Система планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (csrp)

Customer Synchronized Resource Planning

Використовуючи ERP розширює планування від виробництва на покупця (товари модифікуються під конкретного користувача).

Питання для виробника:

• які продукти потрібно виробляти

• які послуги варто пропонувати

• які нові ринки є перспективними для розвитку.

Формування інформації про покупця:

Продаж і маркетинг:

• нові тенденції

• інформація про конкурентів

• стосунки з покупцями

• вимоги до продуктів

• потреба покупців у послугах

• інформація про ціни

Обслуговування покупців:

• поточні поліпшення продуктів

• відомості про продуктивність

• стосунки з покупцями

• потреба в послугах

Дослідження та розробка:

• тенденції

• переможні ідеї

• якість продуктів

Технічне обслуговування:

• запити на обслуговування

• виміри якості продуктів

• вимоги щодо поліпшення продуктів

• статистика про несправності

CSRP – перша бізнес-методологія, яка включає в ядро системи управління бізнесом діяльність, орієнтовану на інтереси покупців.

Планування виробництва  планування замовлень покупців.

Результати застосування CSRP:

• підвищення якості товарів;

• зниження часу постачання;

• підвищення споживної цінності продукції;

• зниження виробничих витрат;

• розвиток інфраструктури для створення індивідуалізованих рішень, що конфігуруються, поліпшення зворотного зв’язку з покупцями і забезпечення оптимального сервісу для покупця.

Замовлення: на робочому місці покупця або через Internet (може змінити попередні замовлення, перевірити стан ще невиконаних замовлень або залишати нові доповнення.

Розвинуті системи планування (aps, Advanced Planning System)

Використання економіко-математичних методів розв’язання задач планування з поступовим зниженням ролі календарно-планових нормативів та виробничі цикли, а також використання оптимізаційних методів на вищих рівнях управління та застосування комп’ютеризованих інструментальних засобів підтримки прийняття управлінських рішень.

Управління в системах 4-го типу сконцентроване на “вузьких місцях”, чи стадіях виробничого процесу, що гальмують виробництво (їх продуктивність менша за інші ділянки). Використовуються з наявними системами планування.

Напрями, в яких здійснюється перехід від ERP до APS:

• підвищення міри деталізування при плануванні потужностей, що дозволяє ухвалювати більш обґрунтовані планові рішення;

• поява нових ІТ, що дозволяють одночасно підвищити міру деталізування, вирішувати в реальному часі задачі аналізу і моделювання;

• включення в системи спеціальних засобів, які пристосовані до роботи вищої ланки;

• розгляд задач з одночасними обмеженнями на доступні матеріальні ресурси і потужності;

• формування планових рішень одночасно для багатьох заводів;

• поліпшення зворотного зв’язку у вигляді задач обліку фактичного стану процесів за рахунок підвищення точності й оперативності;

• широке застосування методів оптимізації планових рішень;

• динамічний підхід до ведення інформації про виробничі цикли.

APS є поєднанням 4-х взаємопов’язаних процесів (розрізняються вхідними даними та обмеженнями, але підходи то планування однакові):

1. Планування виробничого ланцюга: виробляються допустимі плани з урахуванням обмежень на виробничі потужності по всьому виробничому ланцюжку (забезпечення координації планів і графіків, що базуються на використанні цих ресурсів). Планування діяльності підприємства полягає в тому, що бізнес-плани, виробничі потужності та матеріальні ресурси оптимізуються з метою задоволення ринкового попиту або попиту окремих замовників.

2. Модуль виробничого планування: вирішення задачі календарного планування, маючи за головну мету виконання термінів завершення замовлень (використовуються ті самі цілі й обмеження, що і на попередньому рівні, але інформація більш деталізована). Матеріальні ресурси для підвищення точності визначення короткострокових матеріальних потреб прив’язані до конкретних операцій, на яких вони використовуються. Також виконується функція регулювання для більш високого рівня, щоб скоригувати терміни і кількості під час реалізації матеріальних потреб всередині підприємства і від суміжників.

3. Виробничий графік.

4. Оцінка можливості виконання: це засіб забезпечення функціонування попередніх трьох рівнів. Використовується для підвищення точності визначення дат виконання, обіцяних замовникам. Використовується інформація з існуючого виробничого плану, а також про ресурси, що необхідні для виробництва існуючих, але не включених до плану замовлень.

Використовувані алгоритми оптимізації:

1. Лінійне програмування.

2. Алгоритми типу випадкового пошуку (генерування, аналіз і добір кращого варіанту плану).

3. Алгоритми, засновані на теорії обмежень (основа – план для “вузького місця”).

4. Евристичні алгоритми.

Моделювання і підтримка прийняття рішень – один з основних засобів підходу APS. Орієнтовані в основному на підтримку прийняття тактичних рішень, пов’язаних з появою нової продукції або нових замовлень.