Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kartografiya_gruntiv_posibnik_26_02_2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.19 Mб
Скачать

8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.

Для виробничої оцінки всіх відмін ґрунтів і подальшого використання ґрун­тової карти безпосередньо в господарстві складають картограму агровиробничих груп.

Мета агровиробничого групування ґрунтів - об'єднання ґрунтових від­мін з близькими агровиробничими властивостями. Це зумовлює об'єднання окремих контурів у більші масиви, для яких можна розробляти однакові заходи агротехніки та однакове сільськогосподарське використання.

Складаючи пропозиції з підвищення родючості ґрунтів для кожної агровиробничої групи, спочатку передбачають великомасштабні заходи: зрошу­вальні або осушувальні меліорації, заходи з рекультивації порушених ґрун­тів, протиерозійні заходи; в разі необхідності рекомендують розчистити поля від кущів, збирати каміння. За даними визначення кислотності та грануло­метричного складу роблять висновок про необхідність вапнування і визна­чають дози вапна. Для солонцюватих ґрунтів радять застосовувати гіпсу­вання. Враховуючи дані про кількість рухомих форм фосфору, калію і азо­ту, необхідно для ґрунтів або агровиробничих груп, які недостатньо забез­печені цими поживними елементами, визначити дози тих чи інших міне­ральних добрив відповідно до вирощуваних культур. За даними про запаси гумусу в ґрунті необхідно дати рекомендації щодо збагачення ґрунтів орга­нічними речовинами (посів трав, внесення органічних добрив - гною, суміші торфу і гною, торфу, компостів, посів сидеральних культур на піщаних ґрун­тах). У порадах слід дати пропозиції з обробітку ґрунтів, наприклад, по­глиблення орного шару. Окремо розробляються агровиробничі пропозиції для сіножатей і пасовищ. Необхідно зауважити, що всі рекомендації уза­гальнені. Більш детально їх опрацьовують у разі складання спеціалізованих картограм, наприклад, запасів поживних речовин, вапнування, потужності гумусового шару тощо. Багаторічний досвід засвідчує, що для того, щоб можна було досягнути певної віддачі від впровадження рекомендованих заходів, треба картограми агровиробничих груп або типів земель доповню­вати спеціальними картограмами з детально розробленими рекомендація­ми. Особливо важливе значення має доведення цих пропозицій до кожного поля сівозміни. У рекомендаціях також має бути врахована неоднорідність ґрунтових відділів, агровиробничих груп, типів земель, окремих полів сівоз­мін, тобто характер ґрунтових комбінацій, і вони мають бути диференційо­ваними відповідно до цієї неоднорідності.

8.3. Типізація земель та види картограм.

8.3.1. Складання картограм

Складаючи картограми агровиробничих груп, в один контур об'єднують ґрунти номенклатурного списку, не враховуючи структуру ґрунтового по­криву. Короткі вказівки на характер рельєфу і порід, які наводять у легенді до ґрунтової карти, не можуть служити достатнім критерієм для виділення агрогруп.

На думку кількох авторів (Я.М. Годельман, 1981), науково обґрунтовану систему ведення сільськогосподарського виробництва можна створити, ви­користовуючи карти типів земель, які містять дані про ґрунти, ґрунтоутворюючі породи, рельєф і умови зволоження, а також особливості структури ґрунтового покриву.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]