Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі.

Митний тариф, залежно від контексту, можна визначати як:

• інструмент торговельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;

• перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, які пе­реміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;

• конкретна ставка мита, яку слід сплатити при вивозі або вве­зенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.

Мито — обов'язковий податок, що стягують митні органи при імпорті або експорті товару, і який є умовою його імпорту або ек­спорту.

Розрізняють такі основні види мита:

1. За способом стягування:

а) адвалорне — нараховують у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом (наприклад, 20 % від митної вартості);

б) специфічне — нараховують у вигляді фіксованої ставки за одиницю товару (наприклад, 100 дол. за 1 тонну);

в) комбіноване — містить обидва способи митного стягнення (наприклад, 20 % від митної вартості, але не більше 100 дол. за 1 тонну).

2. За об'єктом обкладення:

а) імпортне — спрямоване на товари, що ввозяться на митну територію країни;

б) експортне — спрямоване на товари, що вивозяться за межі митної території країни;

в) транзитне — обкладаються товари, що переміщуються транзитом через митну територію країни.

3. За характером застосування:

а) сезонне — регулює зовнішньоторговельні відносини щодо товарів сезонного характеру, насамперед сільськогосподарської продукції;

б) антидемпінгове — застосовується у разі виявлення факту імпорту товару за демпінговими цінами, що зумовлює суттєві збитки у національних галузях виробництва;

в) компенсаційне — застосовується з метою нейтралізації субсидій, наданих іноземною державою її експортеру для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринках збуту.

4. За характером походження:

а) автономне — встановлюється законодавчими документами конкретної країни без урахування наявності двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими країнами щодо зовнішньоторговельних відносин;

б) конвенційне — ставки формуються шляхом проведення дво- або багатосторонніх переговорів і не можуть підвищуватися будь-якою державою в односторонньому порядку;

в) преференційне — встановлюються особливі пільгові ставки, які застосовуються до імпортних товарів походженням з деяких країн або групи країн.

Мито виконує три основні функції:

• фіскальну, що стосується й імпортного, й експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бю­джету;

• протекціоністську (захисну), що стосується імпортного мита, адже з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;

• балансуючу, що стосується вже експортного мита, встановле­ного з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових.

Тарифна квота — різновид мита, ставки якого залежать від об'єму імпорту товару: при імпорті в межах певної кількості товару він обкладається за базовою внутрішньоквотною ставкою мита, при перевищенні ж певного об'єму імпорт обкладається за вищою, надквотною ставкою мита.