Висновок

Розглянувши різні методи оцінки несучої здатності за методиками запропонованими В.Ю. Щуко, В.З. Клименко та нової запропонованої методики можна сказати:

1. Розбіжність між теоретичними розрахунками та результатами експериментальних досліджень склала для методики Щуко В.Ю. =72%, для методики запропонованої Клименко В.З. розбіжність становила 74% (див. табл. 4.4), а для методики запропонованої для розрахунку розбіжність становила 54%.

2. При оцінці прогинів найменша розбіжність скала 37% за запропонованою методикою, за методикою яку пропонує Щуко В.Ю. розбіжність складає 45%

Балки	Мет. Щуко В.Ю		Мет. Клименко			Запропонов.мет
	N. кН	ƒ. мм	N. кН	ƒ. мм	N. кН		ƒ. мм
Б-1	5.41	22.9	5.41	-	5.41		22.9
БА-2	10.35	10	10.35	-	19.44		12.7
БА-3	12.55	11	8.38	-	24.47		33.8
БА-4	10.48	10.9	10.35	-	15.93		11.6

3. руйнування балок без армування відбувалось раптово і мало крихкий характер;

4. балки БА-2, БА-3, БА-4 с руйнувались більш плавно з видимим процесом появи ділянок зминання деревини, крім цього, після зняття навантаження з них прогини балок зменшувалися;

3) характер руйнування балок БА-2, БА-3, БА-4 вказує на більш повне та рівномірне використання деревини та арматури порівняно з балкою без армування.

Розділ 5.

5.1 Економічна ефективність використання дерев’яних балок армованих стрічковою арматурою

Запровадження в широке використання в будівництві нових конструктивних рішень залежить від його економічної вигоди. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України рекомендувало використовувати Інструкцію з визначення ефективності використання в будівництві нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій для обґрунтування економічної доцільності використання нових конструкцій Міністерство регіонального розвитку та будівництва України рекомендувало використовувати Інструкцію з визначення ефективності використання в будівництві нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій.

Загальний ефект від використання дерев’яних балок армованих зовнішньою стрічковою арматурою.

1) ефект від використання нового конструктивного рішення (Е_к);

2) ефект від пришвидшення виконання будівельно-монтажних робіт (Е_р).

Відповідно до Інструкції річний ефект від використання нових конструкцій визначаємо за формулою:

Е_к=[(Z₁+Z_b1)*φ+E_e-(Z₂+Z_b2)]*A₂ (5.1)

Де Z₁ i Z₂- затрати на заводське виготовлення конструкцій за порівнюваними варіантами на одиницю вимірювання;

Z_b1 і Z_b2- приведені затрати на зведення конструкцій на будівельному майданчику за порівнюваними варіантами на одиницю вимірювання;

φ - коефіцієнт зміни терміну служби нової конструкції порівняно з базовим варіантом; враховуючи переваги використання потовщених хвилястих настилів для сталебетонних перекриттів, можна вважати, що їх термін служби такий самий, як у монолітних залізобетонних; тому можна прийняти значення коефіцієнта φ=1;

E_e - економія у сфері експлуатації конструкцій за час їх служби; на основі наведених даних про те, що можна не проводити додатковий антикорозійний захист сталебетонних конструкції, можна прийняти, що експлуатаційні витрати для нового і базового варіантів перекриття однакові, тому E_e = 0;

A₂ - річний обсяг будівельно-монтажних робіт з використанням нових конструкцій, в натуральних одиницях.

З урахуванням зауважень економічний ефект від використання сталебетонних балок армованих просічно-витяжним листом:

. Е_к=Z₁-Z₂ (5.2)

За даними кошторису на виготовлення дерев’яної балки затрати становлять Z₁= 165,3 грн. За даними локального кошторису на виготовлення сталебетонної балки із застосуванням армування з просічно-витяжного листа затрати становлять Z₂ = 141,4 грн. Отже, економічний ефект від використання дерев’яних армованих балок за 1шт

Е_к = 165,3-141,4= 23.9 грн/шт (5.3)

Усі розрахунки проведено для одиниці (шт), тобто розраховано питомий ефект. Реальний ефект від використання нової конструкції конкретному будівельному об'єкті можна визначити, перемноживши отриманий питомий ефект на відповідну кількість влаштованих у будівлі металодеревяних балок. Наприклад, якщо проектом передбачено влаштування 150 балок, то відповідний економічний ефект становитиме

Е_к = 23.9*150= 3589 грн. (5.4)

Відповідно до Інструкції ефект від скорочення термінів будівництва завдяки використанню нових конструкцій, який пов'язаний з пришвидшенням початку отримання вигоди від функціонування об'єкта, визначається за формулою:

Е_F= Е_H *F*(T₁- T₂) (5.5)

де Е_H - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень у тій галузі, де вводиться в дію об'єкт;

F - вартість основних фондів, які достроково введені в дію;

T₁ і T₂- тривалість будівництва за варіантами, які порівнюються, років.

За даними локальних кошторисів, трудомісткість виготовлення металодеревяної балки становить 5 люд.-год, а деревяної балки таких самих розмірів – 3 люд.-год. Тривалість виконання відповідних робіт залежить від кількості залучених робітників. Для обох варіантів ця кількість може бути однаковою - 2 особи. Тоді тривалість влаштування однієї балки для цих варіантів становитиме: для металодеревяної балки L₁ = 4/2 = 2 год., для сталебетон­ної балки L₂ = 3/2 = 1 год.

Наприклад, якщо в об'єкті передбачено влаштування N = 150 шт балок, а загальна вартість об'єкта 2 млн грн за Е_H =0,15, ефект від скорочення термінів будівництва становитиме:135000

Е_F= Е_H *F*S*(t₁- t₂)/(245*8) =

= 0,15*2000000*150*(2- 1)/(245*8)= 22959,18 грн (5.6)

Загальний ефект від використання деревяних балок із застосуванням армування стрічковою арматурою охоплює дві складові і для наведених даних становить:

Е = Е_K + Е_F = 3589 + 22959,18 = 26548,2 грн. (5.8)

Отже, конкретні значення економічного ефекту від використання металодеревяних балок можуть бути визначені за даними про кількість балок і загальну вартість об'єкта.