5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».

На ділянках з складним комплексом ґрунтового покриву, вибирають в найбільш типових місцях два майданчики розміром 0,5—1 га, на яких, керуючись характером мікрорельєфу і рослинності, закладають серію ґрунтових розрізів, напів’ям і прикопок. За допомогою їх визначають ґрунти, що становлять комплексний контур, а також характер зміни ґрунтового покриву і рослинності. Оскільки майже кожен горбик, незначне підвищення або пониження відображаються на характері ґрунтового покриву, то їх потрібно виміряти і підрахувати площу, яку вони займають.

На основних плямах, зайнятих солонцями, і на місцях з темними ґрунтами западин, необхідно закласти ґрунтові розрізи для встановлення видів солонців і характеру ґрунтів. Закладати ці розрізи на всіх плямах, протяжинах, зустрінутих на пробному майданчику, немає ніякої необхідності. Завдання дослідника полягає в тому, щоб можливо точніше визначити взаємозв'язок між формами мікрорельєфу, станом рослинного покриву і характером місцевих ґрунтів.

Встановивши все це, потрібно на пробних майданчиках точно виміряти всі відмічені солонцеві плями і місця з ґрунтами западин та підрахувати відсоток площі, яку вони займають. Спочатку ця робота може здатися дуже складною і трудомісткою. Але надалі, у міру накопичення досвіду, дослідник зможе встановлювати кількість солонців серед каштанових ґрунтів тільки по характеру поверхні і рослинності, керуючись наступними показниками:

1. на плямах солонців, рослинний покрив проріджений, низькорослий і представлений переважно чорним полином, камфоросмою і кермеком;

2. на плямах солонців земельних ділянок, що знаходяться під посівом, рослинність різко виділяється своєї пригніченістю, прорідженістю і низькорослістю, утворюючи на загальному фоні «оголені місця». На свіжорозораних ділянках плями солонців ясно виділяються серед зональних каштанових ґрунтів своєю грубою глибисто-грудкуватою структурою і глянцювато-коричневим або світло-сірим забарвленням. На солонцевих плямах поверхня ґрунту після дощу запливає, утворює калюжі, а при висиханні стає дуже твердою, важко піддаючись обробітку.

Краще всього наявність, кількість і розміри солонцевих плям визначати в першій половині літа на цілинних покладах і зайнятих посівами ділянках. Тоді мізерна рослинність солонцевих плям особливо різко відрізняється від пишної зеленої маси посівів.

Що стосується ґрунтів западин, то на відміну від солонців, рослинність на них розвивається потужна, з густим травостоєм.

Залежно від кількості солонців і ґрунтів западин серед каштанових ґрунтів, проводиться агровиробнича оцінка земельної території і угрупування ґрунтів за лісорослинними умовами.

5.8 Точність ґрунтових карт

Точність польової ґрунтової карти залежить від повноти вивчення (безпосередньо у полі) ґрунтів і умов ґрунтоутворення, а також від точності топографічних карт або іншого планового матеріалу, на основі якого складається польова ґрунтова карта. Якщо ґрунтознавець не має в своєму розпорядженні хорошої топооснови, то складена ним ґрунтова карта або план не зможуть бути достатньо точними.

У топографії довжина в 0,1 мм вважається граничною графічною точністю. Це відстань на місцевості, яка відповідає 0,1 мм на карті, і не може бути на ній виміряна, називається граничною точністю масштабу цієї карти. Така гранична точність вимірювання відстаней по карті прийнята тому, що око людини практично не може розрізнити крапки, віддалені одна від одної менше, ніж на 0,1 мм. Звідси випливає, що відстані менше 0,1 мм не можна ні зміряти, ні розрізнити без застосування спеціальних оптичних приладів.

Таким чином, вимірювання відстаней по карті (положення однієї точки місцевості по відношенню до іншої) не може бути визначено з помилкою менше, ніж гранична точність масштабу карти. Насправді помилка вимірювання відстаней по карті значно більше (приблизно, в 5—10 разів) вказаних вище величин, унаслідок деформації карти і можливої помилки відліку.

У практиці польових грунтово-картографічних робіт прийняті деякі припущення допустимої точності проведення (нанесення) ґрунтових меж на картах різного масштабу (табл.4).

Якщо ми складаємо ґрунтову карту в масштабі 1 : 25000, то допустимі відхилення при нанесенні ґрунтових меж можуть бути: при різко виражених в натурі межах переходу одного ґрунту в іншу — не більше 50, а при ясній зміні одного ґрунту в інший — не більше 100 м; коли ж межі переходу (зміни) одного ґрунту в інший

Таблиця 4.

Гранична точність карт різного масштабу

Масштаб карт	Гранична точність, в м
1:10000	1
1 : 25000	2,5
1 : 50000	5
1 : 100000	10
1 : 200000	20
1 : 500000	50
1 : 1000000	100

виражені неясно, тобто поступово, тоді допустимі відхилення при нанесенні межі між такими ґрунтами можливі не більше 250 м.

Точнішому нанесенню ґрунтових меж заважає ще й те, що ґрунтознавець не завжди має в своєму розпорядженні якісну топографічну основу, а також те, що при ґрунтовій зйомці прив'язка ґрунтових розрізів проводиться не інструментально, а окомірно.

При виділенні на карті ґрунтових контурів необхідно враховувати не тільки завдання, що вирішує дана карта, але і науково-практичне її значення. Надмірна строкатість, роздробленість контурів ґрунтів, близьких по своїх генетико-виробничих властивостях, не завжди виправдовується, а найчастіше викликає утруднення в практичному використанні карти, тому ґрунтознавець, враховуючи завдання дослідження, цільове кінцеве призначення карти, що складається, повинен виділяти «раціональні» ґрунтові контури.

Згідно з інструкцією по вивченню і крупномасштабному картуванні ґрунтів, точність картування ґрунтів (нанесення меж ґрунтів на картографічну основу) визначається заданим масштабом в межах наступних відхилень в натурі (табл.5).

Інструкцією встановлені мінімальні розміри ґрунтових контурів, що підлягають нанесенню на ґрунтову карту (табл.6).

Таблиця 5.

Точність картографування ґрунтів в залежності від масштабу (в м.)

Ступінь вираженості меж	Масштаб картографування
	1 : 10000	1 : 25000	1 : 50000
1. При різко і ясно виражених межах між суміжними ґрунтами	30	75	150
2. При не ясно виражених межах між суміжними ґрунтами, близькими в агровиробничому відношенні	100	250	500

Таблиця 6.

Мінімальні розміри ґрунтових контурів, що виділяються на ґрунтових картах (в га)

Ступінь відмінності і вираженості ґрунтів	Масштаб картографування
	1: 10000	1 : 25000	1 : 50000
1. Ґрунти, що відрізняються від суміжних і їх контур отримав відображення на картографічній основі	0,5	3	12
2. Ґрунти, дуже відрізняються від суміжних, але їх контур не отримав відображення на картографічній основі	3	20	75
3. Суміжні ґрунти, близькі в генетико-виробничому відношенні	10	60	250