Умовні позначення механічного складу ґрунту

	Супіщані		Глинисті
	Піщані		Важко-суглинкові
	Щебенюваті		Середньо-суглинкові
	Виході гірських порід		Легко-суглинкові

Таблиця 8.

Умовні знаки на ґрунтовій карті

Контрольні запитання

1. Етапи ґрунтової зйомки.

2. Масштаби ґрунтових карт.

3. Категорії складності ґрунтового покриву.

4. Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.

5. Уточнення ґрунтових меж при крупно масштабній ґрунтовій зйомці.

6. Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.

7. Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картографуванні ґрунтів.

8. Суть картографічного методу визначення кількості солонців в ґрунтовому покриві.

9. Метод вибіркових майданчиків – «ключів».

10. Точність ґрунтових карт.

11. Оформлення ґрунтових карт.

12. Ілюміновка ґрунтових карт.

13. Умовні знаки на ґрунтових картах.

6. Види ґрунтової зйомки

Залежно від мети дослідження і масштабу ґрунтових зйомок розрізняють наступні їх види:

1) ґрунтова зйомка дрібного масштабу;

2) ґрунтова зйомка середнього масштабу;

3) ґрунтова зйомка крупного масштабу;

4) детальна ґрунтова зйомка великої точності.

6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу

Ґрунтова зйомка дрібного масштабу проводиться з метою загального первинного попереднього ознайомлення з умовами ґрунтоутворення і з ґрунтами великої слабовивченої території, або коли генералізують (узагальнюють) ґрунтово-картографічний матеріал минулих років при складанні оглядових ґрунтових карт, або, нарешті, з метою складання схематичної ґрунтової карти або карти ґрунтових районів обширної території. Карти складаються в масштабі дрібніше 1 : 300 000, ґрунтова зйомка проводиться в крупнішому масштабі.

Дрібномасштабні (обласні, державні) ґрунтові карти дозволяють провести якісно-кількісний облік земельних ресурсів.

Ґрунтова зйомка дрібного масштабу може бути двоякого роду: а) маршрутна і маршрутно-площинна, б) суцільна.

6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки

Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки застосо-вуються при складанні переважно дрібномасштабних схематичних ґрунтових карт з метою загального попереднього ознайомлення з ґрунтами і умовами ґрунтоутворення. Найчастіше цей вид ґрунтової зйомки застосовується в малоосвоєних, слабовивчених в ґрунтовому відношенні районах.

При маршрутно-площинній ґрунтовій зйомці ґрунтознавець не проводить суцільного картування ґрунтів, а прагне виявити і встановити переважаючі типи ґрунтів, їх характерні риси і загальні закономірності географічного розміщення на досліджуваній території. Для цього ґрунтознавець після попереднього ознайомлення за літературними джерелами з фізико-географічними умовами намічає ряд ґрунтово-географічних маршрутів, які б охопили найбільш характерні райони досліджуваної території. При виборі напрямів маршрутів ґрунтознавець керується фізико-географічною, топографічною, геологічною і геоботанічною картами. Напрям маршрутів, місця для розрізів і пункти для площинної зйомки намічаються на топографічній основі. При цьому розрізи повинні намічатися з таким розрахунком, щоб ними були охарактеризовані переважаючі форми і елементи рельєфу: вододіли, схили, тераси, заплави.

В процесі дослідження по лінії маршрутів складається схематична польова ґрунтова карта у вигляді вузької смуги. Отримані дані про ґрунти окремих маршрутів співставляються, встановлюються найголовніші типи ґрунтів і їх загальні закономірності географічного розміщення. При маршрутній зйомці для деталізації ґрунтового покриву застосовують метод «ґрунтових ключів» — зйомка порівняно невеликих ділянок (50—100 га, а іноді і більше) в декілька разів крупнішому масштабі, ніж масштаб маршрутної зйомки. Результати маршрутних ґрунтових досліджень і площинної зйомки екстраполюються на обширні площі з більш менш аналогічними умовами ґрунтоутворення. При виборі напряму кожного подальшого маршруту необхідно враховувати результати дослідження попередніх маршрутів. Маршрутно-площинна зйомка проводиться також з метою генералізації та коректування ґрунтових карт попередніх років.

В результаті маршрутної і маршрутно-площинної ґрунтових зйомок ґрунтознавець представляє:

1. схему ґрунтових маршрутів з вказівкою на топографічній карті напрямів маршрутів, пунктів розрізів і місць «ґрунтових ключів» площинної зйомки;

2. ґрунтову карту у вигляді вузької смуги по лінії маршрутів або грунтово-географічні профілі, а також ґрунтові карти площинної зйомки;

3. карту-схему ґрунтових областей або районів;

4. ґрунтовий очерк, в якому повинні бути висвітлені умови ґрунтоутворення, найголовніші типи ґрунтів, їх генезис, географія і шляхи раціонального використання.

Таким чином, при дрібномасштабній маршрутній ґрунтовій зйомці дослідник не прагне досягти точних картографічних цілей, а головним чином, намагається вивчити природно-історичні умови досліджуваної території, виявити найголовніші типи ґрунтів і намітити, в першому наближенні, шляхи їх використання.

6.1.2 Суцільна дрібномасштабна ґрунтова зйомка має на меті складання ґрунтової карти (у масштабах дрібніше 1 : 300 000) з точним нанесенням ґрунтових меж і «раціональних» контурів відповідно прийнятому масштабу зйомки.

Ґрунтові дослідження при дрібномасштабній суцільній ґрунтовій зйомці рекомендується проводити «методом петель». Суть методу полягає в тому (рис.15), що досліджувана територія перетинається серією петлеподібних маршрутів по можливості в радіальному напрямі від штаб-квартири ґрунтознавця.

Можна прокладати маршрути і за способом паралельних перетинів (рис.16). Ґрунтові маршрути прокладаються з таким розрахунком, щоб вся територія була в рівній мірі вивчена і отримані результати дозволяли скласти ґрунтову карту, необхідної

Рис.15. схема розташування ґрунтових маршрутів при зйомці дрібного масштабу (за А. А. Красюком)

точності нанесення ґрунтових меж відповідно заданому масштабу. Польові дослідження при суцільній дрібномасштабній ґрунтовій зйомці необхідно проводити на топооснові крупнішого масштабу, ніж масштаб остаточної ґрунтової карти, що складається.

В результаті суцільної дрібномасштабної ґрунтової зйомки представляють наступні матеріали:

1. схема розташування маршрутів і ґрунтових розрізів на топооснові;

2. ґрунтова карта і можливо докладний ґрунтовий очерк або пояснювальна записка.

Рис. 16. Схема прокладання робочих маршрутів за способом паралельних перетинів (за В. У. Носина і П. Ф. Петровим).