Історія розвитку іт

• Етап машинних ресурсів (50-60-ті роки ХХ ст.) – підвищення ефективності обробки даних за формалізованими алгоритмами або такими, що легко формалізуються. Економія машинних ресурсів, використання ОС, орієнтованих на пакетний режим обробки.

• Етап програмування (середина 60-х – початок 80-х років ХХ ст.) – розвиток електроніки, зниження питомої вартості машинних операцій та оперативної пам’яті; тенденції до економії людських ресурсів.

• Етап НІТ (початок 80-х років ХХ ст.) – Розвиток ПЕОМ, економія праці користувачів, створення типової технології автоматизації персональних знань (поява АРМ фахівця певного профілю).

Концепція високих ІТ – вдосконалення засобів спілкування між людьми з глобалізацією інформаційного простору. Здешевлення ПЕОМ та охоплення їх глобальними комп’ютерними мережами на платформі “клієнт-сервер”. Підтримка крім індивідуальних додатків системи конференції, мультимедіа і тривимірну графіку.

Класифікація ІТ:

• за способом використання засобів ОТ під час оброблення інформації:

• ІТ в централізованих ІС

• ІТ в децентралізованих ІС

• за способом реалізації в АІС:

• традиційні

• нові

• високі

• за ступенем охоплення задач управління:

• електронна обробка даних

• автоматизація функцій управління

• підтримка прийняття рішень

• електронний офіс (включає інтегрований пакет прикладних програм, тобто спеціалізовані програми й інформаційні технології, що забезпечують комплексну автоматизацію задач предметної області)

• експертна підтримка (автоматизація праці фахівців-експертів)

• за типом користувацького інтерфейсу:

• пакетні (опрацювання інформації, що засноване на виконанні програмно-заданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими в системі та об’єднаними у пакет даними та виключає можливість впливу користувача)

• діалогові (опрацювання інформації з широкою можливістю для користувача взаємодіяти з інформаційними ресурсами в реальному масштабі часу)

• мережні (теледоступ до територіально розподілених інформаційних та обчислювальних ресурсів за допомогою розвинутих засобів зв’язку)

• за способом побудови мережі:

• локальні

• глобальні

• багаторівневі

• розподілені

• за класом ТО, що реалізуються:

• робота з текстовими редакторами

• робота з табличними процесорами

• робота з СУБД

• робота з графічними об’єктами

• мультимедійні системи

• гіпертекстові системи

Текстові редактори: процедура впровадження (набір + верстка), процедура перегляду (перегляд + коригування), процедура оброблення (смислова класифікація, переверстка, впорядкування змісту і т. ін.), процедура відтворення.

Графічні процесори – це інструментальні засоби, що дають змогу створювати і модифікувати графічні образи із застосуванням відповідної ІТ:

• комерційної графіки (відображення інформації, що зберігається в табличних процесорах, БД й окремих файлах у вигляді дво- та тривимірних графіків типу колової діаграми, гістограм, графіків та ін.);

• ілюстрованої графіки (створення ілюстрацій для текстових документів у вигляді регулярних (геометричних) фігур – векторна графіка, та нерегулярних (рисунки) – растрова графіка) – Paint, Corel Draw, 3d Studio, Visio.

• наукової графіки (задачі картографії, оформлення наукових розрахунків).

Табличні процесори (електронні таблиці) – спеціалізовані інструментальні засоби, орієнтовані на певний клас задач, які можуть бути інтегровані в загальну структуру ІС.

Рівні застосування ЕТ:

• розв’язування нескладних задач у вигляді окремих ЕТ (формування користувачем власної бібліотеки);

• створення закінчених АРМів, орієнтованих на певну технологію обробки даних.

Задачі, що реалізуються за допомогою табличних процесорів:

• для розрахунку за встановленими форматами в регламентному режимі, коли один раз визначають шаблон матриці, а далі здійснюють розрахунки із змінюваними даними;

• моделювання результатів прийняття рішень за типом «що буде, якщо» (задають залежності результатів від вихідних даних за деякими формулами, а за результатами багатьох розрахунків вибирають оптимальний варіант;

• подання табличних даних у графічній формі;

• використання табличних процесора як великого матричного калькулятора (статистичний аналіз).

Приклади: SuperCalc, VisiCalc, Lotus 1-2-3, QuattroPro, Microsoft Excel.

Корисні інструменти в Microsoft Excel:

• для аналізу даних: зведені таблиці (інтерактивні таблиці, за допомогою яких можна швидко узагальнювати великі об’єми даних), пакет аналізу (рішення складних статистичних та інженерних задач: Дисперсионный анализ, Корреляционный анализ, Ковариационный анализ та ін.), лінії тренда (графічне зображення тенденцій даних та прогнозування даних), таблиці підстановки, ПОИСК РЕШЕНИЯ, сценарії, підбір параметру та ін.;

• автоматична обробка даних за допомогою макросів;

• графічне відображення змін даних: графіки, гістограми, діаграми та ін.

Гіпертекст – нова технологія відображення неструктурованого вільно нарощуваного знання.

Під гіпертекстом розуміють систему інформаційних об’єктів (статей, документів, сторінок), з’єднаних між собою спрямованими зв’язками, що утворюють мережу. Об’єкти поділяються на графічні; текстові; з використанням засобів мультиплікації, аудіо та відеотехніки (гіпермедіа). Крім інформації гіпертекст містить також апарат для її ефективного пошуку. Приклади гіпертекстових систем: HyperText Markup Language (HTML), QuickTime, HyperStudio.

Структура гіпертексту:

• інформаційний матеріал (текст та заголовки статей)

• тезаурус гіпертексту (автоматизований словник, що відображає семантичні відношення між лексичними одиницями мови та призначені для пошуку слів за їх смисловим значенням)

• список головних тем

• алфавітний словник (перелік найменувань всіх статей за алфавітом)

Мультимедіа – інтерактивна технологія, що забезпечує роботу з нерухомим зображенням, відеозображенням, анімацією, текстом і звуковим рядом.

База даних (БД) – це сукупність взаємопов’язаних даних, які зберігаються разом. Основними та невід’ємними властивостями БД є такі:

• для даних допускається така мінімальна надлишковість, яка сприяє їх оптимальному використанню в одному чи кількох застосуваннях;

• незалежність даних від програм;

• для пошуку та модифікації даних використовуються спільні механізми;

• як правило, у складі БД існують засоби для підтримки її цілісності та захисту від несанкціонованого доступу.

Взаємопов’язаність даних полягає в тому, що доступ до певної групи даних якогось застосування загалом полегшує доступ до інших груп даних цього ж застосування. В умовах орієнтації БД на велику кількість застосувань виникає необхідність у підтримці значного числа різноманітних зв’язків між даними. Саме у розумінні тісного логічного зв’язку використані слова про збереження разом даних.

Вимога до мінімізації надлишковості полягає у мінімальній кількості копій для одних і тих же даних з урахуванням орієнтації на кілька застосувань. Ці надлишкові копії використовуються для підтримки зв’язків між даними.

Під незалежністю даних розуміють можливість зміни структури даних без зміни програм, що її використовують, а також рівень самоінтерпретованості даних. Міра незалежності даних тісно пов’язана з ступенем необхідної деталізації відомостей про організацію їх зберігання.

Під цілісністю БД розуміють несуперечливість між собою даних, що в ній зберігаються. Наприклад, для кадрових відомостей рік народження співробітника не може бути більшим року призначення на посаду або поточного року. Щоб запобігти виникненню таких ситуацій при модифікації і поповненнях БД, співвідношення між даними контролюються спеціальними засобами підтримки цілісності БД.

Нейромережні технології – комп’ютерні технології, що працюють аналогічно принципам роботи нейронів головного мозку людини, здатні змінювати свою поведінку (навчатися) залежно від зміни зовнішнього середовища.

Задачі, для яких використовуються НТ:

• розпізнавання мови людини та абстрактних образів

• класифікація станів складних систем

• керування технологічними процесами та фінансовими потоками

• розв’язок аналітичних дослідних, прогнозних задач, пов’язаних з великими інформаційними потоками