8.3.3 Складання спеціальних картограм

До спеціальних картограм належать ті з них, складання яких логічно випливає з ґрунтової карти і не потребує спеціального знімання, і такі, складання яких може мати практичне значення. їхній перелік у кожному випадку визначається окремо, відповідно до побажань замовника і практич­ної необхідності. До таких картограм належать: картограми трансформації угідь, еродованих земель, вмісту поживних речовин (N, Р, К), вмісту гуму­су, потужності гумусового горизонту, засолення, солонцюватості, заболо­чення й оглеєності, кислотності чи лужності, щебенюватості та кам'янистос­ті, завалуненості, глибини залягання щільних порід, картограми проведення культуртехнічних меліорацій, гранулометричного складу гумусового гори­зонту тощо. Цей перелік залежить від того, в якій природній зоні проводить­ся ґрунтове обстеження. Якщо в програму обстежень були включені роботи з ґрунтово-екологічного дослідження території, то додатково може бути скла­дена ґрунтово-екологічна карта чи картограми кризових явищ (забруднення радіонуклідами, важкими металами, пестицидами тощо). В цьому розділі коротко розглянемо основні вимоги до укладання картограм, за матеріала­ми традиційної ґрунтової великомасштабної зйомки.

Картограма трансформації угідь. Картограма трансформації угідь складається в тих господарствах, де великі площі земель знаходяться в кризовому стані (Методика..., 1998) і використання яких у землеробстві неможливе без суттєвих заходів з рекультивації. Це насамперед сильно, й дуже сильно-еродовані землі, вторинно-сильно- засолені, заболочені в ре­зультаті зрошення, порушені внаслідок значних техногенних навантажень тощо. Якщо такі землі займають площу понад 10%, то складають картогра­му трансформації угідь з рекомендаціями щодо проведення робіт з рекуль­тивації і переведення їх до іншої категорії земель.

Картограма еродованих земель. Картограма еродованих земель склада­ється в тих господарствах, в яких значні площі (понад 10%) належать до земель різного ступеня еродованості. В польовий період при великомасштаб­ному зніманні еродовані ґрунти виділяють самостійними контурами, тому скла­дання картограми еродованих земель полягає в механічному перенесенні кон­турів еродованих ґрунтів на окрему планову основу. В легенді до картограми наводять рекомендації щодо боротьби з ерозійними процесами, які містять як гідро-, так і агротехнічні заходи. В пояснювальній записці до ґрунтової карти дають більш детальні поради з використання еродованих земель. Дані реко­мендації можуть включати й такі радикальні заходи, як трансформація угідь, а також перегляд сучасного землеустрою, що має перевагу перед контурним землеробством. При значній площі еродованих земель (близько 50%) пропо­нується проводити ґрунтово-ерозійне знімання.

Картограми поживних речовин. Картограми поживних речовин (N, Р, К) складають в тих випадках, коли в господарстві відсутні картограми поживних речовин, складені працівниками агрохімслужби. В принципі, на­віть якщо такі картограми є, то внаслідок різних підходів до їхнього скла­дання, вони будуть доповнювати одна одну. Картограми, які складають за матеріалами великомасштабного ґрунтового знімання, відображатимуть за­паси поживних речовин у межах ґрунтових віділів, тоді як картограми агрохімслужби показують такі запаси в межах полів сівозмін.

Картограми гумусового стану ґрунтів. Гумусовий стан ґрунтів виз­начається відносними запасами гумусу в гумусовому горизонті (%), у абсолютних запасах гумусу (т/га), в потужності гумусового горизонту. Зви­чайно складання таких картограм не входить до завдання великомасштаб­ного ґрунтового знімання. Відомо, що при оранці ґрунти за період їхнього освоєння значно деградують і втрачають значну частку гумусу. Тому при моніторингу гумусового стану ґрунтів складання таких картограм на клю­чові масиви в різних зонах буде корисним.

Картограми кислотності ґрунтів і необхідності вапнування. Кар­тограми складають для ґрунтів лісової зони, кислотність яких знаходиться у межах від слабокислої до сильнокислої. З огляду на те, що картограми складають з метою визначення потреби у вапнуванні кислих ґрунтів, то на картограмах показують, як правило, орні землі.

Картограми лужності. Картограми лужності ґрунтів складають за дани­ми рН, яке визначають у водній витяжці. Зі збільшенням рН від 7.0 і далі до більшого підлу­ження, відповідно знижується клас ґрунтів. Так, ґрунти з рН 7.0-7.5 відпо­відають п'ятому класу, з рН 7.5-8.0 - четвертому, з рН 8.0-8.5 - третьому т.д.

Картограми щебенюватості та кам'янистості.

Картограми склада­ють у районах, де ґрунти формуються на елювії твердих гірських порід, які залягають близько до поверхні. У верхніх горизонтах таких ґрунтів містить­ся значна кількість щебеню і каміння, що утруднює обробіток ґрунту.

Картограми завалуненості. Картограми складаються в межах терито­рій, складених породами флювіогляціального комплексу.

Картограми гранулометричного складу ґрунтів. Такі картограми скла­дають для територій зі значною строкатістю ґрунтоутворюючих порід. Це переважно алювіальні та приморські рівнини, а також рівнини, складені породами флювіогляціального комплексу, райони, де простежуються плямисті виходи порід глинистого гранулометричного складу. Особливо це актуально для районів поширення мочарів, мочаристих ґрунтів та зсувів.

При значному поширенні засолених і солонцюватих ґрунтів та відсут­ності матеріалів сольових і солонцевих знімань складають картограми за­солених і солонцюватих ґрунтів. Разом з тим, доцільно складати на поливних землях картограми глибини залягання і мінералізації ґрунтових вод.

Є ще спеціальні картограми, які складають за результатами і матеріалами великомасштабних ґрунтових обстежень. Методика складання і відповідне навантаження на них залежить від вимог замовника, стану і детальності вив­чення окремих параметрів ґрунтів, заходів щодо їхнього поліпшення.