорельєфом змішані зразки відбирають окремо із западин і територій між ними. На плямах солонців, солончаків або сильносолонцюватих і засолених ґрунтів зразки відбирають окремо від основного фону.
Таблиця 9
Рекомендовані розміри площ елементарних ділянок для відбору змішаних ґрунтових зразків (понад 30 га)
Види сільскогосподарських угідь |
Площа елементарної ділянки, га |
|||
Полісся |
Лісостеп |
Степ |
Закарпаття |
|
Орні землі: -богарні -осушені -зрошувані
Багаторічні насадження: -сади -виноградники -хмільники
Природні сіножаті та пасовища, зокрема поліпшені рекульти-вовані землі |
5-8 5 2
3 - 0,5-1
10-15 |
10-15 5 5
3 - -
10-15 |
15-20 5 5
5 4 -
10-15 |
5 3 2
3 4 -
10 |
Не більше 1 га від зони |
Змішані зразки ґрунту складають з 20 індивідуальних проб, рівномірно відібраних з маршрутної лінії — вісі (або діагоналі) елементарної ділянки. Індивідуальні проби відбирають з орного шару ґрунту (0—25 см).
Таблиця 10
Площі елементарних ділянок для малих площ землекористування (від 10 до 30 га)
Вид сільськогосподарських |
Площа елементарної ділянки, га |
|||
угідь |
Полісся |
Лісостеп |
Степ |
Закарпаття |
Орні землі: |
|
|
|
|
богарні |
2-4 |
3-5 |
5-10 |
2 |
осушені |
1 |
2 |
2 |
1 |
зрошувані |
1 |
2 |
3 |
1 |
Багаторічні насадження: |
|
|
|
|
сади |
2 |
2 |
3 |
1 |
виноградники |
- |
1 |
2 |
1 |
хмільники |
0,5 |
— |
— |
— |
Природні сіножаті та пасовища, |
|
|
|
|
зокрема поліпшені |
3-10 |
3-10 |
5-10 |
2 |
Не допускається, крім гірських районів, відбирати зразки ґрунту ближче, ніж 30 м від доріг, будівель, лісосмуг, органічних добрив, а також на дні місць складування борозен, промоїн тощо. Якщо елементарна ділянка зайнята двома культурами, відбираються два змішані зразки з кожної площі окремо.
Обстеження земель сільськогосподарського призначення слід проводити раз у 5 років, а також на замовлення землевласника, зміни власника, продажу та передачі земельної ділянки.
Організаційні питання агрохімічного обстеження земель наведено в попередніх методичних розробках ("Методика суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України", 1994; "Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок", 1996; "Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель", 2002).