6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності

Детальні ґрунтові дослідження і складання ґрунтових планів в масштабі більше 1 : 5000 проводиться на порівняно невеликих ділянках, наприклад, при дослідженнях сортоділянок, науково-дослідних полів, ділянок, що використовуються під виноградники, сади, розсадники, при дорожньому будівництві, а також при вивченні ґрунтів в аеродромному будівництві.

При цьому виді ґрунтової зйомки досліднику необхідно визначати ґрунтові межі в полі з точністю, буквально, в межах декількох метрів. Наприклад, при ґрунтовій зйомці в масштабі 1 : 1000 максимально допустимі відхилення при визначенні ґрунтових меж в натурі варіюють від 2 до 10 м, а ґрунтові контури іноді доводиться виділяти площею від 20 до 100 м². Щоб витримати таку точність ґрунтової зйомки, ґрунтознавець повинен мати в своєму розпорядженні дуже хорошу топографічну основу. Дуже корисно застосовувати систему пікетів. Прив'язку ґрунтових розрізів, як правило, слід проводити інструментально; при картуванні ґрунтів широко застосовувати метод мікропрофілів; уточнення ґрунтових меж проводити за допомогою поверхневих зразків, а також використовуючи бури-щупи різної конструкції.

При детальній ґрунтовій зйомці великої точності особливу увагу слід звернути на мікрорельєф, оскільки складність ґрунтового покриву знаходиться в тісній залежності від складності мікрорельєфу досліджуваної території. «Можна, не перебільшуючи, сказати, — пише А. А. Красюк, — що зйомка великої точності зводиться до обліку ґрунтових різниць всіх елементів мікрорельєфу. Кожен горбик, блюдце, незначне просідання або підвищення в цьому випадку буде дуже помітно відображатися на ґрунтовому покриві ділянки, і тому кожен такий елемент повинен бути охарактеризований своїм ґрунтовим розрізом». Як правило, однорідність материнських порід, рельєфу місцевості і ступеня освоєння території приводить до однорідності ґрунтового покриву. При неоднорідності одного з цих чинників ґрунтоутворення ґрунтовий покрив завжди буде теж неоднорідний. При неоднорідності рельєфу і рослинності критерієм при розподілі ґрунтових розрізів на території досліджуваної ділянки, безумовно, повинні бути мікрорельєф місцевості, характер і стан рослинності.

При зйомці великої точності доводиться робити велику кількість ґрунтових розрізів (повних, напів'ям і прикопок). Щоб менше «псувати» розрізами ґрунтовий покрив дослідного поля, сортодільниці або аеродрому, слід широко застосовувати буріння за допомогою бура-щупа С. Ф. Неговелова та бурів інших конструкцій. Це значно скорочує час, засоби і не знижує якості ґрунтової зйомки.

В середньому, при зйомці 1 : 2000 на один ґрунтовий розріз (повний, напів’яма, прикопок), описаний в ґрунтовому щоденнику і нанесений на топооснову, припадає від 0,5 до 2 га обстеженої площі.

Отже, кількість розрізів повинна бути різна. Ця відмінність визначається специфікою природних умов і відповідно складністю ґрунтового покриву. При зйомці великої точності точно так, як і при інших видах зйомки, кількість ґрунтових розрізів, напів’ям і прикопок повинна встановлюватися безпосередньо в процесі ґрунтового дослідження з урахуванням складності умов ґрунтоутворення і ґрунтового покриву, а не механічно, як іноді роблять малодосвідчені дослідники.

В результаті детальної зйомки великої точності дослідник складає:

1. Ґрунтовий план з точним нанесенням всіх описаних розрізів;

2. Ґрунтовий профіль;

3. Ґрунтовий нарис за спеціальною програмою.