КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни:

Інформаційні системи в менеджменті

ЗМІСТ

Інформаційні системи в менеджменті 1

Лекція №1. Економічна інформація. Класифікація, носії, складові. Інформаційні системи. Введення, історія розвитку, класифікація 3

Носії інформації 5

Структура і властивості економічної інформації 6

Історія розвитку інформаційних систем 14

Лекція №2. Інформаційні технології та їх використання. Автоматизоване робоче місце менеджера як складова АІС 16

Історія розвитку ІТ 16

Автоматизоване робоче місце 20

Лекція №3. Автоматизовані системи управління підприємством (Виробничі системи) 25

Планування потреб в матеріалах 27

Управління виробничими ресурсами 30

Інтегровані інформаційні системи автоматизації процесів курування підприємством 34

Управління фінансами 37

Система планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (CSRP) 39

Розвинуті системи планування (APS, Advanced Planning System) 40

Лекція №4. CRM (Customer Relationship Management) 42

Історія розвитку CRM 44

Лекція №5. Експертні системи 50

Економічні експертні системи 55

Лекція №6. Системи підтримки прийняття рішень у бізнесі 58

Цілі, призначення, практика СППР 59

Тенденції та перспективи розвитку СППР у різних галузях 60

Банки й фінансові компанії: ринок DSS-систем у фінансових інститутах зараз досить об’ємний. Сфера застосування DSS-систем у банках стосується насамперед: 61

Функції системи підтримки прийняття рішень 62

Лекція №7. Комп’ютерні мережі. Інтернет 64

Топології локальних обчислювальних мереж. 65

Адресація в Internet 69

Лекція №8. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет 72

1. Основні віхи в історії розвитку Internet 72

2. Протокол TCP/IP 74

3. Організація Інтернету 75

4. Принципи адресації в Інтернеті 76

5. Принцип роботи Інтернету 77

6. World Wide Web і гіпертексти 77

7. Web-сторінки, броузери 78

8. Протокол HTTP та URL 79

9. Інші інформаційні ресурси Інтернету 80

Лекція №9. Уразливість і зловживання в системах 81

Почему системы уязвимы 81

Таблица 18.1. Угрозы для компьютеризированных информационных систем 82

Новые уязвимости 82

Заботы для создателей и пользователей систем 85

Общие средства контроля 88

Прикладные средства контроля 93

Таблица 18.4. Важные методы редактирования 96

Описание 96

Разработка структуры контроля: затраты и доходы 97

Таблица 18.5. Оценка риска обработки заказа в режиме реального времени 98

Роль аудита в процессе контроля 99

Аудиты качества данных 99

Лекція №1. Економічна інформація. Класифікація, носії, складові. Інформаційні системи. Введення, історія розвитку, класифікація

Здійснення управління виділяється в особливу функцію і на її виконанні спеціалізуються деякі елементи організацій. З огляду на це в межах організацій можна виділити керований процес (об’єкт управління) і керуючу частину (орган управління). Сукупність їх визначається як система управління.

Керуюча частина певним чином впливає на керований процес. Щоб керуюча частина могла здійснювати управління, їй необхідно зіставляти фактичний стан керованого процесу з метою управління, у зв’язку з чим керований процес впливає на керуючу частину. Взаємовплив обох частин здійснюється як передача інформації. Таким чином, у системі управління завжди наявний замкнений інформаційний контур.

У межах інформаційного контуру існує і передається інформація про цілі управління, стан керованого процесу, про керуючі впливи. Інформаційний контур разом із засобами збору, передачі, опрацювання і зберігання інформації, а також з персоналом, що здійснює ці дії над інформацією, утворить інформаційну систему даної організації.

Традиційно розрізняють три рівні управління в керуючій частині об’єкта: вищий, середній і нижчий. Кожний з них характеризується власним набором функцій, рівнем компетенції і потребує відповідної інформації. На вищому рівні управління реалізується стратегічне управління, визначаються місія організації, цілі управління, довгострокові плани, стратегія їх реалізації тощо. Середній рівень управління – це рівень тактичного управління. Тут складаються тактичні плани, здійснюється контроль за їх виконанням, відстежуються ресурси тощо. На нижчому рівні управління здійснюється оперативне управління, реалізуються об’ємно-календарні плани, оперативний контроль та облік. У різних галузях економіки, на різних рівнях управління дискретність отримання інформації про керований процес є різною. Тож і необхідність у коригуванні цього процесу з боку органу управління організації з огляду на її цілі виникатиме (або не виникатиме) відповідно до частоти отримання інформації.

Інформація – це відомості про навколишній світ (об’єкти, явища, події, процеси тощо), які зменшують міру існуючої невизначеності, неповноти знань, відчужені від їх творця і які стали повідомленнями (вираженими певною мовою у вигляді знаків, у тому числі й записаними на матеріальному носії), які можна відтворювати шляхом передачі людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних та обчислювальних засобів і т. ін.).

Класифікація інформації:

• За функціями управління:

• нормативна (підготовка виробництва, межі витрат, рівні запасів)

• планова (опис матеріальних процесів)

• облікова (оперативний, бухгалтерський, статистичний облік; відображення процесів, що діють)

• аналітична

• Відношення до об’єкта управління:

• вхідна

• вихідна

• зовнішня

• внутрішня

• За моментом виникнення:

• первинна (інформація, яка надходить вперше)

• похідна (інформація, яка отримана з ІС та знову надходить до неї)

• За характеризованими суттєвостями:

• предмети (деталі, вироби, устаткування)

• процеси (технологія виготовлення та ін.)

• операції (планування ресурсів та ін.)

• За сталістю змісту:

• умовно-стала (інформація, яка не змінюється протягом досить довгого проміжку часу)

• змінна

• За елементами структури:

• реквізит

• показник

• масив

• потік

Інформаційні процедури:

З економічною інформацією виконують багато операцій, які за ознакою подібності і цільових функцій об’єднуються в інформаційні процедури (процеси). Усі процедури можна поділити на три стадії відтворення інформації: збір, переробка і споживання.