4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
Забарвлення, або колір, ґрунту— одна з важливих зовнішніх ознак, найбільш доступний спостереженню. Навіть при суцільному розгляді однієї із стінок ґрунтового розрізу легко виявити зміну забарвлення ґрунтових горизонтів. Забарвлення ґрунту знаходиться в прямій залежності від природних умов ґрунтоутворення, хімічного складу, фізичних властивостей ґрунту і відображає, сільськогосподарські переваги ґрунтів, оскільки, чим темніший ґрунт, тим звичайно більше в ньому гумусу, живильних речовин і кращі фізичні властивості.
Забарвлення верхніх гумусових горизонтів залежить головним чином від кількості в них перегнійних речовин (гумусу), а забарвлення глибше розміщених горизонтів обумовлене складом і властивостями материнської і підстилаючої порід.
Ґрунтові горизонти, що містить 8—10% гумусу, мають найчастіше чорне забарвлення, при меншому вмісті гумусу — темно-сіре, сіре, буре або каштанове, залежно від умов ґрунтоутворення і наявності інших складових частин ґрунту.
Зв'язок забарвлення з хімічним складом добре ілюструє схема С.А. Захарова (рис. 10).
Рис. 10. Трикутник кольорів С. А. Захарова
Згідно з цією схемою, чорного кольору ґрунту надає гумус, червоного - сполуки заліза, білого - кремнієва кислота, вапно, каолін. Сполуки закисного заліза забарвлюють ґрунт у сизі й голубі відтінки. Інтенсивність забарвлення ґрунту в польових умовах залежить від його вологості.
4.6.3 Вологість ґрунту.
При вивченні ґрунтів в полі дуже важливо визначити вологість, оскільки вона робить вплив на колір, складення, структурну та інші властивості ґрунту. По ступеню вологості горизонтів, можна, до деякої міри, судити про глибину залягання ґрунтових вод. Слід відмітити, що ступінь вологості ґрунту і його окремих горизонтів залежить не тільки від кількості води в ґрунті, але і від механічного складу ґрунту, кількості гумусу. При одному й тому ж відсотку вмісту вологи піщані і легко суглинисті ґрунти будуть завжди вологіші, ніж глинисті. Наприклад, при 6—12% вологи глинисті ґрунти будуть на дотик сухими, а піщані — вологими.
4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
Визначення гранулометричного складу ґрунту в полі дозволяє встановити до якого різновиду ґрунтів він відноситься, і показати на карті особливими умовними знаками, різні по своєму механічному складу ґрунти, що дуже важливо для генетико-виробничої характеристики. Вивчення в полі механічного складу, строго по горизонтах, дає ґрунтознавцю можливість з'ясувати дуже важливі питання походження і розвитку ґрунтів, оскільки їх механічний склад залежить від процесів ґрунтоутворення і складу материнської породи, на якій і з якої утворився ґрунт. Гранулометричним складом ґрунту, значною мірою, обумовлена його структура, пористість, вологоємкість, водопроникність, водопідіймальна здатність, повітряний і тепловий режими і т.д.
При польових дослідженнях найчастіше виділяють наступні різновиди ґрунтів по механічному складу: 1) глинисті, 2) суглинні, 3) супіщані, 4) піщані і 5) скелетні.