Розділ 1. Особливості довідково-бібліографічної роботи бібліотек

1.1. Довідково-бібліографічний апарат у системі довідково0бібліографічного обслуговування

ДБО і ДБА бібліотеки були предметом вивчення багатьох учених [4, 12, 14,16], що обумовлено широтою тематики, різноманіттям видів документів, а також суттєвими відмінностями в запитах користувачів.

Бібліотечний каталог – це перелік бібліографічних записів документів наявних у фонді однієї або декількох бібліотек, що розкриває склад або зміст бібліотечних фондів. Каталог може мати карткову або машиночитну форму, існувати на мікроносіях або у формі книжкового видання.

БК, як будь-яка інформаційно-пошукова система, виконує знаково-комунікативну, інформаційно-пошукову і педагогічну функції. Знаково-комунікативна функція БК допомагає дистанційному спілкуванню «споживач – каталог – автор». Каталогізатор є інтерпретатором інформації, що міститься в документі, який володіє методами створення БК, за допомогою якого здійснюється дистанційне спілкування розділених в просторі, а часто і в часі, автора і читача. Інформаційно-пошукова функція реалізується в процесі розвідки документів у відповідь на запит читача. БК виконують і педагогічну функцію, сприяючи інтелектуальному та професійному розвитку особистості користувача [16, 35].

Алфавітний каталог є обов'язковим для всіх бібліотек, оскільки виступає оcновним елементом їхнього довідково-бібліографічного апарату. Завдяки своїй структурі алфавітний каталог має змогу інформувати про авторський склад фонду, причому не тільки індивідуальних, а й колективних авторів.

АК дає відповідь на такі питання: чи є в бібліотеці певний документ, та які твори певного автора є у фонді. Наявність у каталозі додаткових записів дає змогу здійснити пошук за другорядними ознаками: за прізвищами другого, третього автора, редактора, укладача тощо. Виконання АК інформаційної функції полегшується тим, що він найповніше відображає фонд, адже тут мають бути представлені всі наявні передруки, повторні видання тощо. За допомогою АК можна навести різноманітні бібліографічні довідки [9].

Систематичний каталог – займає провідне місце у пропаганді книжкового фонду бібліотеки. Питання про роль СК в обслуговуванні користувачів тісно пов'язане з питанням про його функції. СК виконує такі функції, як от: інформаційну, пошукову, освітню. Побудований за галузями знань, він дає найбільші можливості інформувати користувачів про розвиток і досягнення кожної науки, а також оперативно і повно задовольняти їхні запити при доборі потрібної літератури. У цьому реалізується інформаційна функція СК.

Специфіка СК полягає в тому, що картки у його розділах розташовуються у логічному порядку від більш загальних до конкретних питань. Відображення у ньому зв'язків, що існують між науками, дає змогу користувачам при доборі літератури використовувати цю послідовність і враховувати зв'язки, підбираючи таким чином видання від узагальнюючих тем до конкретних, а також літературу, яка з різних точок зору висвітлює певне питання. У кожному розділі відтворена історія, теорія і передова практика кожної галузі знань. У ряді природничих наук на першому місці розташовують законодавчі документи, а при використанні зворотно-хронологічної розстановки карток - найновіші видання. Все це дає змогу стверджувати, що СК у найбільшій мірі виконує освітню функцію[2].

Допоміжним апаратом до СК є алфавітно-предметний покажчик, який надає найсуттєвішу допомогу у пошуку видань та є обов'язковим доповненням до СК і систематичної картотеки журнальних статей. Він допомагає з найменшими витратами часу розшукати літературу з певного питання навіть у тих випадках, коли видання при індексації відображене у різних відділах каталогу. Особливо зростає його роль у пошуку видань з актуальних питань, які ще не мають самостійних класифікаційних ділень, але користуються підвищеним попитом у читачів. Крім того, АПП надає значну допомогу бібліотечним працівникам, які працюють над систематизацією документів.

АПП – це алфавітний перелік усіх понять (предметів), про які збирається література у конкретному СК, що супроводжується вказівкою на індекси розділів, де міститься ця література. Таким чином, сукупність рубрик АПП до СК повністю охоплює всі питання, предмети і явища, про які йдеться у виданнях, представлених у фонді бібліотеки. Виходячи з цього, основною вимогою до АПП є адекватне відображення змісту СК [5, 25].

АПП до СК виконує низку функцій, найважливішими з яких слід вважати пошукову (евристичну) і предметну. Пошукова функція реалізується в тому, що цей покажчик дає змогу оперативно відшукати видання з окремих питань у СК, логіка побудови якого не завжди зрозуміла читачам. Предметна функція проявляється в тому, що у ньому збирається в одному місці інформація про розділи, в яких вміщені документи про певний предмет, котрий може розглядатися в різних аспектах і відтворюватись у різних відділах каталогу. Крім того, АПП надає значну допомогу бібліотечним працівникам у внутрішній роботі, є довідковим апаратом при систематизації, редагуванні СК, а також при виконанні запитів читачів. АПП такого виду може складатися паралельно з систематизацією і створенням нового каталогу, а також до вже існуючого в бібліотеці систематичного каталогу[12].

Важливою частиною ДБА бібліотеки є довідково-бібліографічний фонд, який служить базою ДБО користувачів публічних бібліотек. На основі ДБФ читачам надається різноманітна інформація, необхідна для навчальної, наукової та практичної діяльності. [12].

Зростання інформації в діяльності окремих організацій та суспільства в цілому вплинуло на формування поняття інформаційного ресурсу як окремого ресурсу організацій, галузі або країни. Як правило, інформаційний ресурс упорядкований в дво- або трирівневу структуру. На нижньому рівні знаходиться неформалізована інформація у вигляді паперових документів, магнітних носіїв, кінофотоплівок, комп’ютерних файлів. На другому рівні розміщується формалізована інформація у вигляді картотек та баз даних. Третій рівень складають словники-довідники, де розміщено інформацію про те, де і яким чином можна знайти інформацію. Цей рівень є характерним для випадків використання значної кількості різних технологій збереження і доступу до інформації перших двох рівнів. Він часто відсутній. Тоді його роль в певній мірі виконує другий рівень [9, 68].

Технології, Інтернет суттєво розвинули документальні системи. За останні кілька років їх використовують більшість університетів, багато інституцій державного управління, проектно-конструкторські заклади, публічні бібліотеки, зокрема це зазначає Л. Свіркова: “В останні роки на модернізацію бібліографічної служби, всіх напрямів її діяльності вплинуло впровадження в бібліотечні процеси новітніх інформаційних технологій. Нові підходи до організації бібліографічної діяльності обумовлюють наявність джерел на електронних носіях та в Інтернеті, рівень підготовки користувачів” [11].