
- •С.І. Веремеєнко, в.М. Фурман картографія ґрунтів
- •Передмова
- •1. Вступ до «картогафії ґрунтів»
- •Методологічні підходи в картографуванні ґрунтів
- •1.1.1 Структурний підхід
- •1.1.2 Порівняльно-географічний підхід
- •1.1.3. Ґрунт як об'єкт досліджень
- •1.2 Предмет, метод і задачі курсу «Картографія ґрунтів»
- •1.3 Історія розвитку картографування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Контрольні запитання
- •3. Підготовчі роботи при картографуванні ґрунтів
- •3.1. Організація підготовчої роботи
- •3.2. Організація і штат ґрунтової партії
- •Приблизний склад ґрунтової партії:
- •3.3 Спорядження і обладнання
- •3. 4 Транспорт
- •3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
- •3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
- •3.7 Топографічна основа ґрунтових карт
- •3.7.1. Поняття про топографічну карту.
- •3.7.2 Масштаб карт
- •Масштаб карти Величина масштабу
- •3.7.3 Найпростіші способи визначення відстаней в полі
- •3.7.4 Визначення крутизни схилів
- •Контрольні питання
- •4. Польовий період картографування грунтів
- •4.1 Організація роботи ґрунтової партії в полі
- •4.2 Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з територією, що підлягає ґрунтовим обстеженням
- •4.3 Техніка польового ґрунтового дослідження. Типи ґрунтових розрізів
- •4.4 Закладання і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості
- •4.5 Загальні вказівки про реєстрацію ґрунтових розрізів їх морфолого-генетичної характеристики і ведення ґрунтових щоденників
- •4.6 Вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і їх картографічне значення
- •4.6.1 Будова ґрунтів, або їх загальний вигляд.
- •4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
- •4.6.3 Вологість ґрунту.
- •4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
- •4.6.5 Структура ґрунту.
- •4.6.6 Складення ґрунту.
- •4.6.7 Новоутворення.
- •4.6.8 Включення.
- •4.7 Відбір ґрунтових зразків
- •Горизонтам
- •4.8 Техніка відбору ґрунтових монолітів
- •Контрольні запитання
- •5. Методи складання ґрунтових карт
- •5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
- •5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
- •Кількість ґрунтових розрізів на 1000 га
- •5.3 Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.
- •5.2.2 Значно важче визначати межі ґрунтів при неясних, поступових, таких, що ледве піддаються спостереженню, пере
- •5.4 Уточнення ґрунтових меж при крупномасштабній ґрунтовій зйомці.
- •5.4.1 Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.
- •5.5 Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картуванні ґрунтів
- •5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».
- •5.8 Точність ґрунтових карт
- •5.9 Оформлення ґрунтових карт
- •5.10 Умовні знаки та ілюміновка ґрунтових карт
- •Умовні позначення механічного складу ґрунту
- •Умовні знаки на ґрунтовій карті
- •Контрольні запитання
- •6. Види ґрунтової зйомки
- •6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу
- •6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки
- •6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу
- •6.3 Ґрунтова зйомка крупного масштабу
- •6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності
- •Контрольні питання
- •7. Камеральна обробка матеріалів польових ґрунтових досліджень
- •7.1. Обробка польової документації
- •7.1.1 Попередня обробка матеріалів польових досліджень
- •7.1.2 Складання плану аналітичних робіт
- •При складанні картограми кислотності ґрунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості ґрунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для карбонатних ґрунтів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів калієм:
- •Для ґрунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанні картограм забезпеченості ґрунтів азотом:
- •7.2. Складання остаточної класифікації ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •8. Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.1 Етапи складання авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.
- •8.3. Типізація земель та види картограм.
- •8.3.1. Складання картограм
- •8.3.2. Схеми типізації земель
- •8.3.3 Складання спеціальних картограм
- •Контрольні запитання
- •9. Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •9.1. Агрохімічне картографування ґрунтів
- •9.1.1.Загальні відомості
- •9.1.2. Етапи проведення агрохімічного картографування ґрунтів .
- •9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
- •9.1.4.Обстеження еродованих земель
- •9.2. Ґрунтове картографування для землеустрою
- •9.2.1. Методика ґрунтових досліджень
- •Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
- •9.3 Ґрунтово меліоративне та сольове обстеження
- •9.3.1 Ґрунтово меліоративне обстеження
- •9.3.2Сольове обстеження
- •9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження
- •9.3.4Картограми глибини залягання і хімізму ґрунтових вод
- •9.4. Ґрунтово-ерозійне та ґрунтоеколого-агрохімічне знімання
- •9.4.1 Мета та завдання обстежень
- •9.4.3 Покази еродованості для різних ґрунтів
- •Дерново-підзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •9.4.4 Ґрунтово-екологічне обстеження
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають
- •Контрольні запитання
- •10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
- •10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
- •10.2. Використання методів супутникової навігації при картографуванні ґрунтів
- •10.2.1. Поняття про супутникову навігацію
- •10.2.2 Використання gps для картографування ґрунтів і геоінформаційних систем (гіс).
- •10.3. Аерокосмічні методи ґрунтового знімання
- •1. Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування:
- •2. Польові дослідження:
- •3. Камеральна обробка матеріалів:
- •10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
- •10.4.1 Базові матеріали
- •10.4.2 Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів
- •10.4.3 Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт
- •10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
- •Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів
- •Тлумачний словник основних термінів
3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
Загальний план-проект ґрунтових робіт містить: 1) проектне завдання, 2) коротку природно-економічну характеристику району робіт, 3) карту районів дослідження, 4) об'єм робіт, методику і терміни виконання, 5) відомості про потрібну кількість персоналу, устаткування і транспорту.
У проектному завданні повинні бути вказані завдання і характер робіт, площа і масштаб ґрунтової зйомки, межі району робіт.
У короткій характеристиці району досліджень наголошуються природно-економічні умови: рельєф, ґрунти, напрям спеціалізації господарства і інші характерні риси. Вказуються умови роботи відносно житла, постачання, засобів пересування, робочої сили.
На карті-схемі району робіт повинні бути відмічені спеціальними умовними знаками категорії місцевості по складності проведення ґрунтових досліджень, напрям господарства, масштаби зйомок різних частин району, напрям основних рекогносцирувальних маршрутів та інші показники, що дозволяють визначити загальний об'єм робіт.
У плані робіт повинні бути вказані об'єм робіт, масштаб зйомки окремих ділянок і терміни виконання окремих видів робіт. Плани здаються зацікавленим організаціям.
Для визначення загального об'єму робіт необхідно знати: 1) площу і масштаб досліджень, 2) складність умов ґрунтоутворення і ґрунтового покриву, ступінь їх вивченості, 3) завдання дослідження, характер дослідження відповідно до напряму господарств, а також з характером тих заходів, які потрібно здійснити (зрошування, осушення, гіпсування і ін.) і розробити на основі матеріалів ґрунтових досліджень.
Масштаб ґрунтової зйомки встановлюється залежно від завдань ґрунтових досліджень, напряму сільського господарства і складності ґрунтового покриву. Чим складніший ґрунтовий покрив, тим в крупнішому масштабі складається ґрунтова карта, і навпаки. 2.Залежно від площі і масштабу ґрунтової зйомки і категорії складності рельєфу місцевості (табл. №1) де проводяться ґрунтові дослідження, визначають зразкову кількість ґрунтових розрізів, які необхідно закласти при обстеженні даної території. Наприклад, потрібно провести ґрунтову зйомку в масштабі 1 : 25000 на ділянці другої категорії складності площею в 10 тис. га. Керуючись нормами, знаходимо, що на один ґрунтовий розріз (включаючи і реєстровані прикопування) повинно доводитися при даному масштабі в середньому 25 га. Це означає, що на всю площу обстеження буде потрібно 10000:25 = 400 розрізів. Якщо врахувати, що в робочий день один ґрунтознавець може в середньому вивчити і зафіксувати 8 розрізів, включаючи і прикопування, то на обстеження всієї площі буде потрібно 400 : 8 = 50 днів. Об'єм робіт можна також розрахувати, користуючись нормами вироблення для ґрунтознавців на польовий період.
Розрахувавши загальний об’єм польових, аналітичних і каме-
ральних робіт і враховуючи терміни здачі матеріалів, визначають штат ґрунтової партії, потрібну кількість устаткування, транспорту і загальну вартість робіт.
3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
Після складання проектного завдання, загального плану робіт, визначення масштабу зйомки, об'ємів і термінів, підбору штату і потрібного спорядження, устаткування і транспорту складають кошторис витрат на виробництво ґрунтових досліджень. При цьому необхідно враховувати місцеві умови і категорію місцевості по складності ґрунтових робіт, розмір оплати праці робочих з місцевого населення.
У кошторисі на проведення польових ґрунтових робіт необхідно передбачити наступні статті основних витрат: 1) зарплата дослідницькому персоналу і робочим, 2) польове постачання (відрядження, квартирні) на період польових робіт, 3) вартість спорядження і устаткування, 4) залізничні витрати і проїзди на інших видах транспорту (літак, пароплав і ін.), 5) витрати за змістом транспорту для проїзду в межах досліджуваного району, 6) відправка матеріалів, 7) аналізи ґрунтів, 8) креслярсько-оформляючі роботи, 9) підготовка результатів дослідження до друку, 10) накладні та інші витрати.
Підсумовуючи названі витрати, визначають загальну вартість всієї роботи, а потім вартість ґрунтових досліджень одного гектара в гривнях. Чим більший масштаб ґрунтової зйомки, тим вище її вартість. Це видно з розцінок вартості ґрунтово-меліоративних досліджень.