II семестр

Тема. Розвиток музики (10 годин).

Основні завдання: сформувати в учнів уявлення про музику як мистецтво, зміст якого розгортається в звуко­вому потоці й розподіляється в часі; про розвиток музики як процес відображення почуттів, настроїв, думок людини в їх динаміці та якісному перетворенні; про інтонаційні та тема­тичні зміни як основу розвитку музики; про прийоми роз­витку музики (мелодійні, ладогармонійні, темпові, темброві, динамічні, жанрові, сюжетні, виконавські).

Твори для хорового співу

Л.Кніппер. Чому ведмідь взимку спить.

І.Асєєв. Гра в слова.

А.Кос-Анатольський. Голочка.

Українська народна пісня Грицю, Грицю, до роботи.

Українська, народна пісня в обробці Я. Степового Ягілочка.

Українська веснянка А Кривого танцю..

Твори для слухання

С.Прокоф'єв. Теми Петі, Пташки і Качки з симфонічної казки Петя і Вовк.

Е.Гріг. Навесні.

В.Сокальський. Симфонія соль мінор (третя частина).

М.Лисенко. Хор А вже весна з опери Зима і весна.

Е.Гріг. У печері гірського короля.

С.Гулак-Артемовський. Дует Одарки і Карася з опери За­порожець за Дунаєм.

Тема. Будова (форми) музики (9 годин).

Основні завдання: навчити учнів свідомо сприй­мати одно-, дво-, тричастинні форми, рондо й варіації в їх органічному зв'язку зі змістом музики; підвести до виснов­ку, що найважливішими засобами побудови музики є повто­рення (просте і варіативне) й контраст.

Твори для хорового співу

Французька народна пісня Пастух.

Українська народна пісня Соловеєчку, сватку, сватку.

М.Катричко. Писанка.

Українська веснянка Вербовая дощечка.

Українська народна пісня в обробці К.Стеценка Ой на горі жито.

Твори для слухання

Е.Гріг. Пісня Сольвейг, Танець Анітри із сюїти Пер Гюнт.

М.Лисенко. Експромт ля мінор.

В.Моцарт. Рондо в турецькому стилі.

М.Різоль. Варіації на тему української народної пісні Ой на горі жито.

Додатковий матеріал

Я.Степовий. Щебетала пташечка.

М.Катричко. Подарунок мамі.

Українська народна пісня в обробці Я. Степового Ой весна.

Ю.Рожавська. Рукавички.

Б.Фільц. Жук-жученко.

Українська веснянка Жучок.

Українська народна пісня Ой на горі льон.

П. Чайк'овський. Шоста симфонія (маршовий епізод).

І.Левицький. Українська рапсодія.

Ф.Шуберт. Вальс ля бемоль мажор, Алегрето до мінор.

ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНІ ДОСЯГНЕННЯ НА КІНЕЦЬ РОКУ

Учні повинні мати уявлення про:

— пісенність, танцювальність і маршовість як найваж­ливіші властивості музики;

— зв'язки музики з мовою, про музику як мову, що вира­жає почуття людини;

— інтонацію як основу музики і носія її життєвого змісту;

— музику як мистецтво, зміст якого розгортається в часі;

— розвиток музики як процес відображення почуттів, на­строїв, думок людини в їх динаміці та якісному перетворенні;

— інтонаційні та тематичні зміни як основу розвитку музики;

— прийоми розвитку музики (мелодійні, ладогармонійні, темпові, темброві, динамічні, жанрові, сюжетні, виконавські);

— побудову музики.

Учні повинні знати:

— правила співу, особливості правильного співацького звуку;

— термінологію, якою користується вчитель;

— елементарну нотну грамоту;

— відомості про композиторів, історії написання музич­них творів, їх побудову і зміст;

— засоби музичної та виконавської виразності;

— найважливіші засоби побудови музики — повторення (просте й варіативне) і контраст.

Учні повинні вміти:

— свідомо сприймати одно -, дво - , тричастинні форми, рондо й варіації у їх органічному зв'язку зі змістом музики;

— диференціювати звуковий потік, виділяти окремі еле­менти музичної мови, відчувати їх виразність;

— розрізняти жанрові ознаки у більш розвинутих формах;

— виражати характер музики в русі;

— відчувати життєві зв'язки музики;

— створювати темброво-ритмічні супроводи;

— осмислювати музичні враження;

— відчувати внутрішній зв'язок між характером музики Ті її виконанням;

— передавати у співі певний настрій, розрізняти особли­вості співацького звуку, відчувати красу і виразність співу;

— свідомо користуватися музичною термінологією;

— пов'язувати музично-теоретичні знання з музичною практикою;

— співати по нотах з допомогою вчителя;

— розрізняти національно-стильові особливості музики, виділяти інтонаційні зв'язки, стежити за розвитком основ­них інтонацій.

4 клас (35 год)

Оскільки 4 клас — це завершальний етап початкової освіти, то уроки музики мають підсумувати матеріал попе­редніх класів, узагальнити музичний досвід школярів. Учні продовжують ознайомлюватися з музикою, розширюють уявлення про традиції і своєрідність музичного мистецтва свого народу та інших народів світу.

Теми цього року навчання підводять дітей до усвідомлен­ня ролі музики у житті суспільства, встановлення зв'язків між музикою різних народів, сприяють глибшому засвоєнню школярами таких закономірностей музичного мистецтва, як зв'язок музики з життям, єдність змісту і форми, зв'язок на­родної та професійної творчості тощо.

Тема І півріччя — "Музика мого народу". Головне завдання вчителя полягає у тому, щоб допомогти учням відчути й усвідомити інтонаційні особливості, своєрідність музичного надбання народу, відчути спільність і відмінність народної та композиторської творчості. Саме з цих позицій має відбувати­ся узагальнення й подальше збагачення музично-слухового досвіду дітей. Протягом попередніх років навчання учні ознай­омилися з багатьма творами української народної та про­фесійної музики. Накопичені враження й досвід дають їм змо­гу виділити найхарактерніші особливості української музики.

Відчуття дітьми краси рідного краю, материнської пісні, народного мистецтва, почуття гордості за свій народ, національну культуру не можуть розвиватися без виховання любові й поваги до культури інших народів. Тому означена тема органічно пов'язана з темою II півріччя — "Між музи­кою мого народу і музикою інших народів немає неперехідних меж". Завданням учителя на цьому етапі стане допомога уч­ням в осягненні національної своєрідності музичного мис­тецтва різних народів.

Учні мають засвоїти універсальність музичної мови, з'ясу­вати деякі стилістичні особливості музики різних народів на якісно новому етапі узагальнення художніх вражень.

Ознайомлюючись з музичним розмаїттям, школярі по­винні збагатити власні уявлення про історію і побут народу, відчути глибоку духовну сутність, спільність життєвого змісту музики різних націй, усвідомити постійне взаємозба­гачення національних музичних культур.

Важливо, щоб учитель не зводив уроки до вирішення су­то навчальних завдань — ознайомлення з окремими жанра­ми народної й професійної музики різних народів.

Тематичний зміст програми наголошує на відчутті школяра­ми інтонаційних особливостей музики свого та інших народів. Порівняння інтонацій за подібністю й відмінністю — головний методичний прийом на заняттях з четвертокласниками. Зокрема, порівняння першої частини Української симфонії М.Калачевського та української народної пісні "Ой на горі та й женці жнуть", увертюри до опери М. Лисенка "Тарас Бульба" й української на­родної пісні "Засвистали козаченьки" підтвердить велике значен­ня народних джерел у творчому доробку композиторів.

Школярі із зацікавленням вслухаються в знайомі з ди­тинства народні танцювальні інтонації в "Гопаку" з балету А. Хачатуряна "Гаяне", де вони так незвично звучать "по-вірменськи". Порівняння інтонацій української народної пісні "Зоре моя вечірняя" з піснею азербайджанського ком­позитора Г.Гусейнлі "Курчатка" сприятиме засвоєнню особ­ливостей музики народів Закавказзя.

Слід підвести учнів до думки, що зв'язки між культурами різних народів є неодмінною умовою розвитку всієї світової культури.

На матеріалі теми II семестру потрібно розглянути такі узагальнюючі питання: "Що ми дізналися про композиторів, виконавців і як навчилися виконувати музику самі? Що ми знаємо про слухачів і якими слухачами стали самі?" Роздуми учнів над цими питаннями, включені в контекст уроку, ста­нуть своєрідним підсумком не тільки навчального року, а й ' усього періоду початкового навчання.

Учителю варто враховувати вікові особливості сприйман­ня музики четвертокласниками. Зауважимо, що ці особли­вості визначаються передусім збільшенням обсягу життєвого й музичного досвіду дітей. Як і в попередніх класах, сприй­мання дітей все ще тісно пов'язане з руховими відчуттями.

Виховання навичок музичного сприймання досягається поступовим ускладненням музики, дедалі глибшим аналізом творів різного характеру в межах одного жанру, розширен­ням уявлень про жанри.

Практична діяльність четвертокласників стає більш усвідо­мленою і цілеспрямованою. За своїми віковими особливостями вони можуть утримувати увагу протягом уроку, але це залежить від художньої змістовності, насиченості, різноманітності на­вчального матеріалу, доцільного темпу уроку.

Якщо співацьке виховання у попередніх класах було пра­вильним, то у 4 класі голоси дітей починають звучати особ­ливо привабливо. У хлопчиків голос набуває дзвінкості й сріблястості, у дівчаток — індивідуального тембрового за­барвлення. Відчуваючи силу власного голосу, школярі нама­гаються співати якомога голосніше, що порушує злагод­женість роботи співацького апарату і звук втрачає рівність, дзвінкість і політність, стає тьмяним і безбарвним. Відтак, важливим завданням на цьому етапі стає досягнення рівності звучання голосу в усьому діапазоні.

Учні повинні усвідомлювати, що гарний спів характери­зується наспівним, легким, взятим без напруження звуком. Великого значення набуває правильний, красивий спів само­го вчителя.

Розучуючи пісню, корисно її сольфеджувати, вчити ме­лодію у помірному темпі й з середньою силою звучності; ви­конуючи пісню без супроводу, досягати виразності кожної фрази при співі на склади та зі словами.

У роботі над ансамблем і строєм слід прагнути повного розуміння школярами змісту й характеру музики, ди­намічного розвитку кожної фрази, всього твору в цілому. Лише глибоке проникнення у задум композитора надасть виконанню художньої цілісності, образності.

Працюючи над двоголоссям, не варто закріплювати хо­рові партії за певними учнями. Доцільніше поділити клас умовно, щоб групи легко могли обмінюватися партіями. Ро­зучування кожної партії проводиться з усіма учнями. З ме­тою розвитку гармонійного слуху слід продовжувати вико­нання пісень під акомпанемент, який не дублює мелодію. Головне завдання двоголосого співу — виховання у дітей відчуття краси й колориту багатоголосого звучання, праг­нення оволодіти мистецтвом хорового співу.

Досвід показує, що розвиток умінь двоголосого співу за­лежить від того, наскільки методично правильно здійснюється перехід до двоголосся. Якщо дотримуватися традиційної думки, що спочатку слід досягти красивого співу в унісон, а вже потім переходити до двоголосого, то необхідні навички виробляються зі значним запізненням. Ефективнішою є паралельна робота над співом в унісон і елементами двоголосся. При цьому учні вчаться не лише ба­гатоголосого співу, а, передусім, багатоголосого слухання, уміння співати свою партію і водночас чути інші. З огляду на ці виконавські завдання виникає необхідність активного використання нотного запису під час уроку.

Процес роботи над піснею повинен завжди бути ху­дожнім спілкуванням школярів із музикою. Вибір прийомів розучування пісні має зумовлюватися її художнім образом та інтонаційним строєм. Наприклад, розучуючи українську на­родну пісню "Сіяв мужик просо", слід звернути увагу дітей на світлий і прозорий колорит музики, жартівливі інтонації . ігрової пісні. Переживання її емоційно-образного строю, прагнення виразити своє ставлення до виконуваного спону­катиме дітей поводитися й співати відповідно до настрою твору. Необхідно створювати на уроці такі умови, за яких четвертокласники самі пропонуватимуть варіанти виконання пісень. "Так підходить? А так? Як же краще виконати?" — такі питання мають постійно звучати у класі в процесі твор­чої роботи над піснею.

І СЕМЕСТР

Тема. Музика мого народу (16 годин).

Основні завдання: підвести учнів до усвідомлен­ня ролі музики в житті кожного народу; допомогти їм відчу­ти красу материнської пісні, народного музичного мистецтва, усвідомити інтонаційні особливості музики українського на­роду, спільні й відмінні риси народної та композиторської творчості; підвести до висновку, що при всій різноманітності жанрів пісенність, наспівність, яскрава емоційність І

ліричність є найхарактернішими ознаками української на­родної музики й композиторської, що зросла на її основі.

Твори для хорового співу

І Я.Степовий. Зоре моя вечірняя.

Українська жниварська пісня Котився снопочок.

Українська народна пісня Сіяв мужик просо.

М.Катричко. Рідна мова.

Українська колискова пісня Ой ходить сон коло вікон.

Українська народна історична пісня Ой на горі та й женці жнуть.

Українські щедрівки Чи дома, дома, Слава нашим госпо­дарям.

Українська народна пісня Забілів від снігу гай.

Твори для слухання

Музика М.Вербицького. Ще не вмерла Україна. Державний Гімн України.

Українські троїсті музики.

В.Філіпченко. Поле моє, поле.

М.Калачевський. Українська симфонія (перша частина).

Г.Майборода. Гуцульська рапсодія.

Є.Адамцевич. Запорізький марш.

Українська народна пісня Засвистали козаченьки.

М.Лисенко. Елегія, Увертюра до опери Тарас Бульба.

В.Кушпет. Кобзарська дума.

Додатковий матеріал

Українські жниварські пісні В понеділок раненько, А вже сонце котиться.

Ф.Колесса. Пан отаман.

Українська народна пісня в обробці Л.Ревуцького Прилетіла перепілонька.

Українська народна пісня Ой гиля, гиля, гусоньки, на став.

Українські щедрівки Ой рано-рано кури запіли, Прийшли щедрувати.

Д.Бортнянський. Соната до мажор.

Л.Ревуцький. Друга симфонія (друга і третя частини).

Українські народні думи Іван Богун, Батьку Хмелю.

С.Гулак-Артемовський. Танці з опери Запорожець за Дунаєм.