4.3. Визначення вмісту хондроїтинсульфатів у сироватці крові

Принцип методу. Хондроїтинсульфати спричинюють помутніння сироватки в присутності етакридину лактату, яке пропорційне їх концентрації.

Обладнання: фотоелектроколориметр (кфк-2, КФК-3) або спектрофотометр; піпетки на 0,1 і 5,0 мл.

Реактиви: 1) ацетатний буфер (рН = 5,5), (а + б):

а) 0,6 мл оцтової кислоти (ч) + 100 мл дистильованої води;

б) 1,36 г оцтовокислого натрію (ч) + 100 мл дистильованої води.

10 мл реактиву (а) + 90 мл реактиву (б) = 100 мл буфера рН 5,5;

2) цитратний буфер (рН = 5,5), (а+б):

а) 2,1 г лимонної кислоти (ч) + 20 мл 1 М NaOH (ч), дистильованою водою довести до 100 мл;

б) 0,1 М розчин NaOH, ч.

72,3 мл реактиву (а) + 27,7 мл реактиву (б) = 100 мл буфера рН 5,5;

3) суміш буферів №1 50 мл та №2 50 мл = 100 мл робочої суміші + + 0,39 г NaCl;

4) етакридину лактат, розчин 0,1 моль/л, чда (0,1 М = 3,43 г на 100 мл дистильованої води профільтрувати).

Хід визначення. У пробірку вносять 5 мл робочого розчину (№ 3) та 0,1 мл сироватки крові. Потім додають 0,1 мл етакридину лактату. Вимірювання проводять через 5 хв у кюветі з товщиною робочого шару 10 мм при зеленому світлофільтрі, проти контролю. Конт-рольну пробу обробляють так само, як і дослідну, але замість сироват-ки додають 0,1 мл дистильованої води.

Розрахунок здійснюють за формулою:

Х = (Е × 10) : 6,

де Е – екстинція дослідної проби;

6 – концентрація хондроїтинсульфатів за стандартом.

Діагностичне значення. Хондроїтинсульфати – це глікозаміноглікани, які є важливими компонентами сполучної тканини. Вони побудовані з дисахаридних мономерів, до яких входять N-ацетилгалактозамін і глюкуронова кислота. У великої рогатої худоби хондроїтин-4-сульфат міститься в кіст-ках, стромі печінки, аорті, а хондроїтин-6-сульфат – у шкірі, зв’язках, сухожиллях, хрящах, клапанах серця. Вважають, що хондроїтинсульфати регулюють іонну рівновагу, проникність тканин, беруть участь в їх осифікації, зв’язують екстрацелюлярну воду, регулюють процеси дифузії, модифікують структуру колагенових фібрил та інші важливі функції.

5. Ферментодіагностика

Ферменти (ензими) (від лат. fermentum – закваска) – це високомолекулярні органічні сполуки білкової природи, які виконують в організмі роль біологічних каталізаторів. Ферменти беруть участь у травленні та засвоєнні поживних речовин, побудові структурних та функціональних компонентів тканин і рідин організму, рості та відтворенні, згортанні крові й багатьох інших біологічних процесах. Ензими розташовані переважно всередині клітин (клітинні), за винятком трав-них і тих, які виконують специфічні функції в крові та інших біологічних рідинах.

Аспарагінова (аспартатамінотрансфераза, АСТ) та аланінова трансферази (аланін-амінотрансфераза, АЛТ) переносять аміногрупи від аспарагінової кислоти (АСТ) та аланіну (АЛТ) на альфа-кетоглутарову кислоту. Величини активності трансфераз у сироватці крові здорових тварин наведені в додатку Г. При пошкодженні тканин їхня активність у сироватці (плазмі) крові підвищується. Вони є досить чутливими при різних патологіях в організмі, зокрема при хворобах печінки.