1.Склад і властивості природного і зрідженого газу.

Природний газ – це суміш вуглеводів та негорючих газоподібних складових (азот вуглекислий газ сірководень та ін.). Основний компонент природного газу – метан (СН4) (від 70 до 98% в залежності від місцезнаходження родовища).

Властивості природного газу: без кольору, запаху, смаку, в 2 рази легший за повітря, на організм людини діє удушаюче. Межі вибуховості від 5 до 15% газу в газоповітряній суміші.

Зріджений газ – суміш пропану і бутану, яка перебуває в двохфазному парорідинному стані.

Властивості зрідженого газу- великий коефіцієнт об’ємного розширення, велика теплота згорання, в 2 рази важчий за повітря. Межі вибуховості від 2 до 9%.

2.Права і відповідальність осіб за безпечну експлуатацію споруд систем газопостачання.

Особи, відповідальні за безпечну експлуатацію систем газопостачання підприємства мають право:

-здійснювати зв’язок з газозбутовою або газопостачальною організацією, а також підприємствами, які виконують роботи з технічного обслуговування та ремонту за угодою, і контролювати своєчасність, повноту і якість виконаних ними робіт;

-не допускати до обслуговування систем газопостачання і виконання газонебезпечних робіт осіб, які не пройшли перевірки знань або які допускають порушення цих Правил, а також відсторонювати від роботи осіб, які допустили порушення цих Правил;

подавати керівництву підприємства пропозиції про притягнення до відповідальності осіб, що порушують вимоги цих Правил;

-не допускати введення в експлуатацію систем газопостачання і газовикористовувальних об’єктів, які не відповідають вимогам цих Правил;

-припиняти роботу систем газопостачання, газопроводів і газового обладнання, небезпечних для подальшої експлуатації, а також введених в роботу самовільно;

-брати участь у підборі спеціалістів, відповідальних за безпечну експлуатацію споруд і об’єктів систем газопостачання (цехів, дільниць), а також спеціалістів і робітників газової служби;

- видавати керівникам цехів (дільниць), начальнику газової служби обов’язкові для виконання вказівки з усунення порушень вимог Правил.

Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію об’єктів систем газопостачання, побутових газових приладів і апаратів, димових і вентиляційних каналів, ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій в будинки і будівлі покладається на їх власників;

-за справний стан і безпечне користування газовими приладами і апаратами, що встановлені в житлових будинках .

Особи, винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Обов’язки осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію систем газопостачання підприємства визначаються посадовою інструкцією, що затверджується власником. В ній повинно бути передбачено:

-забезпечення безпечного режиму газопостачання;

-участь в розгляді проектів газопостачання і в роботі комісій з приймання газифікованих об’єктів в експлуатацію;

-розробку заходів планово-запобіжних оглядів і ремонтів та контроль за їх виконанням;

-розробку посадових і виробничих інструкцій, ведення експлуатаційної документації;

-участь в комісіях з перевірки знань цих Правил, норм і інструкцій з газопостачання працівниками підприємства;

-перевірку дотримання встановленого цими Правилами порядку допуску спеціалістів і робітників до самостійної роботи;

-проведення обстеження і регулярного контролю за безаварійною і безпечною експлуатацією споруд системи газопостачання;

-перевірку правильності ведення технічної документації при експлуатації і ремонту;

-надання допомоги в роботі особам, відповідальним за безпечну експлуатацію систем газопостачання цехів (дільниць), контроль за їх діяльністю;

-розробку планів-заходів і програм заміни і модернізації застарілого обладнання;

-організацію і проведення тренувальних навчань з спеціалістами і робітниками відповідно до плану локалізації і ліквідації можливих аварійних ситуацій систем газопостачання;

-розробку планів локалізації і ліквідації можливих аварій в газовому господарстві підприємства;

-участь в обстеженнях, що проводяться органами Держнаглядохоронпраці.

3.Класифікація газонебезпечних робіт.

Газонебезпечними вважаються роботи, які виконуються в загазованому середовищі або за яких можливе витікання газу.

До газонебезпечних робіт належать:

-приєднання новозбудованих газопроводів до діючої системи газопостачання;

-пуск газу в системи газопостачання об’єктів при введенні в експлуатацію, після ремонту і їх реконструкції, виконання пусконалагоджувальних робіт, введення в експлуатацію ГРП, ГНС,ГНП, АГЗС, АГЗП, резервуарів ЗВГ;

-технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газопролводів, споруд систем газопостачання, надомних регуляторів тиску, газобладнання ГРП (ГРУ), газовикористовуючих установок, обладнання насосно-компресорних і наповнювальних відділень, зливних естакад ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, резервуарів ЗВГ, а також вибухозахищеного обладнання;

-робота на байпасі ГРП (ГРУ);

-усунення закупорок, установка і зняття заглушок н а діючих газопроводах, а також від’єднання від газопроводів агрегатів, обладнання і окремих вузлів;

-відключення від діючих газопроводів, консервація і реконструкція газопроводів і обладнання сезонної дії;

-виконання зливно-наливних операцій на резервуарних установках ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, заповнення ЗВГ резервуарних установок, злив ЗВГ з несправних і переповнених балонів, злив невипарних залишків, заправка газобалонних автомашин і балонів;

-ремонт і огляд колодязів, видалення води і конденсату з газопроводів і конденсатозбірників;

-підготовка до технічного огляду резервуарів і балонів ЗВГ і його проведення;

-розкопка грунту в місцях витоку газу до їх усунення;

-всі види робіт, які пов’язані з виконанням вогневих і зварювальних робіт на діючих газопроводах, ГРП, установках ЗВГ і виробничих зонах ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП;

-технічне обслуговування і ремонт побутових газовикористовуючих приладів і апаратів.

4.Класифікація газових пальників.

Газовим пальником називається пристрій, що забезпечує стійке згорання газоподібного палива та регулювання процесу горіння.

Існують такі типи газових пальників:

-дифузійні низького і середнього тисків;

-інжекційні низького і середнього тисків;

-з примусовою подачею повітря;

-комбіновані.

5.Підготовка та розпалювання газифікованого котла.

Перед розпалюванням котла повинна проводитись передпускова перевірка герметичності затвору, запірних пристроїв перед пальниками, запобіжно-запірних пристроїв.

Заповнення газом газопроводів повинно проводитись при включених в роботу димососу, дуттєвих вентиляторах, системи рециркуляції в послідовності, вказаній в інструкції з експлуатації котельної установки.

Безпосередньо перед розпалюванням котла повинні бути провентильовані грубка котла, газоходи, а також повітропроводи протягом не менше 10 хвилин при відкритих шиберах газоповітряного тракту і при витраті повітря не менше 25% номінального.

Розпалювання котла, на якому виділена група запальних пальників повинна починатись з розпалювання цих пальників. При незагорянні або погасанні будь-якого запального пальника повинна бути негайно припинена подача газу до котла. До повторного розпалювання котла можна приступити тільки після усунення причин незагоряння газу і погасання запальника.

6.Перевага і недоліки природного газу перед іншими видами палива.

Переваги природного газу:

-легкість видобування;

-легкість транспортування;

-можливість автоматизації процесу горіння.

Недоліки:

-вибухонебезпечність;

-пожежонебезпечність.

7.Небезпека загазованості приміщень і дії обслуговуючого персоналу при цьому. Надання першої допомоги при опіках.

При наявності витіків газу з газопроводів і обладнання він може скупчуватись в приміщення, що приводить до їх загазованності.

Концентрація газу в газоповітряній суміші: від 5 до 15% може привести до вибуху. При наявності 1% газу відчувається запах одоранту.

При виявленні газу в приміщенні необхідно:

-відкрити двері і вікна;

-перекрити крани перед газовими приладами;

-не запалювати сірники, не користуватись електроприладами;

-повідомити аварійну газову сліжбу по телефону 04.

Опіки бувають 3-х ступенів: легка, середня, важка.

Обпечену поверхню покриваютиь стерилізованою тканиною, накладають вату, при необхідності дають обезболююче, направляють потерпілого в лікарню.

8.Структура газового нагляду органами Держнаглядохоронпраці.

Львівська державна інспекція охорони праці в газовому господарстві. (Тимчій М.М.)

Територіальне управління державного нагляду за охороною праці у Львівській області. (Щурко І.М.)

Комітет України по нагляду за охороною праці. (Ткачук С.П.)

9.Організація роботи людей в колодязях.

Перед початком робіт в колодязі на відстані 5 м зі сторони руху транспорту повинні виставлятись загородження, а на відстані 10-15 м виставлений попереджувальний знак.

Керівник бригади перед початком роботи проводить інструктаж, склад бригади -не менше 3-х чоловік.

При відсутності загазованості в колодязь спускається один з робітників в рятувальному поясі і з рятувальним шнурком. Члени бригади, що знаходяться на поверхні повинні тримати кінці шнурків від рятувального пояса. При наявності газу в колодязі робітник перед спуском в колодязь повинен одягнути протигаз. Протигази і рятувальні пояси обов’язково перевіряються перед початком роботи.

10.Надання першої допомоги при ушибах, переломах та отруєннях.

При ушибах на місце удару накласти лід та суху стерильну пов’язку.

Розрізняють закриті і відкриті переломи. При закритих переломах цілісність шкіри не пошкоджена, при відкритих в області перелому кістки є рана. При переломі першим і необхідним правилом є забезпечення нерухомості кінців пошкодженої кістки. Для цього накладають шину, обкладають її ватою і обмотують бинтом. При відкритому переломі накладають жгут з метою зупинки кровотечі.

При отруєнні потерпілого необхідно винести із загазованого середовища на свіже повітря, при потребі зробити штучне дихання і непрямий масаж серця. Доставити потерпілого в лікарню.