2. Протокол tcp/ip

Для організації міжмережевих з’єднань необхідний відповідний протокол. Комп’ютерною мовою протокол – це просто набір домовленостей, що визначає обмін даними між різноманітними програмами. Протоколи задають засоби передачі повідомлень і опрацювання помилок у мережі, а також дозволяють розробляти стандарти, не прив’язані до конкретної апаратної платформи. Всі параметри – від швидкості передачі даних до методів адресації при транспортуванні окремих повідомлень – задаються протоколами, що використовуються в даній конкретній мережі.

Протокол Інтернет – спосіб задавання параметрів для передачі та сприймання інформації між кількома комп’ютерами з метою збереження змісту і параметрів самої інформації. Забезпечує “розуміння” між комп’ютерами. Являє собою набір “домовленостей”, що визначають обмін даними.

В Інтернет базовим протоколом служить TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol). IP відповідає за адресацію мережних вузлів, а TCP забезпечує доставку повідомлень за потрібною адресою.

TCP/IP - базовий протокол в Інтернет, що відповідає за адресацію мережних вузлів і забезпечує доставку повідомлень за потрібною адресою. TCP (Transmission Control Protocol) забезпечує перевірку правильності передачі інформації між комп’ютерами. Якщо в потоці бітів інформації знаходиться невідповідність (за допомогою методів перевірки), система “просить повторити” передачу. IP – забезпечує адресацію Інтернет-вузлів у 32-бітному полі, що розбито на 4 регіони по 8 бітів кожне. Цей протокол задає параметри передачі повідомлень, відділяючи адресу від власне повідомлення.

Ці потужні протоколи були запропоновані в 1974 р. Робертом Кеном (Robert Kahn), одним з основних розробників ARPANET, і вченим в області комп’ютерів Вінтоном Серфом (Vinton C. Cerf). Протокол IP – це протокол, що описує формат пакету даних, що передається по мережі. Наведемо простий приклад що пояснює, що тут маємо на увазі. Коли Ви отримуєте телеграму, весь текст у ній (і адреси, і повідомлення) написаний у рядку підряд, однак можна зрозуміти, де отут адреса, а де повідомлення. Аналогічно, пакет у комп’ютерній мережі являє собою потік бітів, а протокол IP визначає, де адреси й інша службова інформація, а де самі дані, що передаються. Протокол TCP призначений для контролю передачі, контролю цілісності інформації, що передається. Коли Ви не розчули, що сказав Вам співрозмовник у телефонній розмові, Ви просите його повторити сказане. Приблизно цим займається і протокол TCP стосовно комп’ютерних мереж. Комп’ютери обмінюються пакетами протоколу IP, контролюють їх передачу за протоколом TCP і, об’єднуючись у глобальну мережу, утворюють Інтернет. Така, у самих загальних рисах, технічна сторона питання. Протокол TCP/IP для комп’ютерів – це як правила ведення розмови для людей. Але, користуючись цими правилами, люди звертаються за інформацією по-різному: сперечаються, розказують, записують повідомлення на автовідповідач. Аналогічне відбувається і з комп’ютерами – протокол TCP/IP дозволяє передавати інформацію, а її, у свою чергу, використовують різноманітні сервіси, що по різному звертаються за інформацією.

Варто мати на увазі, що TCP/IP не єдиний протокол, придатний для об’єднання різноманітних мереж. Інтернет у дійсності перетворилася в багатопротокольну мережу, що інтегрує інші стандарти. Основні серед них – стандарти взаємодії відкритих систем (OSI). Запропоновані Міжнародною організацією по стандартизації (ISO) протоколи OSI одержали широке поширення в Європі, де вплив TCP/IP був не настільки переважним, як у США. Системи, засновані на інших протоколах, теж підключаються до Інтернет через шлюзи. Наприклад, BITNET – це мережа, що використовує для передачі даних свої власні стандарти, проте, принаймні частково, вона доступна через шлюзи з Інтернет.

OSI – протокол Інтернет (Open System Interconnect) стандарту взаємодії відкритих систем. Запропоновано Міжнародною організацією по стандартизації (ISO). Одержав широке поширення в Європі, де протокол TCP/IP не так широко поширений, як у США.