Інтегровані інформаційні системи автоматизації процесів курування підприємством (erp – Enterprise Resources Planning – Планування ресурсів підприємства)

Основне призначення ERP-систем є автоматизація процесів планування, обліку та управління за основними напрямами діяльності підприємства. Системи цього класу більшою мірою орієнтовані на роботу з фінансовою інформацією для розв’язання задач управління великими корпораціями з розпорошеними територіально ресурсами.

Системи планування ресурсів підприємства, Enterprise Resource Planning (ERP) системи стали функціональним розвитком MRP і MRP II систем. Аналітики компанії Gartner Group назвали так системи класу MRP II, що мають у своєму складі модуль фінансового планування FRP - Finance Requirements Planning, але подальший розвиток систем істотно розширило ці початкові відмінності. В основі ERP систем лежить принцип створення єдиного сховища даних, що містить всю корпоративну бізнес-інформацію й забезпечує одночасний доступ до неї будь-якого необхідного числа співробітників підприємства, наділених відповідними повноваженнями. Декларується, що це повинне не тільки підвищити ефективність виробничої діяльності підприємства, але й скоротити внутрішні інформаційні потоки, зменшивши тим самим витрати на їхнє забезпечення. Головним же, безумовно, є набір функцій ERP систем, основні з яких наступні:

• ведення конструкторських і технологічних специфікацій, що визначають склад вироблених виробів, а також матеріальні ресурси й операції, необхідні для його виготовлення;

• формування планів продажів і виробництва;

• планування потреб у матеріалах і комплектуючих, термінів і обсягів поставок для виконання плану виробництва продукції;

• управління запасами й закупівлями: ведення договорів, реалізація централізованих закупівель, забезпечення обліку й оптимізації складських і цехових запасів;

• планування виробничих потужностей від укрупненого планування до використання окремих верстатів і обладнання;

• оперативне управління фінансами, включаючи складання фінансового плану й здійснення контролю його виконання, фінансовий і управлінський облік;

• управління проектами, включаючи планування етапів і ресурсів, необхідних для їхньої реалізації.

Оскільки основою ERP системи є MRP II система, що знаходиться усередині, то, природно, що функції й однієї й іншої багато в чому схожі. Основними ж відмінностями ERP систем від MRPII систем можна вважати:

• більшу кількість типів виробництв і видів діяльності підприємств і організацій;

• планування ресурсів по різних напрямках діяльності;

• можливість управління групою автономно працюючих підприємств, корпоративними структурами;

• більша увага підсистемам фінансового планування й управління;

• наявність функцій управління транснаціональними корпораціями, включаючи підтримку декількох годинних поясів, мов, валют, систем бухгалтерського обліку;

• більша увага створенню інформаційної інфраструктури підприємства, гнучкості, надійності, сумісності з різними програмними платформами;

• інтегрованість із додатками й іншими системами, що використовуються підприємством, такими як системи автоматизованого проектування, автоматизації управління технологічними процесами, електронного документообігу, електронної комерції;

• наявність у системі або інтеграція із програмними засобами підтримки прийняття рішень;

• наявність розвинутих засобів настроювання й конфігурування апаратних і програмних засобів.

Основні підсистеми:

• Управління фінансами:

• Управління матеріальними потоками

• Управління виробництвом

• Управління проектами

• Управління сервісним обслуговуванням

• Управління якістю

• Управління персоналом

В якості ресурсів для планування розглядаються:

• Грошові засоби

• Матеріально-технічні ресурси

• Потужності (станки та обладнання, склади та місця зберігання, транспортні одиниці, трудові ресурси і т.д.)

Потреба в прогнозуванні може виникнуть на декількох рівнях системи управління підприємством, оскільки попит на продукцію і послуги може змінюватися з різною періодичністю. Стосовно прогнозування основними моментами є такі: ієрархія прогнозів; структура формування прогнозів; якісні методи прогнозування; кількісні методи прогнозування; поєднання прогнозування та планування.

Ієрархія прогнозів: довгострокові (горизонт прогнозування – роки; об’єкти прогнозування – потреби ринку в нових видах продукції, потреби ринку в наявній продукції, необхідна продуктивність підприємства, капіталовкладення, потреби у виробничих потужностях підприємства); середньострокові (горизонт прогнозування – місяці; об’єкти прогнозування – нові типи або групи продукції, продуктивність окремих виробництв чи підрозділів, потреби в кадрах, потреби в закупівлі матеріалів, оцінка запасів); короткострокові прогнози (горизонт прогнозування – тижні; об’єкти прогнозування – окремі найменування продукції, працівники певних спеціальностей і кваліфікації, продуктивність обладнання в окремих цехах і на дільницях, рівень запасів).

Якісні методи прогнозування базуються на виявленні чинників, що визначають обсяги продажу або сервісу з наступним визначенням імовірнісного прояву цих чинників у майбутньому: мозковий штурм ; метод Делі; огляд діяльності з продажів; аналіз інформації від покупців; історичні аналогії. Якісні методи засновані на нескладних алгоритмах опрацювання інформації при достатньо великому обсязі інформації.

Кількісні методи реалізуються за допомогою математичних моделей, що базуються на попередній історії (припускається, що дані про поведінку процесу в минулому можуть бути поширені і на майбутнє). Прогнозування на основі кількісних методів полягає у визначенні вигляду і параметрів функцій, що описують невипадкові складові процесу: лінійна регресія, методи змінного середнього, метод зваженого змінного середнього, експоненціальне згладжування.

Вибір варіанту взаємодії фактичного попиту (планування) та попиту, що прогнозується, залежить від кінцевого користувача і може бути представлений трьома варіантами:

• Потреби обчислюються на основі фактично існуючого попиту

• Потреби обчислюються на основі попиту, за який береться максимальне значення з двох величин – прогнозу і фактичного попиту

• Матеріальні потреби визначаються на основі попиту, що прогнозується

Управління проектами і програмами