Час затримки сигналу оператором визначається за формулою:

(5.39)

де k – кількість приладів;

Δt_і –час оцінки показів приладів, с;

Δτ_і –час переведення погляду з одного приладу на інший, с;

t_c – тривалість мимовільного відволікання оператора, с;

t_mі – час виконання моторних дій по управлінню регулятором машини, с;

m_i – кількість регуляторів;

n_i – кількість спостережень або перемикань.

При наявності черги сигналів оператор не зразу починає обробку сигналу. В цьому випадку на очікування обслуговування сигналів витрачається час t_оч, а швидкодія оператора характеризується величиною перебування інформації на обслуговуванні t_пер:

(5.40)

де t_оп – час, необхідний для обробки сигналу.

Необхідна швидкодія визначається тривалістю циклу управління:

(5.41)

де t_і – час затримки сигналу і-м механізмом машини.

Час, витрачений оператором на інформаційний пошук t_іп (формула 5.38), може бути визначений шляхом побудови математичної моделі процесу:

(5.42)

де N – загальний об’єм (кількість елементів) інформаційного поля;

М – кількість елементів , що мають задану для пошуку ознаку;

α – об’єм інформаційного поля, що може сприйматися зором.

Величина а – це та кількість предметів, що одночасно попадає в зону спостереження. Для кутової зони, обмеженої кутом 10° в горизонтальній та вертикальній площинах, кількість елементів не повинна перевищувати 4-8 (для розрахунків прийняти – 8).

Розміри предметів визначаються в кутових величинах, зв’язаних із лінійними розмірами таким співвідношенням:

(5.43)

де L – відстань від очей до предмету;

h, α – лінійні та кутові розміри предмета.

Необхідна надійність роботи оператора визначається надійністю системи, що здійснює цикл управління:

(5.44)

де Р_оп – ймовірність правильного розв’язку задачі;

Р_і(Т_ц) – надійність роботи і-тої ланки машини протягом часу Т_ц.

Результуюча середньоквадратична похибка оцінки системи “людини-машина” визначається за формулою:

(5.45)

де γ_оп – випадкова похибка роботи оператора;

γ_Мj – похибка j-тої ланки машини.

Напруженість діяльності оператора визначається коефіцієнтом завантаженості η, який не повинен перевищувати величини η=0,75 і визначається за формулою:

(5.46)

де t_p – час, протягом якого оператор не зайнятий обробкою інформації;

Т_ч – загальна тривалість чергування.

Ефективність діяльності оператора визначається правильною організацією режиму його роботи. Тривалість регламентованого відпочинку оператора Т протягом зміни визначається емпіричною формулою, хв:

(5.47)

де Y – показник втоми.

Показник втоми у відносних одиницях розраховується за формулою:

(5.48)

де Х – показник умов праці, бали.

Показник умов праці, або ступінь шкідливості виробничих факторів приведений в “Гігієнічній класифікації праці” та визначається з врахуванням тривалості дії цих факторів протягом зміни:

(5.49)

де Х_ф – ступінь шкідливості фактора;

Т_Т – співвідношення тривалості дії фактора і тривалості робочої зміни.

Для непрямої оцінки системи “людина-машина” використовують формулу порівняння математичних сподівань:

(5.50)

де y_x, y_е – поточні та еталонні величини математичних сподівань параметру, що визначається (наприклад, часу реалізації);

Δy_доп – допустиме відхилення математичних сподівань.