1 Теоретичні основи та завдання обліку оплати праці на підприємстві
Нормативно-правові засади обліку розрахунків з оплати праці в Україні
Трудові відносини в Україні регулюються чинними законодавчими та нормативними актами, основними з яких є Конституція України від 28.06.1996р., яка визначає право громадянина на працю та її оплату, Кодекс Законів про Працю України (КЗпПУ), затверджений Верховною Радою України від 10.12.1971 року 322-VIII, основними завданнями якого є визначення правових засад і гарантій здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, а також регулювання трудових відносин всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини та Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995року «108/95 ВР, який регулює економічні, правові, організаційні основи оплати праці працівників, які знаходяться в трудових відносинах на основі трудового договору з підприємствами всіх форм власності і господарювання, а також окремими громадянами, та сфери державного і договірного регулювання оплати праці.
Облік розрахунків з оплати праці є досить складною ділянкою бухгалтерського обліку, яка вимагає досить ретельного організаційного забезпечення.
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про виплату в грошовій та не грошовій формі) за роботи, виконані робітниками та її розкриття фінансової звітності підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності, крім бюджетних установ, визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам", затверджене Наказом Міністерства Фінансів України 601 від 28.10.2003 р.
Не менш важливе значення має Податковий Кодекс України 2755-VI вiд 02.12.2010р, зі змінами та доповненнями станом на 01.01.2013р, який визначає розмір податкової соціальної пільги, розрахунок податку з доходів працівників і складання звітності по податку з доходів працівників.
Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлює Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 504/96-ВР зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вiд 08.07.2010 р. 2464-VI застосовується для правильного розрахунку розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. 2240 зі змінами від 28.12.2007р, визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей, й застосовується для правильного розрахунку розміру внесків до фонду державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням та похованням.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. 1058-ІV зі змінами та доповненнями, який застосовується для правильного розрахунку розміру внесків до Пенсійного фонду України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 1282-XII (зі змінами станом на 02.12.2012).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. 2272-ІІІ зі змінами та доповненнями, застосовується для правильного розрахунку розміру внесків до фонду державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємстві здійснюється Міністерством праці та соціальної політики України, фінансовими органами, Державною податковою адміністрацією, професійними спілками та іншими органами, що представляють інтереси працівників.
Економічний зміст заробітної плати та завдання її обліку
Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оплату праці», КЗпПУ заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці.
Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок, окладів та відрядних розцінок для працівників та посадових окладів для службовців.
Фонд основної заробітної плати включає:
винагорода за виконану роботу відповідно встановлених норм праці по тарифним ставкам (окладам), відрядним розцінкам працівників і посадових окладів керівникам, спеціалістам, службовців.
суми відсотків або комісійних нарахувань в залежності від об'єму доходів (виручки), отриманої від реалізації товарів, робіт у випадку, якщо вони є основною заробітною платою.
гонорар штатних працівників, редакцій газет і журналів, друкованих засобів масової інформації.
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю зверх встановлених норм, а також за трудові успіхи і особливі умови праці.
Фонд додаткової заробітної плати включає:
а) надбавки і доплати до тарифним ставкам та посадовим окладам:
- кваліфікованим працівникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах за високу кваліфікаційну майстерність;
- водіям автомобілів за класність;
- доплати і надбавки за звання майстера;
- бригадирам, не звільненим від основної роботи за керівництво бригадою;
- персональні надбавки;
- за знання іноземної мови;
- за сумісництво професій;
- за збільшення об'єму виконаної роботи;
- за роботу у важких та шкідливих умовах;
- за роботу у багатозмінному режимі;
- за роботу у нічний час;
- керівникам і службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань.
б) премії:
- за підвищення виробництва праці;
- за виконання та перевиконання виробничих завдань.;
- за виконання акордних завдань у встановлений термін;
- за економію сировини і матеріалів;
- за зменшення простоїв обладнання.
в) винагорода за вислугу років і стаж праці.
г) оплата праці працівникам, які не знаходяться у штаті підприємства, за виконання робіт згідно договорів громадсько-правового характеру, включаючи договір підряду при умові, що розрахунки з працівниками за виконану роботу виконує це підприємство.
д) оплата за працю у вихідні та святкові дні.
е) оплата за працю у понаднормовий час.
є) оплата праці кваліфікованим працівникам, спеціалістам, призваним без звільнення від основної роботи для перепідготовки і підвищення кваліфікації,для керівництва виробничої практики студентів.
ж) доплати, пов'язані з індексацією заробітної плати.
з) оплата за час примусового прогулу або за виконання нижче оплачуваної роботи.
і) вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, витрати на оплату помешкання, витрати на безкоштовний проїзд працівників.
к) винагорода за роботу, виконуваної один раз на рік або маючи одноразовий характер.
л) винагорода по висновкам роботи за рік (13 заробітна плата).
м) оплата щорічних та додаткових відпусток, грошових компенсацій за невикористану відпустку.
н) оплата робочого часу працівникам, призваним до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час.
о) оплата працівникам-донорам за дні обстеження і здачі крові.
п) оплата учбових відпусток працівникам, які навчаються в навчальних закладах.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати:
а) вартість путівок на лікування та відпочинок;
б) витрати на погашення суд, виданих працівникам для поліпшення житлових умов;
в) оплата простоїв не з вини працівників;
г) премії за своєчасну здачу, повернення та повторне використання тари;
д) одночасні заохочення до ювілейних дат;
е) матеріальна допомога (оздоровчі, екологічні).
Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за календарний місяць за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата.
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами підвищеного ризику для здоров'я, премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 719-VII встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2014 року – 1218,00 грн. та розмір мінімальної заробітної плати – 1218,00 грн.
Згідно П(С)БО 26 «Виплати працівникам» існує п’ять видів виплат працівникам, згрупованим по однаковим ознакам:
поточні виплати – це виплати працівнику (окрім виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконував відповідну роботу;
виплати при звільненні – це виплати працівнику, які підлягають сплаті за рішенням підприємства про звільнення працівника до досягнення ним пенсійного віку або за рішенням працівника про звільнення за власним бажанням до досягнення ним пенсійного віку;
виплати по закінченню трудової діяльності – це виплати працівнику (окрім виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які підлягають сплаті по закінченні трудової діяльності працівника;
виплати інструментами власного капіталу підприємства – це виплати працівнику, за якими йому надається право на отримання фінансових інструментів власного капіталу, емітованих підприємством (або його материнським підприємством), або сума зобов'язань підприємства працівнику залежить від майбутньої ціни фінансових інструментів власного капіталу, емітованих підприємством;
інші довгострокові виплати працівнику – це виплати працівнику (окрім виплат по закінченні трудової діяльності, виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які не підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконував відповідну роботу.
Бухгалтерський облік з оплати праці повинен забезпечити:
точне та своєчасне документальне оформлення даних про об’єм видатків праці;
правильне нарахування оплати праці кожному працівнику;
контроль за використанням фонду оплати праці (ФОТ);
повний та своєчасний розрахунок з працівниками з оплати праці;
своєчасне складання і надання звітності з оплати праці.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кзпп України оплата праці працівників визначається їх особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і максимальними розмірами не обмежується.
Облік праці і її оплати повинен бути організований на підприємстві таким чином, щоб він відповідав підвищенню продуктивності праці, укріпленню трудової дисципліни та підвищенню якості виробництва продукції.