Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kartografiya_gruntiv_posibnik_26_02_2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.19 Mб
Скачать

4.6.5 Структура ґрунту.

Структура, є дуже характерною ознакою ґрунту. Відображає

«внутрішнє життя» ґрунту, його генезис і родючість, тому вивченню структури ґрунту при польових дослідженнях необхідно приділити особливу увагу.

Під структурою ґрунту мається на увазі сукупність утворених в ґрунті окремостей (зерна, грудочки), різних по величині, міцності і формі, на які ділиться ґрунт в природному стані або розпадається при обробці. Якщо взяти в непорушеному стані великий зразок ґрунту і кинути його з висоти 1 м на поверхню землі, то він розпадається на зерна, грудочки, стовпчики або призмоподібні окремості різної величини і форми. Ці окремості прийнято називати структурними елементами.

Кожному типу ґрунтів властиві визначені: форма, розміри і міцність структури.

У полі структура ґрунту визначається по генетичних горизонтах. Для цього стамескою або маленькою саперною лопаткою вирізують з кожного горизонту не великий зразок в непорушеному стані і підкидають його на лопаті 1 — 2 рази, внаслідок чого зразок розпадається на структурні окремості, найбільш характерні для даного горизонту. Ці окремості переглядають, визначаючи ступінь їх однорідності, форма, розмір і характер поверхні; результати спостережень записують в журнал.

4.6.6 Складення ґрунту.

Під складенням ґрунту слід розуміти «зовнішній вираз прозорості і частково щільність ґрунтів» (З. А. Захаров). При уважному розгляді ґрунтових горизонтів можна відмітити мережу пор, повітроносних порожнин, пустот, тріщин, різних за своїми розмірами і формами. При дослідженні, лопатою або ножем по горизонтах зверху вниз (або навпаки) можна відмітити, що різні горизонти ґрунту мають різну щільність.

Складення ґрунту залежить від його структури, механічного і хімічного складу та від вологості ґрунтових горизонтів. Ґрунти, в яких переважає зерниста або дрібно-грудкувата структура, звичайно мають рихле і пористе складання, як, наприклад, чорноземи на лесовидних суглинках; у солонцях дуже щільний перехідний горизонт, представлений стовпчастою структурою.

Складання має велике практичне значення, оскільки воно характеризує ґрунт з погляду важкості його обробітку. Давно встановлено, що важкі глинисті ґрунти вимагають значно більше зусиль при обробці, ніж середньосуглинисті або піщані. При тракторній оранці важких глинистих ґрунтів витрата пального на одиницю площі набагато більше, ніж при оранці середньосуглинистих, а тим більше піщаних ґрунтів. Бажано мати в районі, господарстві спеціальну карту питомого опору ґрунтів, що дозволить раціональніше розподіляти пальне і тракторний парк при обробці тих або інших ґрунтів.

За складенням розрізняють: розсипчасте, рихле, щільне і змите складання. Розсипчасте складання характерне для піщаних ґрунтів; рихле — для орних горизонтів ґрунтів, що мають зернисту, дрібногрудкувату структуру; щільне — для важких глинистих ґрунтів слабоокультурених, розпорошених; для перехідного горизонту каштанових солонцюватих ґрунтів; змите — коли грунт не піддається дії лопати.

В цілому, складення ґрунту і окремих його горизонтів дає можливість зробити висновок про характер ґрунтоутворення, ступінь повітро- і водопроникності та про інші фізичні властивості ґрунту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]