Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Матеріали до ДЕ з курсу МВіОХзМВ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.04 Mб
Скачать

1. Вікова характеристика з огляду готовності дітей до музичного навчання і виховання.

2. Розвиток музичних здібностей.

3. Структура здібностей до музичної діяльності література

  1. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. —К. Муз. Україна, 1978. — 256 с.

  2. Горюнова Л. Развитие ребенка как его жизнетворчество //Искусетво в школе. — 1993. — № 1. — С.15—21.

  3. Кабалевський Д.Б. Про трьох китів та інші цікаві ;[ речі. — К.: Муз. Україна, 1980. — 186 с.

  4. Кабалевський Д. Б. Як розповідати дітям про І музику?—К-Муз.Україна,

  5. 981. — 320с.

  6. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца. — М.: Просвещение, 1984. — 208 с.

  7. Леонтович М.Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах України (3 педагогічної спадщини компози­тора). — К.: Муз. Україна, 1989. — 136 с.

  8. Музыкальное воспитание в Венгрии /Ред. сост. Л.А.Баренбойм. — М.: Сов. композитор, 1983. — 400 с.

  9. Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. — К.: Муз Україна, 1982. — 144 с.

  10. Печенюк М.А. Дзвінкі голоси: Музична хресто­матія (пісенний матеріал): 3-й клас. — Тернопіль: Астон, 1999. - 76 с.

  11. Леонтієв П.П., Печенюк М.А. Дзвінкі го­лоси: Музична хрестоматія (пісенний матеріал): 4-й клас. — Тернопіль: Астон, 1999. — 88 с.

  12. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприй­мання. - К.: ІЗМН, 1997. - 248 с.

  13. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. - 216 с.

  14. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. - 272 с.

1. Вікова характеристика з огляду готовності дітей до музичного навчання і виховання

Успіх музичного навчання і виховання залежить від урахування вчите­лем вікових особливостей дітей, їх готовності до навчальної діяльності.

Готовність до навчання в школі - це передусім допитливість і вміння керувати своєю поведінкою, підпорядковувати її вимогам організації пі­знавального процесу, колективної навчальної діяльності. Переважна біль­шість дітей, прийшовши до школи, володіє такою готовністю. їм властиве бажання і прагнення вчитися, вони охоче приймають нові правила поведін­ки й діяльності, виконують вимоги вчителя. У них яскраво виявляється на­слідувальність - важливе джерело успіхів на початковому етапі навчання. Відома гострота і свіжість сприймання молодшого школяра, допитливість, яскравість уяви.

Спостереження за поведінкою дітей свідчать, що першокласники в ці­лому легко входять у роль школяра, успішно переключаються на навчальну діяльність. Разом з тим, їм властива легка збудливість, ранимість психіки, нестійкість мимовільної уваги, не сформованість, тендітність всього органі­зму, швидка втомлюваність від постійного сидіння, одноманітної діяльності. Ця особливість визначає необхідність урізноманітнення діяльності дитини, її постійної активізації шляхом постановки нових завдань, залучення до іншої діяльності, чергування форм індивідуальної й колективної роботи тощо.

У цьому віці багатшим стає емоційне життя дітей, накопичується пев­ний життєвий і художній досвід. Як і дошкільники, молодші школярі дуже люблять мультфільми, охоче слухають казки, пригодницькі оповідання, ви­гадують неймовірні історії, фантазують. Дитяча уява створює надзвичайні сюжети для того, щоб зробити цікавішим життя, пояснити на свій розсуд те, що вони поки що не можуть осягнути й усвідомити.

Відносно добре розвинута наочно-образна пам'ять дітей: вони легко запам'ятовують те, що їх особливо вражає, що безпосередньо пов'язане з їхніми інтересами. Помітними стають вияви словесно-логічної пам'яті діти краще запам'ятовують зрозумілий матеріал.

Мова першокласників досить розвинута - вони можуть у значних ме­жах зрозуміти почуте, розповісти про побачене, висловити свої враження від якоїсь події, викласти свої думки, пояснити зміст знайомої гри, відчути виразність епітетів і порівнянь.

У дітей переважає наочно-дійове мислення і вони знаходять відповіді на запитання "чому?" і "як?" тільки в результаті виконання певних практичних дій. Пояснення вчителя, навіть підкріплені найрізноманітнішим наочним ма­теріалом, не будуть ефективними, якщо учень не спробує зробити все сам.