
- •С.І. Веремеєнко, в.М. Фурман картографія ґрунтів
- •Передмова
- •1. Вступ до «картогафії ґрунтів»
- •Методологічні підходи в картографуванні ґрунтів
- •1.1.1 Структурний підхід
- •1.1.2 Порівняльно-географічний підхід
- •1.1.3. Ґрунт як об'єкт досліджень
- •1.2 Предмет, метод і задачі курсу «Картографія ґрунтів»
- •1.3 Історія розвитку картографування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Контрольні запитання
- •3. Підготовчі роботи при картографуванні ґрунтів
- •3.1. Організація підготовчої роботи
- •3.2. Організація і штат ґрунтової партії
- •Приблизний склад ґрунтової партії:
- •3.3 Спорядження і обладнання
- •3. 4 Транспорт
- •3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
- •3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
- •3.7 Топографічна основа ґрунтових карт
- •3.7.1. Поняття про топографічну карту.
- •3.7.2 Масштаб карт
- •Масштаб карти Величина масштабу
- •3.7.3 Найпростіші способи визначення відстаней в полі
- •3.7.4 Визначення крутизни схилів
- •Контрольні питання
- •4. Польовий період картографування грунтів
- •4.1 Організація роботи ґрунтової партії в полі
- •4.2 Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з територією, що підлягає ґрунтовим обстеженням
- •4.3 Техніка польового ґрунтового дослідження. Типи ґрунтових розрізів
- •4.4 Закладання і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості
- •4.5 Загальні вказівки про реєстрацію ґрунтових розрізів їх морфолого-генетичної характеристики і ведення ґрунтових щоденників
- •4.6 Вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і їх картографічне значення
- •4.6.1 Будова ґрунтів, або їх загальний вигляд.
- •4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
- •4.6.3 Вологість ґрунту.
- •4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
- •4.6.5 Структура ґрунту.
- •4.6.6 Складення ґрунту.
- •4.6.7 Новоутворення.
- •4.6.8 Включення.
- •4.7 Відбір ґрунтових зразків
- •Горизонтам
- •4.8 Техніка відбору ґрунтових монолітів
- •Контрольні запитання
- •5. Методи складання ґрунтових карт
- •5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
- •5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
- •Кількість ґрунтових розрізів на 1000 га
- •5.3 Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.
- •5.2.2 Значно важче визначати межі ґрунтів при неясних, поступових, таких, що ледве піддаються спостереженню, пере
- •5.4 Уточнення ґрунтових меж при крупномасштабній ґрунтовій зйомці.
- •5.4.1 Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.
- •5.5 Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картуванні ґрунтів
- •5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».
- •5.8 Точність ґрунтових карт
- •5.9 Оформлення ґрунтових карт
- •5.10 Умовні знаки та ілюміновка ґрунтових карт
- •Умовні позначення механічного складу ґрунту
- •Умовні знаки на ґрунтовій карті
- •Контрольні запитання
- •6. Види ґрунтової зйомки
- •6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу
- •6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки
- •6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу
- •6.3 Ґрунтова зйомка крупного масштабу
- •6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності
- •Контрольні питання
- •7. Камеральна обробка матеріалів польових ґрунтових досліджень
- •7.1. Обробка польової документації
- •7.1.1 Попередня обробка матеріалів польових досліджень
- •7.1.2 Складання плану аналітичних робіт
- •При складанні картограми кислотності ґрунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості ґрунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для карбонатних ґрунтів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів калієм:
- •Для ґрунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанні картограм забезпеченості ґрунтів азотом:
- •7.2. Складання остаточної класифікації ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •8. Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.1 Етапи складання авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.
- •8.3. Типізація земель та види картограм.
- •8.3.1. Складання картограм
- •8.3.2. Схеми типізації земель
- •8.3.3 Складання спеціальних картограм
- •Контрольні запитання
- •9. Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •9.1. Агрохімічне картографування ґрунтів
- •9.1.1.Загальні відомості
- •9.1.2. Етапи проведення агрохімічного картографування ґрунтів .
- •9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
- •9.1.4.Обстеження еродованих земель
- •9.2. Ґрунтове картографування для землеустрою
- •9.2.1. Методика ґрунтових досліджень
- •Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
- •9.3 Ґрунтово меліоративне та сольове обстеження
- •9.3.1 Ґрунтово меліоративне обстеження
- •9.3.2Сольове обстеження
- •9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження
- •9.3.4Картограми глибини залягання і хімізму ґрунтових вод
- •9.4. Ґрунтово-ерозійне та ґрунтоеколого-агрохімічне знімання
- •9.4.1 Мета та завдання обстежень
- •9.4.3 Покази еродованості для різних ґрунтів
- •Дерново-підзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •9.4.4 Ґрунтово-екологічне обстеження
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають
- •Контрольні запитання
- •10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
- •10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
- •10.2. Використання методів супутникової навігації при картографуванні ґрунтів
- •10.2.1. Поняття про супутникову навігацію
- •10.2.2 Використання gps для картографування ґрунтів і геоінформаційних систем (гіс).
- •10.3. Аерокосмічні методи ґрунтового знімання
- •1. Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування:
- •2. Польові дослідження:
- •3. Камеральна обробка матеріалів:
- •10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
- •10.4.1 Базові матеріали
- •10.4.2 Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів
- •10.4.3 Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт
- •10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
- •Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів
- •Тлумачний словник основних термінів
Контрольні запитання
Організація роботи ґрунтової партії в полі.
Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з обстежуваною територією.
Типи ґрунтових розрізів.
Закладення і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості.
Правила визначення місць закладки розрізів.
Реєстрація ґрунтових розрізів.
Ведення ґрунтового щоденника.
Основні морфолого-генетичні ознаки ґрунтів та їх картографічне значення.
Відбір ґрунтових зразків.
Техніка відбору монолітів.
5. Методи складання ґрунтових карт
Яким вимогам повинні відповідати ґрунтові карти? Вони, перш за все, повинні бути строго наукові і легкі для читання, тобто наочні. На ґрунтових картах повинні бути відображені основні положення учення В. В. Докучаєва про ґрунти, їх географія і сучасні досягнення нашої науки у області географії і картографії ґрунтів, їх родючості.
Ґрунт — дзеркало природи, а ґрунтова карта — дзеркало наших знань про закономірності розвитку ґрунтів в часі і просторі. Ґрунтові карти розраховуються на багато років, тому, враховуючи їх науково-практичне значення, карту і її легенду (умовні знаки) потрібно складати так, щоб вони відображали новітні досягнення науки.
Ґрунтова зйомка включає польове дослідження і картування ґрунтів. Це взаємно пов'язані види робіт ґрунтознавця в полі. Спочатку ґрунтознавець з'ясовує, які зустрічаються ґрунти і закономірності їх розповсюдження на досліджуваній території, після чого наносить результати своїх спостережень на топооснову, тобто картує ґрунти відповідно до заданого масштабу ґрунтової карти.
Таким чином, польові роботи по складанню ґрунтових карт складаються з: 1) визначення ґрунтів, 2) встановлення в натурі меж між різними ґрунтами і 3) нанесення на топооснову результатів польового визначення ґрунтів і меж їх розповсюдження на досліджуваній території.
5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
Вони встановлюються залежно від складності ґрунтового покриву, мети дослідження і спеціалізації господарства. Ґрунтові карти поділяються на:
Детальні, масштаб від 1 : 200 до 1 : 5000
Крупномасштабні, масштаб від 1 : 10000 до 1 : 50000
Середньомасштабні, масштаб від 1 : 100000 до 1 : 300000
Дрібномасштабні, масштаб від 1 : 300000 і дрібніше
Щоб забезпечити відповідну точність ґрунтової карти, необхідно закласти певну кількість ґрунтових розрізів. Кількість розрізів на одиницю площі залежить від масштабу ґрунтово-картографічних досліджень, категорії складності території, що вивчається, ступеня попередньої вивченої території, кваліфікації фахівця. Чим більший масштаб карти, що складається, і складніше територія, тим більше доводиться робити ґрунтових розрізів на одиницю площі, і навпаки.
5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
В даний час при картуванні ґрунтів обстежувані території підрозділяють на три категорії по ступеню складності ґрунтового покриву:
категорія: степові райони з рівнинним і розчленованим рельєфом, але з однорідним ґрунтовим покривом. Ґрунтові комплекси займають не більше 15% території.
категорія:
а) степові, лісостепові райони з розчленованим рельєфом, різноманітними ґрунтотворчими породами і неоднорідним ґрунтовим покривом. Ґрунтові комплекси займають не більше 30% території;
б) лісові райони з розчленованим рельєфом, освоєні під землеробство. Болота займають не більше 30% території.
III категорія:
а) гірські і передгірні райони;
б) степові і пустельно-степові райони з ґрунтовими комплексами, що займають більше 30% території;
в) заплави і плавні;
г) лісові райони з розповсюдженням боліт більш, ніж на 30% території;
д) лісотундрові райони.
Для забезпечення точності картування відповідно до масштабу ґрунтової карти, що складається, при вивченні ґрунтів орієнтовно встановлюється щільність покриття земельної площі ґрунтовими розрізами — повними, напів'ямами і прикопками, описаними в польовому журналі.
Оптимальне співвідношення кількості повних розрізів, що закладаються на території і вивчаються, напів’ям і прикопок повинне бути як 10 : 40 : 50.
Таблиця 2.