Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kartografiya_gruntiv_posibnik_26_02_2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.19 Mб
Скачать

Контрольні запитання

  1. Організація роботи ґрунтової партії в полі.

  2. Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з обстежуваною територією.

  3. Типи ґрунтових розрізів.

  4. Закладення і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості.

  5. Правила визначення місць закладки розрізів.

  6. Реєстрація ґрунтових розрізів.

  7. Ведення ґрунтового щоденника.

  8. Основні морфолого-генетичні ознаки ґрунтів та їх картографічне значення.

  9. Відбір ґрунтових зразків.

  10. Техніка відбору монолітів.

5. Методи складання ґрунтових карт

Яким вимогам повинні відповідати ґрунтові карти? Вони, перш за все, повинні бути строго наукові і легкі для читання, тобто наочні. На ґрунтових картах повинні бути відображені основні положення учення В. В. Докучаєва про ґрунти, їх географія і сучасні досягнення нашої науки у області географії і картографії ґрунтів, їх родючості.

Ґрунт — дзеркало природи, а ґрунтова карта — дзеркало наших знань про закономірності розвитку ґрунтів в часі і просторі. Ґрунтові карти розраховуються на багато років, тому, враховуючи їх науково-практичне значення, карту і її легенду (умовні знаки) потрібно складати так, щоб вони відображали новітні досягнення науки.

Ґрунтова зйомка включає польове дослідження і картування ґрунтів. Це взаємно пов'язані види робіт ґрунтознавця в полі. Спочатку ґрунтознавець з'ясовує, які зустрічаються ґрунти і закономірності їх розповсюдження на досліджуваній території, після чого наносить результати своїх спостережень на топооснову, тобто картує ґрунти відповідно до заданого масштабу ґрунтової карти.

Таким чином, польові роботи по складанню ґрунтових карт складаються з: 1) визначення ґрунтів, 2) встановлення в натурі меж між різними ґрунтами і 3) нанесення на топооснову результатів польового визначення ґрунтів і меж їх розповсюдження на досліджуваній території.

5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт

Вони встановлюються залежно від складності ґрунтового покриву, мети дослідження і спеціалізації господарства. Ґрунтові карти поділяються на:

Детальні, масштаб від 1 : 200 до 1 : 5000

Крупномасштабні, масштаб від 1 : 10000 до 1 : 50000

Середньомасштабні, масштаб від 1 : 100000 до 1 : 300000

Дрібномасштабні, масштаб від 1 : 300000 і дрібніше

Щоб забезпечити відповідну точність ґрунтової карти, необхідно закласти певну кількість ґрунтових розрізів. Кількість розрізів на одиницю площі залежить від масштабу ґрунтово-картографічних досліджень, категорії складності території, що вивчається, ступеня попередньої вивченої території, кваліфікації фахівця. Чим більший масштаб карти, що складається, і складніше територія, тим більше доводиться робити ґрунтових розрізів на одиницю площі, і навпаки.

5.2 Категорії складності ґрунтового покриву

В даний час при картуванні ґрунтів обстежувані території підрозділяють на три категорії по ступеню складності ґрунтового покриву:

  1. категорія: степові райони з рівнинним і розчленованим рельєфом, але з однорідним ґрунтовим покривом. Ґрунтові комплекси займають не більше 15% території.

  2. категорія:

а) степові, лісостепові райони з розчленованим рельєфом, різноманітними ґрунтотворчими породами і неоднорідним ґрунтовим покривом. Ґрунтові комплекси займають не більше 30% території;

б) лісові райони з розчленованим рельєфом, освоєні під землеробство. Болота займають не більше 30% території.

III категорія:

а) гірські і передгірні райони;

б) степові і пустельно-степові райони з ґрунтовими комплексами, що займають більше 30% території;

в) заплави і плавні;

г) лісові райони з розповсюдженням боліт більш, ніж на 30% території;

д) лісотундрові райони.

Для забезпечення точності картування відповідно до масштабу ґрунтової карти, що складається, при вивченні ґрунтів орієнтовно встановлюється щільність покриття земельної площі ґрунтовими розрізами — повними, напів'ямами і прикопками, описаними в польовому журналі.

Оптимальне співвідношення кількості повних розрізів, що закладаються на території і вивчаються, напів’ям і прикопок повинне бути як 10 : 40 : 50.

Таблиця 2.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]