3.3. Аналіз результатів випробувань дерев’яної армованої балки ба-3.

На початкових етапах завантаження N=5 кН, балка працює в пружній стадії деформації при цьому зростають до 0.019 в стиснутій зоні та 0.016 у розтягнутій прогин балки 1.28 мм.

При навантажені N=10 кН деформації балки зросли до 0.037 в стиснутій зоні та 0.034 мм в розтягненій прогини при цьому навантажені зросли до 2.92 мм.

Збільшивши навантаження до 30 кН, у балці різко зросли деформації які дорівнювали 0.0118 у стиснутій зоні і 0.019 у розтягнутій прогини при цьому склали 9.9 мм. А при навантаженні 40 кН, прогин балки становив 15.2 мм що перевищив граничний який дорівнює 12 мм, деформації зросли майже у два рази: 0.20 в стиснутій зоні та 0.21 у розтягненій. При навантаженні у 40 кН, з’явилися горизонтальні тріщини у деревині, та стали помітні відшарування клею, в місцях з’єднання деревини з арматурої, по всій довжині балки.

За результатами експериментального дослідження побудовано графіки зростання прогинів та деформацій балки БА-2 (рис. 3.7 та рис 3.8).

Завантаживши балку до 47.2 кН деформації зросли до 0.25 у стиснутій зоні та 0.27 у розтягненій, прогин який вже на той час перевищував граничний дорівнював 18.8 мм. Руйнівним навантаженням для балки було N=50 кН, даний зразок зруйнувався від розриву нижніх волокон деревини (рис. 3.9)

Рис. 3.7. Графік залежності деформацій від навантаження.

Рис. 3.8. Графік залежності прогинів від навантаження.

Рис. 3.9. Характер руйнування дослідного зразка БА-3

3.4. Аналіз результатів випробувань дерев’яної армованої балки ба-4.

При початкових етапах завантаженнях балки, N=5 кН, балка працює в пружній стадії, деформації в стиснутій зоні сягнули 0.26, а у розтягнутій 0.08, прогини при цьому становили 1.9 мм.

Збільшивши навантаження до N=10 кН, спостерігалися різкі збільшення деформацій в стиснутій зоні до 0.38 та розтягнутій 0.32, прогини зросли до 4.39 мм.

При навантажені N=20 кН, деформації в цей момент складали 0.39 в стиснутій зоні та 0.34 в розтягнутій зоні, а прогини 9.28 мм. За результатами експериментального дослідження побудовано графіки зростання прогинів та деформацій балки БА-4 (рис. 3.10 та рис 11).

Збільшивши навантаження до 30 кН, у балці різко зросли деформації які дорівнювали 0.94 у стиснутій зоні і 0.40 у розтягнутій прогини при цьому склали 11.5 мм. А при навантаженні 32.45 кН, прогин балки становив 18.3 мм що перевищив граничний який дорівнює 12 мм, деформації при цьому зросли до 0.99 в стиснутій зоні та 0.47 у розтягненій відповідно.

Зразок БА-4 зруйнувався в місцю розташування сучка який і став концентратором напружень.

Рис. 3.11. Графік залежності прогинів від навантаження.

Рис. 3.9. Характер руйнування дослідного зразка БА-4.

Висновок

Аналізуючи експериментальні дані отримані при випробовувані металодеревяних балок можна зробити наступні висновки:

1. До ¼ N_max металодеревяна балка працює в пружній стадії .

2. Граничні прогини в армованих балках досягались при N≈30 кН в армованих та при N=10 кН в не армованій.

3. Наявність арматури арматури збільшує несучу здатність дерев’яних балок та зменшує прогини.

4. Практично усі балки зруйнувались від розриву волокон деревини розтягнутій зоні.

5. Наявність арматури запобігає фізичному руйнування балки в момент розриву нижніх волокон деревини.