Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Біохімічні методи дослідження крові тварин (мет...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
893.44 Кб
Скачать

2.4.6. Цинк-сульфатна проба

Принцип методу. Цинку сульфат у буферному розчині осаджує гамма-глобуліни сироватки крові. Інтенсивність помутніння пропорційна вмісту гамма-глобулінів, які визначають турбідиметрично.

Обладнання: фотоелектроколориметр (кфк-2, КФК-3) або спектрофотометр; пробірки; піпетки на 1, 5 і 10 мл, мірні колби на 50 і 250 мл.

Реактиви: 1) буферний розчин – 20 мл;

2) цинк сірчанокислий 7-водний, ч – 7 мл;

3) калібрувальний розчин І – 11 мл;

4) калібрувальний розчин ІІ (барію хлорид, 48 ммоль/л) – 5 мл.

Використовують набори реактивів НВФ "Simko Ltd" (м. Львів).

Приготування цинк-сульфатного реактиву. У мірну колбу ємністю 1 л вносять реактив 1; 900 мл дистильованої води і піпеткою відмірюють 5 мл реактиву 2. Доводять дистильованою водою до мітки і перемішують. Реактив стабільний кілька місяців.

Приготування контрольного розчину І. У мірну колбу на 250 мл піпеткою відмірюють 10 мл реактиву 3, доводять до мітки охолодженою дистильованою водою (+8°С) і перемішують.

Приготування контрольного розчину ІІ. У мірну колбу на 50 мл піпеткою відмірюють 1,5 мл реактиву 4, доливають до мітки контроль-ним розчином І, охолодженим до +10 °С. Вміст колби ретельно перемішують.

Похибка методу: ± 8 %.

Хід визначення. Визначення проводять на фотоелектроколориметрі або на спектрофотометрі (довжина хвилі 620–660 нм) у кюветі з товщиною оптичного шару 10 мм згідно зі схемою, наведеною у табл. 7.

Таблиця 7 – Схема проведення цинк-сульфатної проби

Речовина

Дослідна

проба

Контрольний

розчин І

Контрольний

розчин ІІ

Сироватка крові

0,05

0,05

Цинк-сульфатний

реактив

3,00

3,00

0,85 %-ний розчин

NaCl

0,05

3,00

Після внесення реактивів пробірки витримують 30 хв при кімнатній температурі (18–25 °С). Потім знову перемішують і вимірюють оптичну густину дослідної проби (А), проти контрольного розчину І. Гемолізовані та мутні сироватки крові вимірюють проти контрольного розчину ІІ. Величини помутніння вираховують за калібрувальним графіком.

Калібрування. Шляхом розведення контрольних розчинів І і ІІ готують шкалу розведених стандартів відповідних (5–20) одиниць по Shank-Hoagland (од. S-H) (табл. 8).

Таблиця 8 – Схема побудови калібрувального графіка

розчину

Контрольний

розчин І

Контрольний

розчин ІІ

Одиниці

помутніння S-H

1

2

3

4

4,5

3,0

1,5

1,5

3,0

4,5

6,0

5

10

15

20

У пробірках змішують контрольний розчин І з контрольним розчином ІІ і витримують точно 30 хв. Уміст пробірок ретельно перемішують і вимірюють поглинання проти дистильованої води. Довжина хвилі 620–660 нм.

Примітка. Якщо помутніння перевищує 20 од. S-H, аналіз повторюють з пробою, розведеною ізотонічним розчином натрію хлориду 1:1 (результат необхідно помножити на 2). Реактив № 3 містить сірчану кислоту. Реактив № 4 містить отруйний барію хлорид.