
- •Міністерство освіти і науки України
- •Курсове завдання
- •«Реставрація ікони "Двоє святих" кінець XIX ст.» дошка, темпера
- •Пояснювальна записка
- •Реставрація ікони "Двоє святих" кінець XIX ст., дошка, темпера
- •На курсове завдання студента
- •Історична довідка
- •1.2 Опис сюжету твору
- •1.3 Атрибуція твору
- •1.4 Історія розвитку іконографії сюжету
- •2.1. Візуальні дослідження
- •2.1.1 Основа
- •2.1.2 Паволока
- •2.1.3 Грунт
- •2.1.4 Фарбовий шар
- •2.1.5 Лакове покриття
- •2.1.6 Забруднення поверхні
- •2.2. Фотографічні дослідження
- •2.3. Дослідження в ультрафіолетовім діапазоні випромінювання
- •2.4 Мікрохімічні дослідження
- •3.1. План реставраційних заходів
- •3.2.Опис ходу реставраціїних заходів
- •3.2.1.Закріплення фарбового шару живопису і грунту
- •3.2.2. Укріплення основи
- •3.2.8 Видалення профілактичних заклейок
- •3.2.9 Підведення реставраційного ґрунту.
- •3.2.10. Реконструкція зображення надписів і орнаменту в місцях втрат.
- •3.2.11 Видалення неавторського лаку
- •3.2.12 Нанесення ізоляційного шару лаку
- •3.2.13 Тонування втрат фарбового шару в тон авторському живопису.
- •3.2.14 Нанесення ізоляційного шару лаку
3.2.8 Видалення профілактичних заклейок
Матеріали та інструменти: скальпель, ватний тампон, вода.
Хід роботи
Видалення профілактичних заклейок виконувалося за допомогою ватного тампону, змоченого в гарячій воді. Залишки цигаркового паперу з поверхні фарбового шару знімалися скальпелем [23, с.53].
3.2.9 Підведення реставраційного ґрунту.
Матеріали та інструменти: глютиновий клей, крейда, вода, мед бджолиний, склянка, пензлик, лезо, пробкове дерево, наждачний папір.
Хід роботи
Ґрунт підводився за допомогою шпателя та маленького пензля в місцях втрат фарбового шару. До складу ґрунту входив пластифікований 7% глютиновий клей та крейда. Ґрунт вирівнювався пробковим деревом та наждачним папером [6‚c.132-135; 23,с.73-76].
3.2.10. Реконструкція зображення надписів і орнаменту в місцях втрат.
Матеріали та інструменти: лінійка, калька, олівець, циганська голка.
Хід роботи
Калька притинялась к місцям, де найкраще зберігся орнамент, за допомогою олівця зображення перемальовувалось на аркуш, після чого з оборотної стороні калька заштриховувалась графітом , и олівцем малюнок переводився на місця втрат орнаменту. Після переведення, зображення підмальовувалось до появи чітких ліній і прошкрябувалось кінцем голки.
3.2.11 Видалення неавторського лаку
Обґрунтування по видаленню неавторської лакової плівки:
1. Покривний лак виявився неавторським, що підтвердили історичні відомості про ікону, мікроскопічні і візуальні дослідження. При вивченні ікони під мікроскопом було помічено, що кракелюр фарбового і покривного шару не співпадають, надпис знаходиться під товстим шаром лакової плівки. А також покривний шар нанесений зверху втрат фарбового шару.
2. Значна зміна кольору лака, що сильно спотворювало авторський колорит і приховувало деталі письма.
3. Нерівномірність його нанесення, що виявилось в вигляді напливів.
Матеріали та інструменти: пінен, етиловий спирт, етилацетат, , димексидсульфоксид, лавандова ефірна олія, скальпель, ватний тампон, намотаний на тонкий дерев’яний штифт, пінцет.
Хід роботи
Розчин для видалення неавторського лаку підбирався експериментальним шляхом. Застосовувався розчин – пінен з етиловим спиртом в різному співвідношенні. Видалення шелакового покриття проходило в декілька етапів. Важливим було повністю зберегти нижній слой авторського лаку і при цьому видалити верхній шар не авторського покриття із різноманітними забрудненнями и не рівномірною товщиною покриття. Важким моментом було видалення шелаку і забруднень із заглиблень авторського чеканного і різьбленого орнаменту на тлі і по периметру ікони.
3.2.12 Нанесення ізоляційного шару лаку
Матеріали та інструменти: дамарний лак, пінен, ватно-марлевий тампон.
Хід роботи
Ізоляційний шару лаку у суміші дамарного лаку і пінену (1:1) наносився на поверхню фарбового шару за допомогою ватно-марлевого тампону.