Особливості волі в підлітковому віку.
Для підлітка воля (як і риса іншу людину, однолітка чи дорослого, як і бажана власна риса) слід за одному з чільних місць. Люди, які мають вольовими якостями, стають для підлітка ідеалом, який він хотілося б скидатися і якого намагається наслідувати. Саме такою високої оцінкою підлітками вольових властивостей особи і пояснюється те, що дітлахи у ролі перспективи самовиховання найчастіше ставлять завдання виховання волі.
Проте саме про підлітків говорити, що вони слабка воля, слабша, ніж в дітей інших шкільних вікових груп. Підлітки недостатньо організовані, легко пасують перед труднощами, легко піддаються чужому впливу, часто поводяться всупереч засвоєним, начебто, вимогам, і правил поведінки в. Щоправда, це вже належить до молодшим підліткам, а й серед старших чимало таких. Не змінює справи і акселерація. Навпаки, при прискореному фізичному й у певної міри психічному розвитку особливо впадає правді в очі відсутність вольових якостей.
Безумовно, розвиток волі разом з дорослішанням дитини не йде назад. І рівень розвитку волі в підлітка сам не стає нижче. Просто підлітки живуть і у складнішою ситуації, що вимагає від нього вищих форм саморегуляції, зокрема й навіть складніших проявів вольового поведінки, чого де вони завжди готові.
У такому віці і навчальна діяльність дитини, і становище його серед оточуючих істотно змінюються. Вчення (як й інші види діяльності, зокрема громадська та трудова) стає складнішим, які вимагають значно більших зусиль, більшої самостійності відповідальності. Ставлення дорослих до підлітка також змінюється: вони очікують від підлітка більш зрілого, більш «дорослого» поведінки, який передбачає прояв вольових якостей особистості. І зрозуміло: адже підліток стає більш розумною, і більше сильним, й більш розвиненим фізично.
У сім'ї підвищення вимог до підлітка значною мірою зумовлено реальної нуждою батьків на його допомоги. У моєму домашньому побуті часто справді буває затребувана фізична сила підлітка, її знання й уміння. Якщо до більш молодшим дітям батьки зазвичай звертаються лише з окремими дорученнями (вимити посуд, підмести підлогу), то підліткам непогані рідко доводиться нести в роботі певні постійні обов'язки (ходити на купівлю до магазину, брати участь у приготуванні їжі, доглядати за малими дітьми). Тут, звісно, потрібно значно більше організованості, відповідальності, самостійності. Щоправда, можна спостерігати й прямо протилежну картину. Ставлення батьків підлітку не змінюється. Вони прагнуть зберегти з нього таку ж влада, яка була в них колись, хочуть постійно керувати ним, позбавляють його самостійності свободи. Зазвичай це викликає в підлітка різкий протест, він стоїть на своєму і навіть бунтує. Такі конфлікти заважають вихованню вольових якостей.
Величезне значення для підлітка має той становище, що він посідає у колективі однолітків. Звісно, і тоді, коли він учився в молодших класах, колектив у житті був присутній, але й відносини у ньому, ні «думку» ще мали для дитини того вирішального значення, що вони набувають тепер. Раніше в усьому очолював дорослий, діти хто хотів мати насамперед, його схвалення, наслідували його у поведінці. Щодо підлітка саме закони колективної життя є моральними правилами, підпорядковуватися яких вони всіляко прагнуть. Та оскільки вимоги однолітків і дорослих часто розходяться, то доводиться робити вибір, а всякий вибір, як відомо, - найважливіша зі складових вольового поведінки.
І усе це накладаються можливості й потреби самого підлітка. У підлітків багато нових різноманітних інтересів, виходять далеко межі зі школи і вчення. Вони починають захоплюватися спортом, технікою, різними видами мистецтва. Але вони виникає інтерес до іншого підлозі, потяг до розвагам, довремяпрепровождению у компанії однолітків. Усе, це якійсь мірі відволікає підлітків від виконання їхніх основних обов'язків і це створює додаткових труднощів себто управління своїмповедением1.
Водночас у підлітків (особливо в старших) вже складається вміння аналізувати свою поведінку, з'являється своє ставлення до оточення, власні зразки для наслідування, власні вимоги себе. І ці вимоги не збігаються з можливостями підлітків їм відповідати. Через війну підлітки нерідко почуваються людьми зі слабкою волею, що викликає в них невдоволення собою, почуття власної неповноцінності. Зрозуміло, чому багато молодих починають йти до вихованню у собі саме цих якостей.
Отже, очевидна розбіжність, з одного боку, між вимогами життя і якими інтересами дитини, з іншого - між його можливостями і що власними вимогами себе. Потрібен вже високий рівень розвитку волі, щоб ці розбіжності подолати. І саме цього рівня найчастіше підлітки ще досягають. Знаючи усе це, дорослі краще зможуть зрозуміти поведінка підлітків, їх особливості, їх переживання та.
Спостереження показують, що часто-густо хлопці проходять стадію з так званого класичного вольового акта. Вони переживають гостру боротьбу мотивів (робити це, що треба, чи те, що хочеться), після чого з'являється намір і, нарешті, здійснюється його виконання. Проте що така довільна поведінка дуже складно як важко.
Річ у тім, що з підлітків дуже яскраво виражено прагнення підбирати арґументів на користь емоційно привабливішого поведінки через поведінку необхідного, необхідного. Скажімо, потрібно зробити вибір: сісти приготування уроків або продовжувати комп'ютерну гру. І підліток непомітно собі починає підшукувати арґументів на користь гри (дискету треба віддавати, із фізики завтра, напевно, не запитають). Одне слово, у підлітків сильні емоції набагато частіше, ніж в дорослих, заважають прийняти розумне рішення.
Зазвичай, підлітки не вміють передбачити наслідки свого вчинку, які залежать немає від об'єктивних обставин, як від власного психологічного і навіть фізичного стану. Відкладаючи «на потім» виконання нецікавого справи (приготування уроків, збирання кімнати) і розрахувавши за часом, що вона встигне це пізніше, підліток тим щонайменше не враховує, що потім в нього ще менша бажання, що він втомиться чи захоче спати.
Часто підліток буває має наміру вступити однак під впливом володіє їм у цей час почуття. Наприклад, під впливом товаришів чи хвилинного особливого враження (телевізійної передачі, скажімо) підліток приймають рішення систематично робити зарядку. Та поступово емоція слабшає, і в підлітка, наданого себе, намір залишається невиконаним. Ось чому такими важливо підтримувати наміри підлітка, замість докоряти йому у недостатній силі волі.
Так само добрі наміри може стати невиконаними оскільки сили свої підліток розрахувати неспроможна. Ось він вирішує досягти гарних оцінок за якимось шкільного предмета; швидко це вдається та її намір слабшає. Завдання дорослого - допомогти йому правильно розрахувати свої сили, розподілити час.
Всі ці труднощі пояснюють, чому підлітки виявляють слабкість волі скоріш, що більш молодші діти. Тобто. досягають поставленої мети частіше у результаті сильного прагнення утвердити себе у новій їм ролі школяра, заслужити схвалення дорослих. Щодо підлітків ці стимули втрачають значення.
Величезне значення має тут формування таких якостей особистості підлітка, як відчуття обов'язку, відповідальності, звичка до систематичного праці, наявність широких пізнавальних інтересів. Дуже цінно, щоб перед підлітком вже переймався проблемою самовизначення, тобто поступово складалося уявлення про її майбутнє місці у житті, стійкий інтерес до якоїсь професії, чи якомусь виду діяльності. Це організованості поведінки, вміння досягти поставленої мети.
Формування відчуття обов'язку, відповідальності держави і взагалі всіх моральних почуттів починається дуже рано, й у такому віці ці відчуття можуть досягати вже високого рівня. Але якщо це супроводжується виробленням відповідних моральних звичок, може вийти отже, попри всі зусилля, підліток неспроможна протистояти спокусі надходити тому що йому цієї хвилини хочеться. Він поводиться наперекір своїм моральним почуттям, і це змушує її переживати невдоволення собою, каяття і навіть призводить до зниження самооцінки. Ось чому такими важливо звернути увагу до вироблення саме звичок моральної поведінки.
Часто підлітки розуміють завдання виховати в собі сильну волю досить своєрідно. Вони ніби недобачають проявів волі у повсякденному житті, США визнати, як і посидюща робота, і сталий старанність також вимагає волі. Вони бачать прояв волі переважно у героїчних вчинках, скоєних у якихось виняткових обставин. Прагнучи виховати у собі «справжню» волю, підлітки беруть за взірець героїчні вчинки. І самі вправляються у якихось вчинках, скоєних в екстремальних умовах. Один розповідав, щодня саме у пекучої кропиві, «як і засідці», інший кілька разів вночі ходив цвинтарі, третій спить на голих дошках.
З огляду на таке своєрідне розуміння підлітками завдання виховання волі, дуже важливо вчасно побачив і тактовно показати їм прямий шлях, направити їх зусилля не так на з низки он виходять вправи, але в те що розвивати у собі витримку, організованість, вірність слову в повсякденні справи іобязанностях.