7.1.2 Складання плану аналітичних робіт

Завдання механічного, хімічного та інших видів аналізів ґрунтів полягає в тому, щоб доповнити, поглибити і розширити характеристику ґрунтів, дану ґрунтознавцем на основі польових досліджень, тому при складанні плану аналітичних робіт і відомості ґрунтових зразків, що здаються в лабораторію для проведення аналізів, необхідно звернути особливу увагу на те, щоб проводилися саме ті види аналізів і такими методами, результати яких дозволять ґрунтознавцю підтвердити або спростувати правильність польових спостережень, відповісти на ряд незрозумілих або спірних питань, і зрештою, правильно і всесторонньо висвітлити генетико-виробничі особливості ґрунтів району досліджень і точніше встановити їх місце в генетико-виробничій класифікації.

При остаточному рішенні питання про те, які саме аналізи і в якій кількості необхідно робити, слід також враховувати ресурси, які асигновані (передбачені кошторисом) на ці роботи.

Перш за все, відмітимо, що план аналітичних робіт повинен бути цілеспрямованим — призначення тих або інших видів аналізів, їх розподіл по генетичних горизонтах повинен бути проведений не механічно. Ґрунтознавець, вибравши той або інший вид аналізів, повинен ясно собі уявляти, для яких саме конкретних цілей намічається те або інше визначення, на які генетико-виробничі питання він чекає відповіді від результатів лабораторних досліджень.

Далі, не слід намічати ті види аналізів, які свідомо не можуть за природою самого ґрунту, поглибити або доповнити наше уявлення про неї. Наприклад, який сенс визначати карбонати в опідзолених або сильно вилугуваних чорноземах, тобто в ґрунтах, які не скипають від соляної кислоти в межах гумусових горизонтів. Навіщо, скажімо, визначати поглинений натрій в підзолистих ґрунтах або в (свідомо) не солонцюватих, за польовими дослідженнями, чорноземах. Крім того, необхідно враховувати цілі досліджень. При вивченні ґрунтів під сади, наприклад, обов'язково слід визначати рН по всьому ґрунтовому профілю, оскільки цей показник є одним з визначальних при встановленні родючості ґрунтів і, отже, відсутність даних по рН може гальмувати остаточне рішення питання про родючість тієї або іншої ділянки.

Визначення гумусу і загального азоту слід проводити переважно в гумусових горизонтах і лише в окремих випадках піддавати аналізу на гумус материнську породу, в якій вміст його, як це відомо, менше 0,5%.

Не завжди також слід визначати механічний склад по всіх горизонтах і підгоризонтах чорноземів, каштанових ґрунтів, що формувалися на лесовидних породах (якщо вони не вилугувані і не солонцюваті), оскільки в цих ґрунтах механічний склад по генетичних горизонтах більш менш однорідний, істотно не змінюється і, як правило, відповідає механічному складу ґрунтоутворюючих порід. Тому при визначенні механічного складу деяких чорноземів і каштанових ґрунтів можна обмежитися верхніми горизонтами.

Можна привести і ряд інших прикладів про доцільність або недоцільність проведення тих або інших аналізів. Це залежить від характеру ґрунтів, ступеня їх вивченості, мети дослідження і досвіду дослідника.

Подібно тому, як не можна механічно розподіляти ґрунтові розрізи по території, що вивчається, а необхідно враховувати рельєф, рослинність та інші умови ґрунтоутворення, також не можна і механічно намічати кількість і види аналізів між ґрунтовими розрізами. Слід враховувати морфолого-генетичну природу ґрунтів, їх питому вагу в господарстві, мету дослідження і наявність аналітичних даних минулих років, щоб не дублювати наявні результати аналізів.

Залежно від конкретних завдань досліджень і від ґрунтової зони комплекс лабораторних аналізів, що проводяться, і їх методи можуть бути дуже різні. Методичними вказівками по складанню і використанню ґрунтових карт в господарствах України рекомендується зробити наступні аналізи для всіх ґрунтів:

1) механічний аналіз, повний з визначенням вмісту частинок менше 0,01 мм;

2. максимальна гігроскопічність;

3. вміст гумусу;

4. поглинуті основи — Са і Mg (або сума поглинутих основ);

5. рухомий фосфор;

6. рухомий калій;

7) рН в сольовій витяжці.

Вибірково, залежно від типу ґрунту, визначаються:

а) гідролітична кислотність для ґрунтів з рН сольової (КС1) витяжки < 7 і обмінна кислотність для ґрунтів з рН сольової витяжки рівної 5 і менше, б) вміст карбонатів для карбонатних горизонтів, в) поглинутий натрій і водорозчинні солі (для засолених і солонцюватих ґрунтів), г) втрата від прожарювання для болотних ґрунтів.

З метою виявлення особливостей досліджуваних ґрунтів, можуть бути корисні, окрім вказаних аналізів, наступні визначення:

1) якісний склад гумусу;

2. скорочені валові аналізи;

3. форми поживних речовин і ступінь їх рухомості (зокрема мікроелементів);

4. рухомі форми заліза;

5. мінералогічний склад;

6) ботанічний склад торфу.

Залежно від ґрунтової зони рекомендуються певні методи аналізів.

Для дерново-підзолистої зони проводяться:

1. Повний механічний аналіз методом піпетки;

2. Гумус по Тюріну в модифікації Симакова (з контролем по Кноппу).

3. Азот (валовий) по Кьєльдалю.

4. Поглинуті кальцій і магній (витісненням хлористим натрієм і визначення за допомогою трилона Б).

5. Сума поглинутих основ по Каппену при відношенні ґрунту до кислоти =1:5.

6. рН в 1 н. КС1 витяжці колориметрично з шкалою Алямовського або електрометрія з скляним електродом.

7. Обмінна кислотність по Дайкухара в 1 н. КС1 витяжці без коефіцієнта перерахунку.

8. Гідролітична кислотність по Каппену з 1 н. оцтовокислим натрієм. Коефіцієнт перерахунку 1,75.

9. Кислотнорозчинний Р₂0₅ по Кірсанову.

10. Рухливість Р₂0₅ по величині концентрації Р₂0₅ в 0,03 н. K₂SO₄ витяжці.

11.Калій в 1 н. NaCl витяжці, нефелометрично. При використанні полум’яного спектрофотометра калій визначається у

у витяжці оцтовокислого амонію (1 н.) при відношенні 1:10.

12. Карбонати кальцію по Гейслеру-Максимюк.

13. Втрата від прожарювання (у торфах і торф'янистих ґрунтах).

Для чорноземної зони проводяться:

1. Повний механічний аналіз — методом піпетки з підготовкою по методу Н. А. Качинського.

2. Гумус по Тюріну в модифікації Симакова (з контролем по Кнопу).

3.Азот (валовий) по Кьєльдалю.

4.Поглинуті кальцій і магній (витісненням хлористим натрієм з визначенням трилоном Б), поглинений натрій (за допомогою полум'яної фотометрії, витісненням по Антіпову-Каратаєву або об'ємному методу Антіпова-Каратаєва).

5. Сума поглинутих основ по Каппену.

6. рН в 1 н. КС1 витяжці — колориметрично з шкалою Алямовського.

7. Гідролітична кислотність по Каппену.

8. Р₂0₅ в некарбонатних чорноземах і сірих лісових ґрунтах по Кірсанову (для масових аналізів), в карбонатних чорноземах — по Мачигіну.

9. Рухомий Р₂О₅ в некарбонатних чорноземах і сірих лісових ґрунтах в 0,006 н. НС1 витяжці.

10. Рухомий калій в некарбонатних чорноземах в 0,2 н. НС1 витяжці по Е. А. Бровкіной або спектрофотометрично, в карбонатних чорноземах — в (NH₄)₂С0₃ витяжці методом Гусейнова і Протасова або спектрофотометрично.

11.Водна витяжка (повна або скорочена) по К. Гедройцу (визначення кальцію і магнію проводиться із застосуванням трилона Б, калію і натрію — спектрофотометрично).

12. Карбонати кальцію по Гейслеру-Максимюк.

13. Гіпс (вилуговування водою або хлоридною кислотою).

Всі отримані результати лабораторного вивчення ґрунтів, перш ніж ними користуватися, ґрунтознавець повинен самим ретельним чином перевірити їх і оцінити в аспекті їх відповідності до польових спостереженням.

Вміст Р205 в мг на 100 г ґрунту (по методу Кірсанова)	Ступінь забезпечення ґрунтів фосфором
< 5 5 — 10 10—15 15 — 25 >25	Слабка Середня Вище середньої Висока Дуже висока

7.1.3 Оцінка результатів аналізів в агровиробничому відношенні

Для агровиробничої оцінки ґрунтів за даними хімічних аналізів можуть служити деякі зразкові показники.