
- •Розділ .1. Огляд літератури
- •1.1. Застосування армованих дерев'яних конструкцій в будівництві
- •Р ис. 1.8 Клеєні арки з попередньо напруженою склопластиковою арматурою в покриті складу хімічних добрив (Білорусь)
- •1.2. Матеріали для армованих дерев'яних конструкцій
- •1.3. Склеювання арматури з деревиною в конструкціях
- •1.4. Технологія виготовлення дерев’яних армованих конструкцій
- •1.5. Аналіз методів розрахунку армованої дерев’яної балки
- •1.5.1. Методика розрахунку армованої деревяної балки за рекомендаціями Щуко в.Ю.
- •1.5.2. Методика розрахунку балки з подвійним симетричним армуванням за рекомендаціями Клименка в.З.
- •Висновок
- •Основні характеристики дослідних зразків
- •2.3. Вимірювальні прилади та їх розміщення
- •2.4. Методика проведення випробування дослідних зразків
- •2.5. Прилади та матеріали
- •Висновок
- •Розділ 3 результати та аналіз експерементальних досліджень дерев’яних армованих балок
- •3.1. Аналіз результатів випробувань дерев’яної балки без армування б-1.
- •3.2. Аналіз результатів випробувань дерев’яної армованої балки ба-2.
- •3.3. Аналіз результатів випробувань дерев’яної армованої балки ба-3.
- •3.4. Аналіз результатів випробувань дерев’яної армованої балки ба-4.
- •Висновок
- •4. Теоретичний розрахунок дерев’яних армованих балок
- •4.1. Розрахунок дерев’яної балки з подвійним симетричним армуванням за рекомендаціями Щуко в.Ю.
- •4.2. Розрахунок дерев’яної армованої балки за рекомендаціями Клименка в.З.
- •4.3. Розрахунку дерев’яної армованої балки за складеною методикою
- •Висновок
- •Розділ 5.
- •5.1 Економічна ефективність використання дерев’яних балок армованих стрічковою арматурою
- •Розділ 6
- •6.1. Охорона праці і захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Умови праці в будівельній лабораторії університету
- •6.2 Організаційні заходи з техніки безпеки. Інструкція з техніки безпеки при роботі в лабораторії.
- •Під час проведення робіт:
- •6.3 Розроблення заходів з охорони праці по попередженню небезпек і професійних захворювань при монтажних роботах.
- •6.3.1. Правові та організаційні питання охорони праці
- •Санітарно-гігієнічні заходи з охорони праці
- •6.3.3 Пожежно-профілактичні заходи з охорони праці.
- •6.4. Моделювання процесу формування та виникнення травмо небезпечних і аварійних ситуацій при виконанні конкретних операцій в будівництві
- •6.5. Захист населення у надзвичайних ситуаціях
- •Систему Цивільної оборони складають:
2.3. Вимірювальні прилади та їх розміщення
Навантаження створювалося за допомогою гідравлічного 15-ти тоного домкрату. Величину прикладеної сили контролювали кільцевим динамометром.
Прогини контролювалися індикатором годинникового типу з ціною поділки 0,01 мм, який кріпився на штатив (рис. 2.9). Індикатор встановлювався по середині прольоту балки.
На боковій поверхі досліджуваного зразка для вимірювання деформацій в стиснутій і розтягнутій зонах балки наклеювалися кронштейни для кріплення мікроіндикаторів годинникового тупу (база 400 мм) і ціною поділки 0.001 мм.
(рис. 2.10)
Схема розміщення вимірювальних приладів показана на рис 2.9.
Рис.2.9. Схема стенду та розміщення вимірювальних приладів для випробовування неармованих (а) та армованих (б) дослідних балок:
Зразок що випробовується; 2. рухома та нерухома опори; 3. гідравлічний домкрат;
4. мікроіндикатори; 5. прогиномір на штативі; 6. кільцевий динамометр.
2.4. Методика проведення випробування дослідних зразків
Дослідження зразків проводилося на стенді при дії однієї, прикладеної до верхньої грані балки, сили. В місці прикладання зосередженої сили підкладалася металева пластина для зменшення зминання деревини. (рис. 2.11)
Навантаження прикладалось з кроком який становить 0.1 Fmax кожні 10-15 хвилин. Величина прикладеного зусилля контролювалася за допомогою кільцевого динамометра. Балка і домкрат фіксувалися у вертикальному положені. Їх початкова фіксація проводилась легким привантаженням.
Рис.2.10. Розташування вимірювальних приладів на дослідному зразку
Після кожного ступеня завантаження зразків знімалися покази мікроіндикаторів, що фіксували деформації деревини в стиснутій та розтягнутій зонах, та фіксували величину прогинів.
У ці моменти після попереднього, за 3-4с. попередження давались команди для синхронного зняття відліків з індикаторів. При проходженні стрілки силовимірювача через шкалу або відмітку даного ступеня навантаження на його циферблаті робилася перерва на витримку навантаження у цей же час робилися зняття показів та записи їх в журнал випробувань. (додаток 2).
Випробовування виконували троє дослідників: один біля домкрата подавав команди і контролював процес завантаження, другий робив відмітки в журналі, третій - по команді знімав відліки по приладах.
Рис.2.11. Загальний вигляд стенду випробувань із зразком
Окрім відліків по індикаторах проводилися спостереження за різними змінами в зразку (проявою тріску, тріщин, перекосу зсуву і т.п.), усі дані записувалися в журнал випробувань.
Після розвантаження зруйнованого зразка проводився його огляд фотографування з описом характеру руйнування в журнал.
2.5. Прилади та матеріали
Експериментальні дослідження були проведені в лабораторії “Будівельних конструкцій” кафедри будівельних конструкцій ЛНАУ.
Для проведення дослідів використовували такі прилади та матеріали:
стенд для випробування зразків;
гідравлічний домкрат 15-ти тонний;
кільцевий динамометр;
мікроіндикатори з ціною поділки 0,001 мм (шкала – 1мм);
індикатор годинникового типу з ціною поділки 0,01 мм (шкала – 10 мм);
кріпильні елементи для індикаторів;
рівень;
рулетка;
викрутка;
молоток;
гайковий ключ;
лінійка;
олівець;
ручка;
фотоапарат;
секундомір (годинник);
журнал для запису спостережень.