Донецький університет економіки та права
Кафедра гуманітарних та природничих дисциплін
В. О. Буллі, канд. біол. наук, ст. н. с.
Екологічна економіка
Курс лекцій
Донецьк ДонУЕП 2012
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА |
5 |
|
Тема 1 |
Вступ до екологічної економіки |
6 |
|
1.1 Сучасні масштаби впливу людини на природу та актуальність проблеми її охорони |
6 |
|
1.2 Ноосферний розвиток суспільства |
6 |
|
1.3 Предмет, задачі, основні поняття екологічної економіки |
7 |
|
1.4 Природні ресурси – найважливіші об’єкти охорони навколишнього середовища. Класифікація природних ресурсів |
8 |
|
1.5 Поняття критичного природного капіталу |
10 |
|
1.6 Характеристика природних ресурсів і природних благ як товару |
10 |
Тема 2 |
Економіка і природне середовище: проблеми взаємодії |
11 |
|
2.1 Техногенний тип економічного розвитку |
11 |
|
2.2 Моделі техногенного типу економічного розвитку |
12 |
|
2.3 Концепція світового розвитку, її становлення |
14 |
|
2.4 Сталий розвиток, його характеристика, складові |
17 |
|
2.5 Національна стратегія сталого розвитку в Україні |
19 |
Тема 3 |
Основні напрями екологізації економічного розвитку |
23 |
|
3.1 Наслідки техногенного типу економічного розвитку |
23 |
|
3.2 Напрями екологізації економічного розвитку |
24 |
|
3.2.1 Структурна перебудова економіки |
25 |
|
3.2.2 Зміна експортної політики |
28 |
|
3.2.3 Конверсія |
29 |
|
3.2.4 Розвиток маловідходних і ресурсозберігаючих технологій |
29 |
|
3.2.5 Прямі природоохоронні заходи |
30 |
|
3.3 Екологізація економічного розвитку України |
30 |
Тема 4 |
Еколого-Економічна оцінка природних ресурсів |
32 |
|
4.1 Природні ресурси як економічна категорія |
32 |
|
4.2 Необхідність оцінки природних ресурсів |
33 |
|
4.3 Способи оцінки природних ресурсів |
34 |
|
4.4 Галузевий і регіональний характер оцінки природних ресурсів |
36 |
Тема 5 |
Збереження та раціональне використання природних ресурсів |
37 |
|
5.1 Система «природні ресурси – кінцеві продукти» |
37 |
|
5.2 Природно-продуктові вертикалі |
37 |
|
5.3 Природоємність, її показники |
38 |
|
5.4 Маловідходні та безвідходні технології |
39 |
|
5.5 Проблеми накопичення і використання вторинних рес урсів |
40 |
|
5.6 Екологічні проблеми побутового споживання природних ресурсів |
43 |
Тема 6 |
Еколого-економічні проблеми енергетики і шляхи їх вирішення в Україні |
44 |
|
6.1 Енергетика як визначальний фактор розвитку економіки |
44 |
|
6.2 Енергетичні об’єкти і забруднення навколишнього природного середовища |
45 |
|
6.3 Енергетична ситуація в України і проблеми енергозбереження |
47 |
|
6.4 Шляхи енергозбереження |
48 |
Тема 7 |
УправлІння процесами ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ |
50 |
|
7.1 Завдання і зміст сучасної екологічної політики в Україні |
50 |
|
7.2 Екологічне законодавство України |
53 |
|
7.3 Органи управління природокористуванням |
62 |
|
7.4 Законодавчі та міжнародно-правові інструменти екологічної політики |
63 |
|
7.5 Державне і ринкове регулювання природокористування |
65 |
ТЕМА 8 |
ОСНОВИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ |
70 |
|
8.1 Екологічна оцінка матеріального виробництва |
70 |
|
8.2 Природоохоронна діяльність на підприємствах |
71 |
|
8.3 Економічна ефективність природоохоронних заходів |
74 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ |
78 |
|
ПЕРЕДМОВА
Екологічна економіка – це комплексна навчальна дисципліна, що вивчає еколого-економічні процеси, явища та відносини у всіх сферах взаємозв’язку «природа-суспільство-економіка». Ця дисципліна по суті і за змістом пов’язана з природничими (екологією, охороною навколишнього середовища, природокористуванням) соціальними (соціологія) та економічними (мікро-, макроекономіка, регіональна економіка) дисциплінами.
Мета вивчення дисципліни «Екологічна економіка»: досягти розуміння суті та принципів екологічно збалансованої економіки; сформувати екологічно орієнтований світогляд, що необхідно для прийняття рішень і здійснення господарської діяльності згідно з принципами сталого розвитку.
Завдання екологічної економіки: формування принципово нових знань про послідовний перехід до більш екологічних виробничих процесів, видів продукції, структур споживання, економічних відносин, стилю життя; уміння виділити конкретний екологічних зміст у прикладних задачах майбутньої спеціальності.
Предмет: екологізація економіки.
Після вивчення дисципліни «Екологічна економіка» студенти повинні
знати:
соціально-економічні аспекти взаємодії суспільства і природи;
природні чинники розвитку економіки;
основні напрями екологізації економічного розвитку;
систему управління процесами екологізації економіки;
нормативно-правові та організаційно-економічні механізми раціонального природокористування;
екологічну обумовленість економіки, природні зміни та глобальні еколого-економічні проблеми;
теоретичне моделювання еколого-економічних взаємозв’язків та процесів;
вміти:
аналізувати соціально-економічні наслідки змін стану навколишнього природного середовища;
визначати взаємозв’язок екологічних, економічних, та соціальних проблем природокористування;
визначати економічну цінність природних ресурсів;
оцінювати економічні збитки від забруднення природного середовища;
складати програми природоохоронних заходів;
проводити еколого-економічний аналіз господарської діяльності.
Тема 1 Вступ до екологічної економіки
Сучасні масштаби впливу людини на природу та актуальність проблеми її охорони
Науково-технічна революція, експоненціальне зростання світової економіки і одночасний розвиток агресивного суспільства споживання в ХХ сторіччі призвели до корінної зміни характеру взаємодії природи і людства.
Суперечності між людським суспільством і природою нагромаджувалися протягом всієї історії, але особливо загострилися в другій половині минулого сторіччя.
Енергетична, сировинна і екологічна кризи, що почалися в 70-х роках, в даний час мають загальнопланетарний характер і загрожують глобальною катастрофою. Передвісниками цієї катастрофи є глобальне потеплення клімату, виснаження озонового шару Землі, забруднення Світового океану, випадання кислотних дощів, деградація земель, скорочення площі лісів і біологічної різноманітності та інші негативні явища. Більш за все за останні 40 років на планеті постраждали запаси питної води – вони зменшилися на 55 відсотків.
Внаслідок виснаження доступних і достатньо дешевих ресурсів планети, стрімкого зростання витрат на запобігання і ліквідацію руйнівних наслідків технічного прогресу і стихійних лих світова економіка досягла стану надзвичайної нестійкості. Критичну ситуацію, що склалася, утворюють дві негативні тенденції:
споживання ресурсів Землі значно перевищує темпи їх природного відтворювання, що призводить до їх виснаження і помітно впливає на стан економіки;
відходи, побічні продукти виробництва і побуту забруднюють біосферу, викликають деформації екологічних систем, порушують глобальний кругообіг речовин і створюють загрозу здоров’ю людей.
1.2 Ноосферний розвиток суспільства
Єдиний шлях порятунку людства від екологічної катастрофи – це перехід його на ноосферий шлях розвитку. Неминучість входження нашої планети в нову епоху – епоху ноосферного розвитку – передбачив російський геохімік В. І. Вернадський, який одним із перших усвідомив радикальні екологічні зміни: людська діяльність стає в сучасних умовах основним геостворюючим чинником розвитку активної оболонки Землі. Виникає якісно новий етап в розвитку людського суспільства, необхідна умова збереження сучасної цивілізації і перехід до більш високого ступеня його розвитку. Таким чином, в результаті техногенної діяльності біосфера як область життя докорінно перетвориться і стане ноосферою або сферою розуму.
З теорії ноосфери В. І. Вернадського випливає важливий принцип необхідності гармонічного спільного розвитку людства і біосфери, суспільства і природи.
Ноосфера – це об’єктивна необхідність розвитку суспільства. Її технічними і соціальними передумовами є високий рівень розвитку техніки й енергетичне забезпечення, високий рівень наукових знань, подолання економічної, політичної і расової роз’єднаності, вилучення військових конфліктів. Остаточно ноосфера формується свідомою діяльністю людей на основі правильно зрозумілих законів природного середовища.
Перехід до ноосферного розвитку вимагає створення єдиного глобального екологічного простору і нового типу мислення всього суспільства – усвідомлення взаємозв’язку екологічних, економічних і соціальних проблем. Створення нової системи цінностей сприятиме формуванню раціональних структур управління, виробництва і споживання. При цьому проблема виживання людства повинна стати пріоритетною серед світових і національних проблем.