6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу

Метою ґрунтової зйомки середнього масштабу є по можливості, докладне вивчення ґрунтового покриву великої території і складання ґрунтової карти в масштабі від 1 : 100 000 до 1 : 300 000. Такі карти повинні складатися для крупних територіально-адміністративних одиниць (областей, районів або виробничо-господарських територій).

Слід мати на увазі, що середньомасштабні ґрунтові карти можуть бути складені, як правило, на основі ґрунтових карт крупніших масштабів. Наприклад, ґрунтова карта району найчастіше повинна складатися на основі ґрунтових карт окремих господарств, а обласні ґрунтові карти — на основі районних ґрунтових карт. В тому випадку, якщо ґрунтові обстеження господарств не проводилися, а потрібно скласти ґрунтову карту районів і областей, то доводиться проводити ґрунтову зйомку середніх масштабів.

При ґрунтовій зйомці середнього масштабу дослідник повинен мати в своєму розпорядженні достатньо точну топографічну основу в крупнішому масштабі, ніж масштаб ґрунтової карти, що складається. Річ у тім, що при складанні остаточної ґрунтової карти масштабу 1 : 100 000 потрібно встановити ґрунтові межі в натурі (у полі) з точністю 200—400 м при різко або ясно виражених межах і виділити «раціональні» контури в полі площею в 50 га. Це завдання — не з легких. Рішення його вимагає не тільки великої спостережливості, але і наявності відмінної топооснови. Щоб визначати в полі ґрунтові межі з точністю 200 м або виділяти ґрунтові контури площею в 50 га, доводиться витрачати багато часу.

Найбільш прийнятним методом польового ґрунтового дослідження при складанні ґрунтової карти середнього масштабу є метод «двофазної» ґрунтової зйомки. Суть цього методу полягає в тому, що польові ґрунтові дослідження здійснюються в дві фази, або етапи. Спочатку ґрунтознавець шляхом маршрутного дослідження всієї території встановлює найголовніші типи, підтипи, види ґрунтів і закономірності їх розміщення в районі, виробляє класифікацію ґрунтів і складає схематичну ґрунтову карту. Після закінчення першого етапу робіт ґрунтознавець проводить суцільну ґрунтову зйомку і, враховуючи результати дослідження маршрутної зйомки, звертає більше уваги на складну частину району, остаточно закріплює на ґрунтовій карті межі ґрунтів, виділяє контури поєднань і комплексів. В результаті цієї другої фази робіт складається польова ґрунтова карта.

Оскільки середньомасштабні ґрунтові карти (районні, обласні) служать науковою основою для раціональнішого ведення сільського господарства в районі, області, відповідно до місцевих ґрунтово-кліматичних умов, то дослідник в результаті ґрунтових досліджень повинен представити наступний матеріал:

1. ґрунтову карту району або області, що задовольняє певні вимоги точності нанесення ґрунтових контурів відповідно масштабу карти;

2. картограму бонітування ґрунтів району або області;

3. Ґрунтовий очерк або монографію про ґрунти обстеженої території. В очерку або монографії детально повинні бути охарактеризовані умови ґрунтоутворення, найголовніші типи, підтипи, види і різновиди ґрунтів, їх генезис, географія, дана якісна оцінка ґрунтів, вказані шляхи і методи підвищення їх родючості, картограми кислотності, вмісту рухомих N, Р₂О₅, К₂О і питання раціонального використання земельних угідь.