- •С.І. Веремеєнко, в.М. Фурман картографія ґрунтів
- •Передмова
- •1. Вступ до «картогафії ґрунтів»
- •Методологічні підходи в картографуванні ґрунтів
- •1.1.1 Структурний підхід
- •1.1.2 Порівняльно-географічний підхід
- •1.1.3. Ґрунт як об'єкт досліджень
- •1.2 Предмет, метод і задачі курсу «Картографія ґрунтів»
- •1.3 Історія розвитку картографування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Контрольні запитання
- •3. Підготовчі роботи при картографуванні ґрунтів
- •3.1. Організація підготовчої роботи
- •3.2. Організація і штат ґрунтової партії
- •Приблизний склад ґрунтової партії:
- •3.3 Спорядження і обладнання
- •3. 4 Транспорт
- •3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
- •3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
- •3.7 Топографічна основа ґрунтових карт
- •3.7.1. Поняття про топографічну карту.
- •3.7.2 Масштаб карт
- •Масштаб карти Величина масштабу
- •3.7.3 Найпростіші способи визначення відстаней в полі
- •3.7.4 Визначення крутизни схилів
- •Контрольні питання
- •4. Польовий період картографування грунтів
- •4.1 Організація роботи ґрунтової партії в полі
- •4.2 Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з територією, що підлягає ґрунтовим обстеженням
- •4.3 Техніка польового ґрунтового дослідження. Типи ґрунтових розрізів
- •4.4 Закладання і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості
- •4.5 Загальні вказівки про реєстрацію ґрунтових розрізів їх морфолого-генетичної характеристики і ведення ґрунтових щоденників
- •4.6 Вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і їх картографічне значення
- •4.6.1 Будова ґрунтів, або їх загальний вигляд.
- •4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
- •4.6.3 Вологість ґрунту.
- •4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
- •4.6.5 Структура ґрунту.
- •4.6.6 Складення ґрунту.
- •4.6.7 Новоутворення.
- •4.6.8 Включення.
- •4.7 Відбір ґрунтових зразків
- •Горизонтам
- •4.8 Техніка відбору ґрунтових монолітів
- •Контрольні запитання
- •5. Методи складання ґрунтових карт
- •5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
- •5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
- •Кількість ґрунтових розрізів на 1000 га
- •5.3 Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.
- •5.2.2 Значно важче визначати межі ґрунтів при неясних, поступових, таких, що ледве піддаються спостереженню, пере
- •5.4 Уточнення ґрунтових меж при крупномасштабній ґрунтовій зйомці.
- •5.4.1 Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.
- •5.5 Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картуванні ґрунтів
- •5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».
- •5.8 Точність ґрунтових карт
- •5.9 Оформлення ґрунтових карт
- •5.10 Умовні знаки та ілюміновка ґрунтових карт
- •Умовні позначення механічного складу ґрунту
- •Умовні знаки на ґрунтовій карті
- •Контрольні запитання
- •6. Види ґрунтової зйомки
- •6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу
- •6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки
- •6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу
- •6.3 Ґрунтова зйомка крупного масштабу
- •6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності
- •Контрольні питання
- •7. Камеральна обробка матеріалів польових ґрунтових досліджень
- •7.1. Обробка польової документації
- •7.1.1 Попередня обробка матеріалів польових досліджень
- •7.1.2 Складання плану аналітичних робіт
- •При складанні картограми кислотності ґрунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості ґрунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для карбонатних ґрунтів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів калієм:
- •Для ґрунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанні картограм забезпеченості ґрунтів азотом:
- •7.2. Складання остаточної класифікації ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •8. Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.1 Етапи складання авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.
- •8.3. Типізація земель та види картограм.
- •8.3.1. Складання картограм
- •8.3.2. Схеми типізації земель
- •8.3.3 Складання спеціальних картограм
- •Контрольні запитання
- •9. Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •9.1. Агрохімічне картографування ґрунтів
- •9.1.1.Загальні відомості
- •9.1.2. Етапи проведення агрохімічного картографування ґрунтів .
- •9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
- •9.1.4.Обстеження еродованих земель
- •9.2. Ґрунтове картографування для землеустрою
- •9.2.1. Методика ґрунтових досліджень
- •Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
- •9.3 Ґрунтово меліоративне та сольове обстеження
- •9.3.1 Ґрунтово меліоративне обстеження
- •9.3.2Сольове обстеження
- •9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження
- •9.3.4Картограми глибини залягання і хімізму ґрунтових вод
- •9.4. Ґрунтово-ерозійне та ґрунтоеколого-агрохімічне знімання
- •9.4.1 Мета та завдання обстежень
- •9.4.3 Покази еродованості для різних ґрунтів
- •Дерново-підзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •9.4.4 Ґрунтово-екологічне обстеження
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають
- •Контрольні запитання
- •10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
- •10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
- •10.2. Використання методів супутникової навігації при картографуванні ґрунтів
- •10.2.1. Поняття про супутникову навігацію
- •10.2.2 Використання gps для картографування ґрунтів і геоінформаційних систем (гіс).
- •10.3. Аерокосмічні методи ґрунтового знімання
- •1. Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування:
- •2. Польові дослідження:
- •3. Камеральна обробка матеріалів:
- •10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
- •10.4.1 Базові матеріали
- •10.4.2 Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів
- •10.4.3 Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт
- •10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
- •Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів
- •Тлумачний словник основних термінів
3.3 Спорядження і обладнання
Для проведення ґрунтових досліджень і складання ґрунтової карти необхідно вибрати і підготувати певне спорядження та устаткування залежно від характеру робіт, особливостей ґрунтового покриву і завдань ґрунтового картування.
Топографічна карта. Найбільш поширені при ґрунтовій зйомці топографічні карти з горизонталями в масштабі 1 : 10000, 1 : 25000, 1 : 50000, рідше застосовуються карти дрібнішого і крупнішого масштабів. При підборі карт слід звернути особливу увагу на те, щоб на них точно, з достатньою повнотою, була змальована ситуація — рельєф, мережа гідрографії, дорожня мережа, лісосмуги, населені пункти та інші особливості місцевості. Рекомендується мати три екземпляри топографічних карт, з яких один служить для нанесення на нього остаточних результатів ґрунтової зйомки, другий — для польової роботи і третій — в резерві. Бажано також мати екземпляр топографічної карти на весь район досліджень дрібнішого масштабу— 1 : 100000 або 1 :200000. Така карта украй необхідна в початковий період робіт при рекогносцирувальних ґрунтових обстеженнях і установці загальних закономірностей в ґрунтовому покриві.
Щоб забезпечити велику точність ґрунтової карти, необхідно користуватися топографічною основою крупнішого масштабу, ніж масштаб ґрунтової карти, що складається. Якщо ж це виконати неможливо, то, при всіх обставинах, масштаб топооснови не повинен бути дрібніше масштабу ґрунтової карти, що складається. Наявність в руках ґрунтознавця хорошої топооснови набагато полегшує його працю і значно підвищує якість ґрунтової карти.
Прилади, апарати і спорядження, які використовуються при картуванні ґрунтів: 1. Компас. 2. Гірський компас. 3. Екліметр. 4. Курвіметр для визначення відстаней по карті; він дуже зручний при вимірюваннях довжини дороги, маршрутів по кривих, звивистих лініях. 5. Візирна лінійка для огляду і прокреслювання напрямів при роботі з картою на місцевості, для визначення місцезнаходження, нанесення «прив'язки» ґрунтових розрізів. 6. Тека-планшет з компасом для окомірної зйомки. 7. Польовий циркуль для вимірювання відстаней по карті. 8. Бінокль восьмикратний призматичний. 9. Фотоапарат з світлофільтрами. 10. Польова сумка для зберігання і носіння в полі ґрунтового щоденника, карт, книжок, етикеток, олівців, хлоридної кислоти, ножа, стамески, лупи, складаного метра, або стрічки з діленнями на сантиметри і інших дрібних предметів, необхідних при ґрунтовому картуванні.
Спорядження для розкопки ґрунтових розрізів, бурінь і відбору монолітів.
Спорядження для вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і опису ґрунтових розрізів.
Спорядження і матеріали для упаковки ґрунтових зразків і збору рослин.
Обладнання для вивчення хімічних і фізичних властивостей ґрунту в польовій обстановці.
Спорядження особистого користування.
Спорядження загального користування.
3. 4 Транспорт
При польовому дослідженні і картуванні ґрунтів застосовуються наступні види транспорту: в’ючний, гужовий, автомобільний і рідше повітряний та човновий. При агрогрунтових дослідженнях землекористувань господарств в масштабі 1 : 10000, 1 : 25000, 1: 50000 краще всього користуватися кінним транспортом господарств, в яких проводиться обстеження. В цих випадках транспорт необхідний, головним чином, для переїздів до місця роботи і назад і лише частково для переїздів в полі, оскільки основне переміщення ґрунтознавця в полі при крупномасштабній ґрунтовій зйомці здійснюється пішки внаслідок необхідності проведення ретельних спостережень за зміною ґрунтового покриву і рослинності в околиці розрізу і між розрізами, які звичайно закладаються порівняно близько один від одного.
При детальних ґрунтових зйомках транспорт ґрунтознавцю в полі взагалі не потрібен, оскільки відстань між розрізами невелика і детальність спостережень зростає. Ґрунтознавець повинен в цьому випадку, буквально, крок за кроком, вести детальні спостереження при переходах від розрізу до розрізу, і транспорт буде йому тільки заважати, «сковувати» його роботу. Щоб не пропустити деякі деталі ґрунтового покриву, ґрунтознавець при зйомках крупного масштабу всю відстань повинен пройти пішки.
При ґрунтових зйомках середнього і дрібного масштабу, а також при рекогносцирувальних і маршрутних дослідженнях, коли доводиться протягом робочого дня долати значні відстані, кращим видом транспорту за наявності доріг є автомобіль, мотоцикл з коляскою. У разі бездоріжжя (у тайгових, гірських, пустельних районах) доводиться через необхідність користуватися головним чином, в'ючним транспортом — верхові коні, верблюди. Іноді в районах (тільки не гірських) з розвиненою мережею гідрографії кращим видом транспорту є човновий; для цього добре мати туристську байдарку, що легко перенести на великі відстані двома людьми. При дрібномасштабних ґрунтових зйомках в районах з поганою прохідністю може бути використаний авіатранспорт. При цьому рекомендуються літаки легких конструкцій.