2. Бухгалтерський облік з оплати праці на підприємстві

1. Форми і системи оплати праці на підприємстві

Організація заробітної плати на підприємстві визначається трьома елементами: тарифна система, нормування праці і форми оплати праці.

Тарифна система – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Основою побудови системи тарифних ставок і окладів є мінімальна заробітна плата, яка складає з 01.12.13 року 1218,00 грн.

Тарифна система оплати праці включає:

• тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації;

• тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду).

• схеми посадових окладів;

• тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Нормування праці – це складова частина (функцією) управління виробництвом і включає визначення необхідних витрат праці (часу) на виконання робіт (виготовлення продукції) як окремими працівниками, так і колективами працівників (бригадами) та встановлення на цій основі норм праці.

Форми оплати праці. У сучасних умовах на підприємствах застосовуються рiзнi форми i системи оплати праці, але найбільше поширення отримали дві форми оплати праці: відрядна та погодинна.

Відрядна оплата праці - це оплата праці за кiлькiсть зробленої продукцiї (робiт, послуг), вона заснована на оплатi працi в прямiй залежностi вiд його результатів.

Різновиди відрядної оплати праці:

- відрядно-преміальна - це така система оплати праці, коли робітник одержує не тільки відрядний заробіток, але і премію. Премія звичайно встановлюється за досягнення визначених показників: виконання плану виробництва продукції, завдань по якості продукції або економії у витраті матеріальних і інших видів ресурсів;

- непряма-відрядна - застосовується для оплати праці допоміжних робітників, заробітна плата яких залежить від результатів праці основних робітників, що обслуговуються ними. Питома вага робітників, які отримують заробіток по цій системі, порівняно невелика. У машинобудуванні непряма відрядна оплата застосовується для наладчиків, у текстильній промисловості - для заряджень ткацьких барабанів, стрічкарок і інших робітників, у металургії - для чергових слюсарів;

- відрядно-прогресивна оплата праці, як правило, вводиться тимчасово на найважливіших ділянках основного виробництва. При цій системі заробіток робітника визначається по виконанню норми виробітки, як і при прямій відрядній оплаті, тобто по встановлених розцінках. При перевиконанні установленої норми прогресивно збільшуються доплати до основної відрядної розцінки. Нарахування прогресивних доплат робиться по результатах місячної роботи.

- колективна відрадна (бригадна) оплата праці - відрядна форма оплати праці по результатах роботи колективу (бригади). Спочатку розраховується заробіток усієї бригади як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадну розцінку. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади методом коефіцієнто-годин або методом коефіцієнта виконання норм.

- акордна система оплати праці - це різновид відрядної, оплати праці, сутність якої полягає в тому, що розмір оплати праці встановлюється на весь обсяг виконання робіт із визначенням терміну його виконання.

Приклад 1

Необхідно визначити заробітну плату токаря за січень, якщо відомо, що він протягом цього періоду виконав такий обсяг робіт: валики ступінчасті -300 шт. за встановленою розцінкою 5,26 грн. за шт.

1) Заробітна плата працівника за прямою відрядною системою оплати праці:

5,26 * 300 = 1578,00 грн.

Приклад 2

Необхідно визначити розмір заробітної, плати фрезерувальника за січень, якщо він за місяць виготовив 173 вироби при завданні 130. Норма часу на виконання операції складає 1,4 нормо-години, а годинна тарифна ставка становить 7,30 грн. Процент доплат за виконання плану становить 9%, а процент доплат за кожен процент перевиконання плану складає 1,5%.

1) Розцінок на один виріб :

7,30 * 1,4 = 10,22 грн.

2) Ступінь перевиконання плану виробництва у відсотках:

(173 /130 *100%) - 100% = 33%.

3) Розмір заробітної плати фрезерувальника за місяць відрядно-преміальною системою:

(10,22 *130) *(1 + (9+1,5 *33)/100)) = 2105,83 грн.

Погодинна оплата праці - це оплата праці за відпрацьований час. Ця форма має такі системи:

- проста погодинна - розраховується як добуток годинної тарифної ставки робочого даного розряду на відпрацьований час у даному періоді;

- почасово-преміювальна - це така оплата праці, коли робітник одержує не тільки заробіток за кількість відпрацьованого часу, але і визначений відсоток премії до цього заробітку;

- система посадових окладів. По цій системі оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.

Для окладників заробітна плата за місяць визначається шляхом ділення окладу на кількість робочих днів по графіку і множення на фактично відпрацьовані дні по табелю.

Приклад 3

За січень токар VI розряду відпрацював 22 дні. Тривалість робочої зміни складає 8 годин. Тарифна ставка І розряду робіт – 10,00 грн. на годину. Тарифний коефіцієнт за тарифною сіткою відповідно до умов праці, має значення 1,33. Необхідно обчислити суму заробітної плати токаря за місяць.

1) Сума заробітної плати за прямою погодинною системою оплати праці:

22 *8 *10,00 *1,33 = 2340,80 грн

Приклад 4

За січень слюсар V розряду відпрацював 20 днів. Тривалість робочої зміни складає в середньому 7,8 годин. Тарифна ставка І розряду робіт -6,00 грн. на годину. Тарифний коефіцієнт, винайдений за тарифною сіткою відповідно до умов праці, має значення 1.4. Необхідно обчислити суму заробітної плати токаря за січень. За якісне виконання виробничого завдання слюсарю нараховується премія в розмірі 20% до тарифного заробітку.

1) Сума заробітної плати за погодинно-преміальною системою оплати праці:

20 *7,8 *6,00 *1,4 *1,2 = 1572, 48 грн.

2. Порядок нарахування заробітної плати

Оформлення працівника на роботу здійснюється на основі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, який складається у довільній формі (див. дод. 1). В наказі зазначається назва структурного підрозділу, професія, посада, кваліфікація, табельний номер працівника, умови прийняття на роботу, умови роботи, розмір окладу.

Облік особового складу працівників підприємства веде відділ кадрів, інспектор з кадрів або інша уповноважена особа. Основним документом про трудову діяльність є трудова книжка. Ведуть її на кожного працівника, який пропрацював на підприємстві понад 5 днів, включаючи осіб, які є власниками чи співвласниками підприємства. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Для обліку трудових книжок на підприємстві ведуть Книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, Книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, Акт на списання бланків трудових книжок або вкладишів до них.

На працівника відкривається особова картка, в якій зазначаються необхідні анкетні дані і всі зміни, які відбуваються у його роботі і водночас роблять позначку про прийняття на роботу у трудовій книжці (див. дод. 2). Записи в ній здійснюються на підставі паспорта, трудової книжки, військового квитка, диплома, наказів про приймання, переведення та звільнення.

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в індивідуальному порядку чи бригадою).

При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (форма П-5) ( див. дод. 3). У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку пра­цівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів. Табелі необхідні як для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників, так і для контролю за дотриманням ними встановленого режиму роботи, розрахунків з ними після заробітної плати і отримання інформації про відпрацьований час. Табель складається в одному екземплярі особою, уповноваженим на його ведення.

Для нарахування основної заробітної плати працюючим, яким встановлена відрядна форма оплата праці, необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи, для цього застосовують наряд на відрядну роботу, який забезпечує облік обсягу фактично виконаних робіт, відпрацьованого часу і нарахування оплати праці у промисловості, будівництві, допоміжних виробництвах, майстернях. Він є двох варіантів: для бригади та індивідуальний. Відомості про виробіток беруть з облікових листків праці і виконаних робіт (індивідуальних чи групових).

Якщо роботи виконувались бригадою (колективом), то розподіл заробітної плати ведуть пропорційно коефіцієнто-годинам, тощо.

При нарахуванні заробітної плати працівникам за невідпрацьований час враховуються вимоги Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995р. 100.

Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:

- надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

- надання працівникам творчої відпустки;

- виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;

- переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'я;

- переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

- надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

- виплати вихідної допомоги;

- службових відряджень;

- вимушеного прогулу;

- направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

- звільнення працівників-донорів від роботи;

- залучення працівників до виконання військових обов'язків;

- тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижче оплачувану роботу;

- інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Так, згідно постанови, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладі на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективному договорі, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Працівникам підприємства при звільненні у зв'язку із скороченням штатів, ліквідації підприємства чи реорганізації виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку, а особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-2 категорій - додатково 3 місячні заробітки. Ці виплати є компенсаційними.

Оплата праці за понадурочний час здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП України в подвійному розмірі погодинної ставки (при погодинній оплаті праці); при відряд­ній оплаті праці нараховується доплата в розмірі 100% та­рифної ставки робітника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною формою, - за всі відпрацьовані понадурочні години.

Оплата праці в нічні години (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) відповідно до ст. 108 КЗпП України здійсню­ється в підвищеному розмірі, який встановлюється генеральними, галузевими (регіональними) угодами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Оплата праці у святкові і неробочі дні згідно зі ст. 103 КЗпП України здійснюється в подвійному розмірі.

Порядок оплати за час простою не з вини робітника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Час простою з вини робітника не оплачується.

Приклад 1

У зв’язку з виробничою необхідністю до нічних робіт (24.03.2014 з 22,00 до 24,00) окремим наказом керівника підприємства був притягнений Нестеренко І.Т., установник рекламних плакатів ІІІ розряду.

Йому встановлена відрядна форма оплати праці. За встановлення рекламних плакатів площею 1 м² установлена відрядна розцінка в сумі 20,00 грн., а за зняття рекламних плакатів – 5,00 грн. За час нічної роботи Нестеренко зняв рекламних плакатів площею 50 м². і установив рекламних плакатів загальною площею 20 м². Годинна тарифна ставка працівника на погодинній системі оплати ІІІ розряду визначена в сумі 8,50 грн.

1)Відрядна оплата праці за встановлення рекламних плакатів:

20,00 *20 = 400,00 грн.

2)Відрядна оплата праці за зняття рекламних плакатів:

5,00 *50 = 250,00 грн.

3)Доплата за роботу в нічний час :

8,50 *50%/100% *2,0 = 8,50 грн.

4)Оплата за роботу в нічний час становить:

400,00+250,00+8,50 = 658,50 грн.

Доплати за сумісництво професій (посад) встановлюються на певний строк і визначаються за наказом керівника у розмірі, який залежить від характеру і складності виконуваних робіт.

Деякі особливості є в обліку заробітної плати праців­ників за час відпустки.

Згідно Конституції України, КЗпПУ і ЗУ «Про відпустки» 504/96 ВР від 15.11.1996 всі працівники, з якими укладено трудовий договір між працівником і роботодавцем, мають право на відпустку.

Всі роботодавці зобов’язані складати щорічно графік відпусток не пізніше 5 січня поточного року і довести його до відома всіх працівників.

Не пізніше ніж за 2 неділі до встановленого графіком строку керівник зобов’язаний письмово сповістити працівника про дату початку відпустки.

Працівник подає заяву про надання відпустки не пізніше ніж за 2 неділі до його початку.

Керівник на основі заяви працівника видає наказ про надання відпустки (див. дод. 4).

Бухгалтер на основі наказу робить нарахування відпускних працівнику.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

За період відпустки працівнику виплачують середню заробітну плату, яку розраховують згідно Порядку 100 «Порядок обчислення середньої заробітної плати» за формулою:

Зрп – заробітна плата за розрахунковий період;

Кд – кількість днів у розрахунковому періоді;

Нд – неробочі дні та свята.

Якщо працівник відпрацював на підприємстві рік чи більше, то розрахунковим періодом для нарахування відпустки являється заробітна плата за 12 місяців, попередніх місяцю виходу у відпустку.

Якщо працівник відпрацював менше року, то розрахунковим періодом являється фактично відпрацьований час з 1 числа місяця після прийняття на роботу до 1 числа місяця, в якому надається відпустка або компенсація за відпустку.

Потім, середньоденна заробітна плата помножується на кількість днів відпустки.

У разі звільнення працівника йому виплачується компенсація за невикористані дні відпустки. Сума компенсації виплачується в останній робочий день.

По бажанню працівника частину щорічної відпустки можна замінити грошовою компенсацією, при умові, що працівник за відпрацьований рік використовував не менше 24 дні відпустки.

Якщо працівнику немає 18 років, то відпустку не можна замінити на грошову компенсацію.

Якщо на підприємстві було підвищення окладів або тарифних ставок, то заробітна плата та інші виплати за проміжок часу до підвищення заробітної плати при розрахунку середньої заробітної плати коригують на коефіцієнт такої виплати.

Коефіцієнт, на який потрібно коригувати виплати визначають за формулою:

Опп – оклад (тарифна ставка), встановлена після підвищення окладу(тарифної ставки);

Одп – оклад (тарифна ставка), встановлена до підвищення окладу (тарифної ставки).

Приклад 2:

Бухгалтеру надана відпустка на 24 дні. Його заробітна плата за 12 місяців,які передували виходу у відпустку складає 32 000,00грн.Визначити суму відпустки.

1)Середньоденна заробітна плата згідно Порядку 100:

32000/(365-10) = 90,14 грн.

2) Сума відпустки:

90,14 *24 = 2163,36грн.

Установлюються такі види відпусток:

а) щорічні відпустки:

- основна відпустка (надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору);

- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України);

- додаткова відпустка за особливий характер праці (конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах);

- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

б) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (відпустка у зв'язку з навчанням у середніх навчальних закладах: випускних іспитів в основній школі - тривалістю 10 календарних днів, випускних іспитів у старшій школі - тривалістю 23 календарних дні;перевідних іспитів в основній та старшій школах - від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних. Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року. Відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі);

в) творча відпустка (творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством);

г) соціальні відпустки:

- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (до пологів 70 днів, після – 56 днів, разом 126 днів);

- при народженні 2 та більше дітей, а також при важких пологах (140 днів);

- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд);

- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів);

д) відпустки без збереження заробітної плати (за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік).

Право на чергову відпустку працівника починається після 6 місяців роботи на підприємстві.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

а) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

б) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

в) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

г) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

Всі наймані працівники, які працюють на юридичних або фізичних осіб, підлягають обов’язковому соціальному страхуванню. Так, згідно Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001р., зі змінами від 27.03.2014р. 2240, визначається порядок оплати за дні тимчасової непрацездатності.

Законом визначено також категорії працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності нараховується у розмірі 100% незалежно від їх страхового стажу, а саме: ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1-4 категорій; одному з батьків або особі, що їх замінює і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Останнім працівникам допомога нараховується залежно від стажу роботи у встановлених відсотках.

Підставою для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності є протокол комісії із соціального страхування, яка утворюється на підприємстві із представників застрахованих осіб та роботодавця у рівній кількості.

Основою для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності являється лікарняний лист, оформлений в установленому порядку.

Розмір оплати лікарняного листа залежить від страхового стажу працівника.

Страховий стаж — це період, на протязі якого працівник належить соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за нього сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування.

До страхового стажу включають:

• час хвороби;

• час проведення у відпустці догляду за дитиною до 3-х років.

Відсоток оплати лікарняного листа залежить від страхового стажу:

• при страховому стажі менше 5-ти років лікарняний лист виплачують у розмірі 60 % від середньої заробітної плати.

• при страховому стажі від 5 до 8 років — 80% від середньої заробітної плати.

- при страховому стажі більше 8 років — 100% від середньої заробітної плати.

Без обліку страхового стажу на пільгових умовах у розмірі 100% середньої заробітної плати отримують:

• ветерани війни;

- застраховані особи, потерпілі від ЧАЕС з 1 до 4 категорії;

- один із батьків, який доглядає за хворою дитиною у віці до 14 років, потерпілим від ЧАЕС;

- допомога по вагітності та пологам.

Оплачує лікарняний лист Фонд страхування з тимчасовою втратою працездатності (ФСС з ТВП) починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період хвороби.

Перші 5 днів, з них робочі дні по графіку, оплачує підприємство за рахунок власних коштів.

Спеціальною постановою Кабінету Міністрів України встановлена максимальна величина оподатковуваного податку, з якого стягують страхові внески.

У середню заробітну плату для нарахування допомоги по лікарняному листу не включають виплати за невідпрацьований час:

• відпускні;

• допомогу по лікарняному листу;

• декретні;

• матеріальну допомогу;

• заробітну плату за виконання державних та громадських обов'язків.

Для визначення середньоденної заробітної плати потрібно суму заробітної плати за 6 місяців (або за фактично відпрацьований час) поділити на кількість фактично відпрацьованих днів у розрахунковому періоді.

Потім середньоденну заробітну плату з урахуванням відсотку оплати помножити на кількість робочих днів хвороби.

Допомогу по лікарняному листу обкладають єдиним соціальним внеском. Податкова соціальна пільга до лікарняного листу не застосовується.

Приклад 3

Працівник надав лікарняний лист з 25.01.2013 до 17.02.2013. Страховий стаж працівника 7 років 3 місяця, що складає 80% середньої заробітної плати. За останні 6 місяців йому була нарахована заробітна плата 12569,50 грн. Відпускні з 1.10.2013 до 30.10.2013 складають 8200,00грн. Матеріальна допомога становить 200,00 грн. За 6 місяців відпрацював 71 день. Визначити загальну суму допомоги по лікарняному листу.

1. Середньоденна заробітна плата:

12569,50/71=177,03грн

177,03*80%=141,63грн

2. Сума допомоги по лікарняному листу, яку оплачує підприємство:

141,63*3=424,89грн

3. Сума допомоги по лікарняному листу , яку оплачує ФСС з ТВП:

141,63*17=2407,71грн

4. Загальна сума допомоги по лікарняному листу:

424,89+2407,71=2832,60грн.

В цілому, при нарахуванні заробітної плати, керуються колективним договором та положеннями про оплату праці і преміювання на підприємстві, нормами виробітку, розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, законодавчими актами про оплату праці.

Якщо працівник підприємства бажає звільнитися, то він зобов’язаний написати заяву з вказаною причиною звільнення, яка служить основою для наказу про припинення трудового договору (див. дод. 5).

Розрахунки з працівниками підприємства при ручному способі обробки документів здійснюють у Розрахунково-платіжній відомості, яка складається з вкладних листків, які брошурують у книгу, що використовується протягом року (або окремо за кожний місяць). Така відомість із заробітної плати робітників і службовців складається з трьох розділів: 1) нараховано; 2) відраховано (утримано); 3) належна на 1-ше число наступного за звітним місяця сума до видачі на руки (див. дод. 6).

Видача заробітної плати оформлюється Відомістю на виплату грошей (див. дод. 7).

Заробітну плату виплачують в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше 2 разів у місяць, через проміжок, який не перевищує 16 днів.

Не отримана вчасно заробітна плата називається депонованою. Вона оформлюється реєстром депонованої заробітної плати (див. дод. 8).

Депонована заробітна плата на основі оголошення на внесок готівкою зараховується на поточний рахунок у банку.

Для податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку, призначений документ форми 1 ДФ (див. дод. 9). Його подає кожен суб’єкт підприємницької діяльності, який нараховує або сплачує доходи на користь фізичних осіб. Такий суб’єкт підприємницької діяльності набуває статус податкового агента щодо такої фізичної особи. Розрахунок за формою 1ДФ подається протягом 40 календарних днів наступних за звітним кварталом до податкової служби у електронній або паперовій формі.

2.3 Утримання із заробітної плати

Утримання із заробітної плати поділяються на:

- обов'язкові.

- необов'язкові.

До обов'язкових утримань належать:

- Єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

- Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО).

Згідно з Законом України “Про збір і облік Єдиного соціального внеску” з 01.01.2011 бухгалтери підприємств утримують ЄСВ від нарахованої заробітної плати працівника:

• по загальній ставці утримують 3,6% ;

• з лікарняного листа утримують 2 % ;

• з винагороди по громадсько-правовим договорам утримують 2,6%.

Розмір єдиного внеску встановлюється у відсотках від суми заробітної плати та залежить від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності і становить від 36,76% до 49,7 %.

Утримання із заробітної плати працівників податку з доходів фізичних осіб виконується відповідно до Закону України “Податок з доходів фізичних осіб” 889-II від 22.05.2003 року. Закон вступив в дію з 01.04.2004року. Відповідно до статті 167 ПКУ оподаткування більшості доходів виконується в міру прогресивній шкалі зі ставками 15% і 17%.

Ставка 15% застосовується для доходів у розмірі менше 10 мінімальних заробітних плат (1218,00грн).

Ставка 17% застосовується з доходів працівників у розмірі більше 10 мінімальних заробітних плат (1218,00*10=12180,00грн).

Об'єктом оподаткування являється нарахована сума заробітної плати зменшена на суму ЕСВ за мінусом податкової соціальної пільги (ПСП).

ПДФО визначають за формулою:

ПДФО=(нарахована зарплата(дохід)-ЕСВ-ПСП)*15%

Згідно п.169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10.

До 31.12.2014 ПСП надається у розмірі рівному 50% прожиткового мінімуму працездатної особи 1218,00грн (в розрахунку за місяць).

У 2014 році ПСП складає:

- надана у розмірі 100% - 609,00 грн;

- надана у розмірі 150% - 913,50 грн;

- надана у розмірі 200% - 1218,00грн.

Максимальний дохід, до якого застосовується ПСП у 2014 році не повинен перевищувати 1710,00 грн. Граничний розмір доходу (1710,00грн), який дає право на отримання ПСП одному з батьків визначається:

- при наявності 2 дітей — 3420,00грн (1710,00*2);

- при наявності 3 дітей — 5130,00грн (1710,00*3);

- при наявності 4 дітей — 6840,00грн (1710,00*4);

- при наявності 5 дітей — 8550,00грн (1710,00*5).

Розмір ПСП у 2014 році наведено в таблиці 2.3.1.

Приклад:

Менеджеру за січень 2014 року нарахована заробітна плата 1500,00 грн.

1)Сума ЄСВ: 1500,00*3,6%-54,00грн;

2)Сума ПДФО: (1500,00-54,00-609,00)*15%=125,55грн;

3)Сума заробітної плати до видачі: 1500,00-54,00-125,55=1320,45грн.

Таблиця 2.3.1- Розмір ПСП у 2014 році

Категорія платника	Розмір ПСП у % та сума ПСП
1	2
Будь-який працівник від одного роботодавця, якщо щомісячний дохід не перевищує 1710,00грн (пп 169 1.1 ПКУ)	100% ( загальна ПСП) 609,00грн
Особа, яка утримує двох або більше дітей віком до 18 років (пп 169 1.2 ПКУ)	100% ( загальна ПСП) 609,00 грн в розрахунку на кожну дитину
Одинокою матір (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник (пп «а» 169 1.3 ПКУ)	150% загальної ПСП 913,50 грн в розрахунку на кожну дитину
Особа, яка утримує дитину-інваліда (пп «б» 169 1.3 ПКУ)	150% загальної ПСП 913,50 грн в розрахунку на кожну дитину
Особа, віднесена законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (пп «в»169 1.3 ПКУ)	150% загальної ПСП 913,50 грн
Учень, студент, аспірант ординатор, ад'юнктом (пп «г»169 1.3 ПКУ)	150% загальної ПСП 913,50 грн
Інвалід I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4 цього пункту (пп «г»169 1.3 ПКУ)	150% загальної ПСП 913,50 грн
Особа, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів (пп «д»169 1.3 ПКУ)	150% загальної ПСП 913,50 грн
Учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється	150% загальної ПСП 913,50 грн
дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у підпункті "б" підпункту 169.1.4 цього пункту (пп «е»169 1.3 ПКУ)
Герой України, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці або повни1 кавалер ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу" пункту (пп «а»169 1.4 ПКУ)	200% загальної ПСП 1218,00 грн
Особа, яка є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особа, яка у той час працювала в тилу, та інвалід І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (пп «б»169 1.4 ПКУ)	200% загальної ПСП 1218,00 грн

Продовження таблиці 2.3.1

1	2
Особа, яка є колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою (пп «в»169 1.4 ПКУ)	200% загальної ПСП 1218,00 грн
Особа, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками (пп «г»169 1.4 ПКУ)	200% загальної ПСП 1218,00 грн
Особа, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року (пп «г»169 1.4 ПКУ)	200% загальної ПСП 1218,00 грн

Для отримання ПСП працівник повинен подати заяву про надання йому ПСП з вказаним розміром та статтею ПКУ (див. дод. 10). Заява подається до бухгалтерії підприємства. На відмову від ПСП також подається заява. Якщо працівник являється сумісником, то він самостійно обирає підприємство, на якому буде отримувати ПСП.

До не обов’язкових утримань належать:

- утримання по виконавчим листам (аліменти);

- відшкодування збитків, причинених з вини працівника підприємства, у

разі залучення його до матеріальної відповідальності;

- повернення раніше наданих працівнику суд;

- утримання за брак продукції;

- утримання залишку підзвітних сум.

Виконавчий лист є виконавчим документом, направленим на примусове виконання рішення суду. Стягнення сум із заробітної плати працівника здійснює бухгалтерія підприємства на підставі надісланого виконавчого листа державним виконавцем.

Розмір аліментів визначається судом на основі статті 182 Сімейного кодексу України.

Аліменти можуть сплачувати:

- добровільно;

- в примусовому порядку за рішенням суду.

У разі сплати аліментів за рішенням суду, основою для їх утримання є виконавчий лист, в якому вказують порядок та розмір утримання. Він висилається державним виконавцем за місцем роботи платника аліментів.

Виконавчі листи реєструють у спеціальному журналі.

Для розрахунку сум аліментів із нарахованої заробітної плати утримують:

- єдиний соціальний внесок;

- податок з доходів фізичних осіб.

Приклад:

Працівнику за місяць нарахована заробітна плата 1900,00грн, премія щомісячна 190,00 грн. Оподатковуваний дохід складає 2090,00 грн. (1900,00+190,00). Розмір утримання аліментів 25%.

1. Сума ЄСВ: 2090,00*3,6%=75,24 грн;

2. Сума ПДФО: (2090,00-75,24)*15%=302,21грн;

3. Сума аліментів, яка підлягає утриманню із заробітної плати: (2090,00 -75,24 – 302,21) *25%=428,14 грн;

4. Сума до видачі: 2090,00-75,24-302,21-428,14=1284,41 грн.

3. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», який має 3 субрахунки:

- 661 «Розрахунки за заробітною платою»

- 662 «Розрахунки з депонентами»

- 663 «Розрахунки за іншими виплатами»

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» пасивний, балансовий.

По кредиту субрахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» відображається нарахована заробітна плата всьому персоналу підприємства: працівникам виробництв; службовцям та обслуговуючому персоналу; суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності; суми нарахованих премій та ін.

Кредитове сальдо по рахунку означає заборгованість підприємства перед персоналом по нарахованих: основній і додатковій заробітній платі, преміях, допомоги з тимчасової втрати працездатності, матеріальної допомоги, але не виданих ще працівникам.

По дебету субрахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» відображається виплачена заробітна плата, премії, депонована заробітна плата, а також суми утримання податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» кореспондує:

- за дебетом з кредитом рахунків: 24,30 ,31 ,33, 37, 41,46, 64,65, 66, 70, 71.

- за кредитом з дебетом рахунків: 15, 23, 24, 30, 31, 39, 47, 48, 65, 66, 81, 85, 91, 92, 93,94, 97, 99.

Типова кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з оплати праці наведена в таблиці 2.4.1.

Таблиця 2.4.1- Типова кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з оплати праці

№	Господарська операція	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1	2	3	4
1	Нарахована заробітна плата, премії, доплати, надбавки працівника:
1.1	За здійснення робіт, що пов’язані з капітальними інвестиціями	151	661
1.2	Основного та допоміжного виробництва за виготовлення продукції	23	661
1.3	За виготовлення браку продукції	24	661
1.4	Загальновиробничому персоналу	91	661
1.5	Адміністративному персоналу	92	661

Продовження таблиці 2.4.1

1	2	3	4
1.6	За роботи, пов’язані зі збутом продукції	93	661
1.7	Нарахована матеріальна допомога	949	661
1.8	За ліквідацію основних засобів	976	661
1.9	За лікарняними листами за рахунок коштів підприємства (перші 5 днів лікарняного листа)	23,91,92, 93,94	663
2	Нараховані суми виплат за соціальним страхуванням (за рахунок ФСС з ТВП)	651	663
3	Нараховані суми оплати відпусток працівникам підприємства (в тому числі компенсація за невикористану відпустку) за рахунок резерву наступних платежів	471	661
4	Депонована заробітна плата	661	662
5	Утримані із заробітної плати суми:
5.1	Допущеного браку з вини працівника	661	24
5.2	Не повернутих вчасно підзвітних сум	661	372
5.3	Завданого матеріального збитку матеріально відповідальної особи	661	375
5.4	Позики, раніше видані працівникам підприємства	661	377
5.5	Податок з доходів фізичних осіб	661	641
5.6	Єдиний соціальний внесок	661	651
5.7	За виконавчими листами (аліменти)	661	685
5.8	Профспілкові внески	661	685
6	Видана із каси заробітна плата	661	301
7	Видана із каси депонована заробітна плата	662	301
8	Зарахування заробітної плати на картрахунки	661	311
9	Видана допомога по вагітності і пологах, по непрацездатності	663	301

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Залишок по кредиту рахунку 661 відображає суму невиплаченої працівникам заробітної плати.

Суми невиплаченої заробітної плати в бухгалтерії депонуються на субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами». Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці, відображають за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

По дебету субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» відображається видача депонованих сум. По кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомоги та інше працівникам підприємства.

Аналітичний облік розрахунків з депонентами здійснюється у «Книзі обліку розрахунків з депонентами», яка відкривається у розрахунку на один календарний рік. Видача депонованої заробітної плати здійснюється лише за «Видатковим касовим ордером», який виписується окремо на кожного працівника для погашення однієї або декількох заборгованостей.

Сума заробітної плати, по якій закінчився строк позовної давності (3 роки), підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом по дебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

Аналітичний облік розрахунків за не отриману в установлений для виплати з каси підприємства термін суму з оплати праці (розрахунків з депонентами) ведеться в реєстрі депонованої заробітної плати. Реєстр складається касиром, який закриває платіжну відомість, за кожний період виплати заробітної плати окремо і перевіряється головним бухгалтером. Працівник підприємства, який веде облік депонованої заробітної плати на підставі видаткових касових ордерів, платіжних доручень та бухгалтерських довідок про списання заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув, робить відмітку про сплату (перерахування, списання, перенесення) депонованої заробітної плати (графи 7 - 10) і своїм підписом підтверджує кожну відображену операцію. На початок року невиплачені суми депонованої заробітної плати із реєстрів за попередній рік переносяться у реєстр депонованої заробітної плати поточного року.

2.5 Автоматизація обліку розрахунків з оплати праці

Автоматизація полегшує обробку облікової та контрольної інформацій на підприємствах, охоплює весь комплекс задач по синтетичному та аналітичному обліку. Передумовою цього є органiзацiя централiзованої бази даних та розподілення баз даних на місцях обробки iнформацiї. Для реалiзацiї задач обліку будується iнформацiйна база з використанням автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтера.

Технологічний процес обробки та сполучення iнформацiї з обліку працi та заробiтної плати складається з наступних етапiв: пiдготовка первинної iнформації; розрахунок сум оплати та утримань по відповідним кодам видів оплати та утримань, видача вихiдної iнформацiї; перевiрка та корегування результатiв iнформацiї; перевiрка облiкової iнформацiї.

В умовах децентралiзованої автоматизацiї облiку з використанням АРМ бухгалтера практично вci задачi з облiку працi та заробiтної плати можуть бути вирiшенi як у пiдроздiлi (на АРМ бухгалтера I кaтeгopiї), так i в бухгалтерiї (на АРМ бухгалтера II кaтeгopiї), тобто нi одна з цих задач не вiдноситься до стандартних. Можливiсть вирiшення цих задач в пiдроздiлах (на АРМ бухгалтера I кaтeгopiї) обумовлена тим, що саме там виникає бiльша частина вихiдної iнформації i використовується в значнiй степенi результативна iнформацiя.

АРМ бухгалтера з облiку працi та заробiтнiй плати взаємопов'язаний з iншими системами по наступним функцiям.

З АРМ бухгалтера по облiку фiнансово-розрахункових операцiй по функціям:

- виплата заробiтної плати через касу та перерахування через розрахунковий рахунок;

- нарахування заробiтної плати;

- нарахування страхових внесків;

- утримання iз заробiтної плати;

- резерв наступних витрат.

З АРМ бухгалтера по облiку витрат на виробництва по функціям:

- нарахування заробiтної плати по кореспондуючим рахункам та кодам витрат;

- нарахування страхових внесків;

З АРМ бухгалтера зведеного облiку та складання звiтностi по функцiям:

- нарахування заробiтної плати по кореспондуючим рахункам;

- нарахування страхових внесків;

- утримання із заробітної плати;

- резерв наступних витрат;

- дані про використання фондів.

З iнформацiйною системою підприємства (з пiдсистемою управління кадрами) по функціям:

- змiни у складі робiтникiв та їхня заробiтна плата;

- середньосписовий склад за визначений тepмін;

- iнформацiя про місце знаходження депонента.

Закон України «Про електронні документи і електронний документообіг» (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 31 травня 2005 року 259 - IV) встановлює основні організаційно-правові принципи електронного документообігу і використання електронних документів. Одному з найвідоміших програмних продуктів в системі автоматизації і передачі звітності є програма «Бест - Звіт».

Комплекс «Бест - Звіт» забезпечує організацію електронного документообігу у всіх без виключення суб'єктах господарювання будь-якої форми власності і джерел фінансування або між ними і державними контролюючими органами, подача яким передбачена чинним законодавством. Простота настройки і зрозумілий інтерфейс дозволяють бухгалтерові швидко орієнтуватися в програмі і обходитися без послуг фахівців з підтримки програми.

Бухгалтер може сформувати бланк з наявної бази форм при цьому звільнити себе від рутинної роботи по заповненню полий з реквізитами підприємства, оскільки вони створюються автоматично на основі заповненої картки.

Інформація на бланку «Картка підприємства» логічно впорядкована і розміщена на шести закладках: «Підприємство», «Адреси», «Рахунки», «Керівництво», «Засновники», «Додатково».

Один з основних засобів автоматизації роботи в «Бест - Звіт» - це довідники.

Реєстр співробітників містить інформацію про працівників підприємства. Ці дані потрібні для заповнення багатьох звітних форм, зокрема форми 1-ДФ, надання персоніфікованого обліку до Пенсійного фонду і т.д.

Наприклад, програма «1С: Бухгалтерія, версія 7.7, Українська конфігурація».

У разі нарахування заробітної плати для всіх співробітників ця програма містить усі ці дані в довіднику «Співробітники». Довідник призначений для зберігання інформації про працівників організації. Він містить таку інформацію про працівників як: П.І.Б. працівника, стать, посада, дата прийняття на роботу, кількість дітей у працівника, паспортні дані. Також він містить закладку «Дані про заробітну плату», в якій містяться необхідні дані для нарахування заробітної плати. Це є місячний оклад (або погодинний тариф), розмір авансу, кількість дітей і кількість пільг за прибутковим податком, а також рахунок і стаття затрат, за якими списуватиметься сума нарахованої заробітної платні.

У типовій конфігурації є два документи, пов'язані з заробітною платою - Нарахування зарплатні і Виплата зарплатні.

Документ «Нарахування заробітної плати» призначений для нарахування заробітної плати співробітникам підприємства, нарахування авансу, внесення до інформаційної бази залишків взаєморозрахунків зі співробітниками. Для нарахування основної заробітної плати «Вид виплати» слід вибрати значення «Основна заробітна плата».

За допомогою документа з таким видом виплати можна одержати друковані форми платіжної та, розрахунково-платіжної відомостей, відомостей відрахувань від заробітної плати до фондів, а також розрахункові листки за зазначений період по співробітниках, що вказані у його табличній частині. Для автоматичного розрахунку сум основних утримань по кожному співробітнику відповідно до бази оподатковування і ставок, зазначених для них у довіднику «Податки та відрахування» потрібно натиснути кнопку «Розрахувати».

При цьому у графах «Нараховано», «Утримано», «До виплати» відображаються підсумкові суми всіх нарахувань, утримань та сума, що підлягає виплаті.

За допомогою даного документу автоматично формують проведення відрахувань у фонди. Можна надрукувати декілька документів:

• розрахунково-платіжну відомість нарахування зарплатні,

• платіжну відомість.

• розрахункові картки для співробітників.

• зведення відрахувань до фондів.

Для формування друкованої форми платіжної відомості, бухгалтерських проведень, що відображають факт виплати заробітної плати працівникам призначений документ «Виплата заробітної плати».

Також можна використовувати програмний продукт «1С:Підприємство 7.7. Конфігурація. Зарплата + кадри для України», який розроблений на основі компоненти «Розрахунок» системи 1С:Підприємство версії 7.7 і призначений для розрахунку заробітної плати й ведення кадрового обліку на підприємствах будь-якої форми власності й типу фінансування відповідно до законодавства України.