
- •Міжнародна економіка
- •Короткий зміст
- •Тема 8. Валютні відносини та валютна політика……………………………………………..
- •12.6. Основні економічні угрупування в Африці………………………………………………….
- •Тема 13. Інтеграція України в сучасну міжнародну економічну систему……………………
- •Пердмова
- •Структура навчальної дисципліни за модульною системою
- •Навчально – тематичний план модуль і міжнародна мікроекономіка: рух товарів та чинників виробництва
- •Тема 1. Світова економіка та міжнародний поділ праці
- •Тема 2. Середовище міжнародної економічної діяльності
- •Тема 3. Міжнародна торгівля товарами та послугами
- •Модуль іі міжнародна макроекономіка: функціонування національної економіки та сівтового господарства в цілому
- •Тема 9. Міжнародні фінансові ринки
- •Тема 10. Міжнародні розрахунки та платіжний баланс
- •Тема 11. Міжнародний бізнес
- •Модуль ііі інтеграційні та глобалізаційні процеси світової економічної системи
- •Тема 12. Інтеграційні процеси у світовому господарстві
- •Тема 13. Інтеграція України в сучасну міжнародну економічну систему
- •Тема 1.
- •Принципи мев
- •1.2. Основні показники розвитку світової економіки
- •1.3. Групи країн у світовій економіці
- •Систематизація країн за принципами:
- •Класифікації країн за методикою Світового банку
- •1. Групи країн за рівнем доходів:
- •2. Групи країн за рівнем зовнішнього боргу:
- •3. Класифікація країн за ступенем відкритості світовому ринку:
- •1.4. Сутність і форми міжнародного поділу праці
- •1. Національні фактори мпп:
- •2. Міжнародні фактори мпп:
- •Література
- •Тема 2.
- •Основні поняття та терміни
- •2.1. Суть і структура середовища мев
- •2.2. Види середовищ міжнародної економічної діяльності Природно-географічне середовище
- •Політико-правове середовище
- •Економічне середовище
- •Соціально-культурне середовище
- •Література
- •Тема 3.
- •Основні поняття та терміни
- •3.1. Еволюція теорій міжнародної торгівлі
- •3.2. Сутність та показники міжнародної торгівлі
- •3.3. Види і методи міжнародної торгівлі
- •3.4. Особливості ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •3.5. Регулювання міжнародних торговельних відносин
- •Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі.
- •Нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі.
- •Наднаціональне регулювання міжнародної торгівлі.
- •Запитання і завдання для контролю знань
- •Література
- •Тема 4.
- •Основні поняття та терміни
- •4.1. Суть міжнародного руху капіталу та його форми
- •4.2. Прямі та портфельні іноземні інвестиції
- •4.3. Роль прямих іноземних інвестицій в економіці України
- •Запитання і завдання для контролю знань
- •Література
- •Тема 5
- •Основні поняття та терміни
- •5.1. Міжнародний кредит та його роль в мев
- •5.2. Форми міжнародного кредиту
- •3. За формою кредитування:
- •4. За формою забезпечення:
- •За строками:
- •За валютою позики:
- •За формою надання розрізняють:
- •8. За кредиторами:
- •5.3. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації
- •5.4. Світова криза заборгованості
- •Запитання і завдання для контролю знань
- •Література
- •Тема 6
- •Основні поняття та терміни
- •6.1. Причини міжнародної міграції робочої сили
- •6.2. Соціально-економічні наслідки міграції робочої сили
- •Основні види міграції та міжнародні центри тяжіння робочої сили
- •Регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •6.5. Розвиток міжнародної міграції робочої сили в Україні
- •Запитання і завдання для контролю знань
- •Література
- •Тема 7
- •Основні поняття та терміни
- •7.1. Міжнародний ринок технологій
- •7.2. Форми міжнародної передачі технологій
- •7.3. Міжнародне технічне сприяння та регулювання міжнародної передачі технологій
- •7.4. Україна в системі міжнародної передачі технологій
- •Модуль іі Міжнародна макроекономіка: функціонування відкритої національної економіки та світового господарства в цілому
- •Тема 8
- •Основні поняття та терміни
- •8.1. Характеристика елементів світової валютної системи
- •Структура світової валютно-фінансової системи
- •8.2. Конвертованість і взаємний обіг валют
- •8.3. Валютний курс
- •8.4. Міжнародна валютна ліквідність
- •8.5. Еволюція світової валютної системи
- •7.6. Суть і структура світового валютного ринку
- •8.7. Європейська валютна система
- •Запитання і завдання для контролю знань
- •Література
- •Тема 9. Міжнародні фінансові ринки
- •9.1. Характеристика світової фінансової системи
- •Тема 10
- •Основні поняття та терміни
- •10.1. Способи і засоби міжнародних платежів
- •Основні форми платежів
- •10.3. Структура та принципи побудови платіжного балансу
- •Сальдо платіжного балансу та його вимірювання.
- •10.4. Регулювання платіжного балансу
- •Запитання і завдання для контролю знань
- •Література
- •Тема 11
- •Основні поняття та терміни
- •11.1. Суть, мотивація, види міжнародного бізнесу
- •11.2. Основні суб'єкти міжнародного бізнесу
- •11.3. Сутність, класифікація та види офшорних центрів
- •Види офшорного підприємництва
- •11.4. Податкове планування як засіб використання офшорних центрів
- •Запитання і завдання для контролю знань
- •Література
- •Модуль ііі Інтеграційні та глобалізаційні процеси світової економічної системи
- •Тема 12
- •Основні поняття та терміни
- •12.1. Поняття та основні риси міжнародної економічної інтеграції та глобалізації
- •12.2. Європейські інтеграційні процеси
- •Специфіка інтеграції Східноєвропейських країн
- •12.3. Інтеграційні процеси в країнах Північної і Південної Америки
- •Специфіка латиноамериканських інтеграційних процесів
- •12.5. Відмітні риси економічної інтеграції в Азії
- •12.6. Основні економічні угрупування в Африці
- •Запитання і завдання для контролю знань
- •Література
Запитання і завдання для контролю знань
1. У чому полягає сутність міжнародного бізнесу.
2. Чому бізнес переходить національні кордони.
3. Визначте основні форми міжнародного бізнесу.
4. Що являє собою міжнародна фірма.
5. Яка існує класифікація фірм залежно від видів та сфер діяльності.
6. Яка існує класифікація фірм залежно від належності капіталу та контролю.
7. Назвіть три рівні регулювання міжнародного бізнесу, розкрийте їх зміст.
8. У чому полягає сутність поняття «офшорний центр».
9. Назвіть та дайте характеристику основних рис офшорних центрів.
10. Які існують типи офшорних центрів.
Література
Якубовський С.О., Козак Ю.Г., Савчук О.В. Транснаціональні корпорації: особливості інвестиційної діяльності. – К., 2006.
Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. Міжнародна економіка. – К., 2009.
Старостіна А.О., Длігач А.О., Богомаз Н.В. Економіка зарубіжних країн. – К., 2009.
Рогач О.І. Міжнародні інвестиції: теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій. – К., 2005.
Гіл Ч. Міжнародний бізнес: конкуренція на глобальному ринку. – К., 2001.
Модуль ііі Інтеграційні та глобалізаційні процеси світової економічної системи
Тема 12
Інтеграційні процеси у світовому господарстві
12.1. Поняття та основні риси міжнародної економічної інтеграції та глобалізації.
12.2. Європейські інтеграційні процеси.
12.3. Інтеграційні процеси в країнах Північної Америки.
12.4. Специфіка латиноамериканських інтеграційних процесів.
12.5. Відмітні риси економічної інтеграції в Азії.
12.6. Основні економічні угрупування в Африці.
Основні поняття та терміни
Міжнародна економічна інтеграція
Глобалізація
Регіоналізація
Рівні інтеграції
Рівні регіоналізації
ЄС: основні цілі та етапи формування
ЄАВТ
СНД
МЕРКОСУР
ГУАМ
ЄврАзЕС
НАФТА
ЛАВТ
12.1. Поняття та основні риси міжнародної економічної інтеграції та глобалізації
Міжнародна економічна інтеграція – це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Слово «інтеграція» походить від латинського «integer» - цілий; отже, інтеграція веде до утворення цілісної економічної системи.
Сучасна міжнародна економічна інтеграція відбувається під впливом низки факторів світового розвитку, серед яких найсуттєвішим є глобалізація і регіоналізація.
Глобалізація означає тісну взаємодію і сплетіння економічних, політичних, соціальних, правових, інформаційних, культурних та інших трансакцій у світі; поширення безпосередніх і опосередкованих зв’язків між суб’єктами економічної діяльності всіх країн світу; формування єдиної (глобальної) для всього світового суспільства системи світогосподарських відносин. Глобалізація супроводжується утворенням міжнародних організацій, що є регулятором цього процесу. В економічній сфері це, насамперед, економічні підрозділи ООН (ЕКОСОР, ЮНІДО, ЮНКТАД та ін.), МВФ, Всесвітній банк, СОТ, міжнародні організації в окремих галузях економіки (промисловості, сільському господарстві, транспорті тощо).
Регіоналізація – це поглиблення міжнародних зв’язків на компактному просторі, що зветься регіоном. Регіон характеризується не тільки близьким розташуванням країн одна до одної, але й спільністю природних, історичних, економічних, політичних, культурних умов. Такі умови, наприклад, наявні в Західній Європі, що значно полегшує там процес економічної інтеграції. На регіональному рівні утворюються міждержавні угруповання, які мають характер інтеграційних об’єднань. Економічне об’єднання є головною метою і чинником їх утворення, але часто цей процес підсилюється політичними, культурними й іншими умовами. Наприклад, Європейський Союз розпочався в 50-х роках як суто економічна організація, а тепер все більше набуває рис політичного союзу. Регіональні угрупування в Латинській Америці значною мірою ґрунтуються на культурній, мовній, регіональній спільності. Спонукальним чинником африканських об’єднань є спільність історичних умов розвитку.
На перший погляд глобалізація і регіоналізація є процесами протилежного напряму, вони не виключають, а доповнюють одна одну. На регіональному рівні конкретизуються, організаційно упорядковуються, моделюються інтеграційні процеси, які на глобальному рівні мають узагальнений характер. Поступово розширюючись, регіональні організації відпрацьовують механізм економічного співробітництва, який стає надбанням світової спільноти на глобальному рівні. Організація європейського економічного співробітництва, утворена в 1948 р. як регіональна організація, з 1961 р. перетворилася на глобальну – Організацію економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), що об’єднує країни всіх континентів.
У просторовому відношенні можна виокремити такі рівні регіоналізації:
- макрорегіональний – обєднання держав великого регіону;
- мезорегіональний – співробітництво між прикордонними адміністративно-територіальними утвореннями держав (єврорегіони);
- мікрорегіональний – спільні спеціальні економічні зони (СЕЗ).
До передумов міжнародної економічної інтеграції можна віднести:
• близькість рівнів економічного розвитку й ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. Найбільш активно інтеграційні процеси проходять між державами, що знаходяться на приблизно однаковому рівні економічного розвитку;
• географічну наближеність країн, що інтегруються, наявність у більшості випадків спільних кордонів і економічних зв’язків, що історично склалися. Більшість інтеграційних об’єднань світу створювалися з декількох сусідніх країн, були розташовані близько одна до одної, мали єдині транспортні комунікації. Пізніше до них приєднувалися й інші сусідні країни;
• наявність спільних економічних та інших проблем, що поставали перед країнами в галузях розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва тощо.
• демонстраційний ефект. У країнах, що створили інтеграційні об’єднання, зазвичай відбуваються позитивні економічні перетворення (прискорення темпів економічного зростання, зростання зайнятості, зниження інфляції, підвищення рівня добробуту та ін.). Ці фактори психологічно впливають на інші країни, що уважно слідкують за якісними змінами у країнах – членах інтеграційного угрупування;
• появу «ефекту доміно». Після створення інтеграційного об’єднання країни, що залишилися поза його межами, зустрічаються з певними труднощами, пов’язаними з переорієнтацією економічних зв’язків країн, що входять до угруповання, одна на одну. Все це може призвести до скорочення торгівлі країн, що не є членами об’єднання. Деякі з цих країн не хочуть залишитись поза межами інтеграційних процесів. Вони дуже швидко підписують двосторонні угоди про торгівлю та інші економічні стосунки з країнами – членами інтеграційного об’єднання.
У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів і кожній із національних економік. У такому плані міжнародна економічна інтеграція розглядається як найвищий рівень розвитку МЕВ. Як процес інтеграція проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами - представниками різних держав. На мікрорівні вирізняють горизонтальну і вертикальну інтеграцію.
Горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу й отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування.
Вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції:
1. Інтеграція «вниз» (наприклад, приєднання заводу-виробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво).
2. Виробнича інтеграція «вгору» (наприклад, придбання сталеплавильною компанією заводу, що виробляє металоконструкції).
3. Невиробнича інтеграція «вгору», що включає сферу розподілу.
На певному рівні розвитку мікроінтеграції виникають транснаціональні корпорації. Вони є найбільш інтегрованими мікроструктурами (зокрема, Chrisler, General Motors, Volkswagen, Toyota, Honda - вертикальна, a Exoon, Mobil, Texaco - горизонтальна інтеграція).
На макрорівні розглядають такі основні форми міжнародної регіональної економічної інтеграції: зона преференційної торгівлі; зона вільної торгівлі; митний союз, спільний ринок, економічний та політичний союзи.
Відповідно до статистики, на країни, що входять в економічні блоки, припадає 2/3 сукупного ВВП світу, основна частина міжнародної торгівлі – близько 7 трлн. дол. – і руху капіталів між країнами – близько 0,6 трлн. дол.
Зона преференційної торгівлі - зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами. Найбільш показовим історичним прикладом такої форми інтеграції є преференційна система Британського співтовариства (з 1932 р.), що об'єднувала 48 держав.
У зонах вільної торгівлі діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при їх збереженні в торгівлі з іншими країнами. Типовими прикладами є Європейська асоціація вільної торгівлі (1960 p.), зона вільної торгівлі «США-Канада» (1988 p.), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА).
Митний союз - це угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу. Таким чином, митний союз передбачає заміну декількох митних територій однією при повній ліквідації митних податків в межах митного союзу і створенні єдиного зовнішнього митного тарифу. Угоди про створення митного союзу діяли у Бенілюксі (з 1948 р.), В Європейському союзі (з 1968 p.).
Спільний ринок забезпечує вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та робочої сили. Такі умови економічних взаємовідносин у цілому характерні для Європейського союзу.
В економічному союзі вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. В країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця.
Ознаками економічного союзу є:
1) ліквідація будь-яких торгівельних обмежень і проведення єдиної зовнішньоторговельної політики;
2) вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та громадян;
3) жорстка координація (по суті - єдність) економічної, фінансової та соціальної політики.
Прикладом таких союзів є Бенілюкс (з 1960 p.), Сполучені Штати Америки, Радянський Союз (до 1991 р.).
На основі економічних створюються і політичні союзи, в яких поряд з економічною забезпечується й політична інтеграція.
Таблиця 12.1.
Етапи інтеграційного процесу
|
Етапи процесу економічної інтеграції |
Передумови переходу на наступний етап |
|
Прийняття рішення про утворення інтеграційного об’єднання |
1. Зниження тарифних і нетарифних бар’єрів у взаємній торгівлі. 2. Збереження національних тарифів щодо третіх країн. 3. Міждержавні органи не створюються. |
І |
Преференційна торгова угода |
1. Відміна тарифних і нетарифних бар’єрів у взаємній торгівлі. 2. Вільний рух товарів і послуг. 3. Міждержавний погоджувальний орган із невеликим секретаріатом. |
ІІ |
Зона вільної торгівлі |
1. Єдине тарифне та нетарифне регулювання щодо третіх країн. 2. Міждержавна рада на рівні міністрів та її секретаріат. |
ІІІ |
Митний союз |
1. Вільний рух факторів виробництва. 2. Зустрічі глав держав, рада міністрів, секретаріат. |
ІV |
Спільний ринок |
1. Гармонізація економічної політики. 2. Міждержавний орган із функцією наднаціонального регулювання. |
V |
Економічний союз |
1. Прийняття рішення про створення політичного союзу з ознаками державності. 2. Документ конституційного характеру, наднаціональні законодавчі, виконавчі та судові органи. |
VI |
Політичний союз |
|
Для створення економічного інтеграційного угруповання двох чи кількох країн необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні умови. З політико-правової точки зору принципове значення мають сумісність політичних устроїв та основного законодавства країн, що інтегруються. Ключовими щодо економічних умов інтеграції є такі критерії: рівень розвитку країн, їх ресурсні та технологічні потенціали; ступінь зрілості ринкових відносин, зокрема національних ринків товарів, послуг, капіталу та праці; масштаби та перспективи розвитку економічних взаємозв'язків країн і т. ін.; важлива також інфраструктурна та соціально-культурна сумісність. При цьому процеси формування економічних інтеграційних угруповань країн мають яскраво виражену регіональну специфіку.
Слід зазначити, що економічні інтеграційні угруповання країн можуть формуватися різними шляхами:
· «знизу-догори», у процесі поглиблення інтернаціоналізації та транснаціоналізації господарського життя, коли домовленостям між країнами про створення зони вільної торгівлі, митного союзу чи спільного ринку передує досить тривалий період розвитку міжнародних економічних зв'язків на рівні підприємців, фірм та корпорацій. Ці зв'язки активно підтримуються на державному рівні, водночас розробляються й реалізуються широкомасштабні двосторонні проекти поглиблення міжнародного економічного співробітництва. Саме таким шляхом розвивались інтеграційні процеси у Північній Америці, насамперед, між США та Канадою;
· «згори-донизу», коли з різних політичних та соціально-економічних причин створюється інтеграційне угруповання країн, які ще не повністю відповідають критеріям інтеграційної сумісності, але в процесі подальшого регульованого і скоординованого на наднаціональному рівні співробітництва досягають тієї чи іншої форми міжнародної економічної інтеграції.
Проте, незважаючи на очевидні економічні переваги, процеси міжнародної регіональної економічної інтеграції відбуваються на тлі складного переплетіння політичних і соціально-економічних проблем. Основні чинники, що зумовлюють виникнення й існування згаданих проблем, такі:
· націоналізм; традиційні конфлікти між окремими країнами та групами країн; ідеологічні розходження;
· політико-правові, економічні та соціально-культурні відмінності країн-учасниць; зростання затрат при реалізації регулятивних функцій на наднаціональному рівні; суперечності, пов'язані із розширенням інтеграційних угруповань тощо.
Дослідники відзначають, що у сучасному світі інтеграція та дезінтеграція розвиваються асинхронно, як два різноспрямовані процеси. При цьому дезінтеграційні явища і процеси можуть мати не тільки локальний характер (провінція Квебек у Канаді, Шотландія та Уельс у Великобританії, Корсика у Франції, Каталонія та Країна Басків в Іспанії, фламандці-валони у Бельгії, північ-південь в Італії, роз'єднання Чехословаччини на дві держави, розпад Югославії на декілька держав, дезінтеграційні тенденції у Південній Азії, Росії тощо), але і глобальний (розпад Радянського Союзу, Ради економічної взаємодопомоги).