Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Кафедра математики та методики навчання математики

Заступаєва Мар’яна Вікторівна

Тема роботи:

Сучасний урок математики

Дипломна робота

cтудентки Vкурсу

групи М5

спеціальність 7.040201 математика

ННІ фізики, математики та

комп’ютерно - інформаційних систем

денна форма навчання

Черкаси - 2014

Розділ 3. Охорона праці та безпека при надзвичайних ситуаціях

3.1 Актуальність теми

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрамованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємопов’язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці [1].

Зокрема, у ст. 26 Закону України «Про освіту» сказано:

«Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника навчального закладу.»

Закон України «Про охорону праці» є одним із найважливіших законодавчих актів. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встанолює єдиний порядок охорони праці в Україні.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, великою пожежею,застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

В Україні щорічно виникають тисячі тяжких НС природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей та завдає величезних матеріальних збитків.

3.2 Оцінка умов, в яких проводилася дипломна робота

Дипломна робота проводилась в кімнаті житлового будинку. Кімната площею 30 м², і висотою стелі 3,15 м. У приміщенні знаходяться 1 комп'ютер, 1 телевізор, 1 журнальний стіл, 4 дивани.

Під час роботи були:

а) фізичні перевантаження;

б) нервово-психічні перевантаження.

Фізичні перевантаження характеризувалися постійним напруженням у процесі праці, яке пов’язане з:

1. Нерухомим станом. Режим м’язової діяльності при цьому був ізотонічний;

2. Шкідливим впливом ПК на зір.

Нервово-психічними перевантаженнями стали:

1. Розумова перенапруга, яка була пов’язана з написанням великої кількості конспектів уроків;

2. Під час написання роботи використовувалася комп’ютерна програма, під час роботи з якою виконувалася монотонна та одноманітна робота.

Поняття мікроклімату та його параметри

Мікроклімат виробничих приміщень - це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на її робочому місці, у робочій зоні.

Робоче місце - територія постійного або тимчасового знаходження людини у процесі праці.

Робоча зона - частина простору робочого місця, обмежене по висоті 2 м від рівня підлоги.

Основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень, є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88.

Основними чинниками, які формують мікроклімат приміщень, є: швидкість руху та відносна вологість повітря, температура поверхонь, що оточують людину, та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.

Значні коливання параметром мікроклімату можуть привести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну темпе-ратуру), що приводить до порушення системи кровообігу, загальної слабкості і т.п.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони створюють відчуття теплового комфорту та передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть спричинювати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатись дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності[4].

Поняття умов праці, гігієнічні характеристики умов праці

Умови праці — це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих чинників (факторів).

Оцінка умов праці здійснюється на підставі "Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу".

Умови праці і принципи гігієнічної класифікації діляться на чотири класи. 

Оптимальні умови праці (1-й клас) – умови, при яких зберігається не лише здоров'я працівників, але і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні норми виробничих чинників встановлені для мікроклімату і чинників трудового процесу. Для інших чинників за оптимальні умовно беруться такі умови праці, при яких несприятливі чинники виробничого середовища не перевищують рівнів, які прийняті як безпечні для населення.

Допустимі умови праці (2-й клас) – характеризуються рівнями шкідливих виробничих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічним нормативом, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не надають несприятливої дії на здоров'я працівників і здоров'я майбутніх поколінь в найближчому і віддаленому часі.

Шкідливі умови праці (3-й клас) – характеризуються рівнями шкідливих виробничих чинників, які перевищують гігієнічні норми і можуть несприятливо впливати на організм працівника і на здоров'я майбутніх поколінь. Шкідливі умови праці по мірі перевищення гігієнічних норм і прояву можливих змін в організмі працівників діляться на чотири ступені.

Перший ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які, як правило, зумовлюють функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішому, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими чинниками) і збільшують ризик погіршення здоров'я.

Другий ступінь  – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які здатні приводити до стійких функціональних порушень, в більшості випадків до зростання виробничо-обумовлених захворювань, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникає після тривалої експозиції (10 і більше років).

Третій ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які, окрім зростання виробничо-обумовлених захворювань, приводять до розвитку професійних захворювань, як правило легкої і середньої міри тяжкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності).

Четвертий ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які здатні приводити до значного зростання хронічної патології і рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також важким формам професійних захворювань (з втратою загальної працездатності).

 Небезпечні (екстремальні) умови праці (4-й клас) – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, дія яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм професійних уражень.