2.6. Визначення креатиніну

Креатинін є кінцевим продуктом розщеплення креатину, який відіграє важливу роль в енергетичному обміні м’язової та інших тканин. Креатин синтезується в основному в печінці, звідти він надходить у м’язову тканину. Тут він фосфорилюється і перетворюється в креатинфосфат. Останній бере активну участь у транспортуванні енер-гії в клітині між мітохондріями і міофібрилами.

Вміст креатиніну в крові залежить від його утворення і виділення. Креатинін екскретується нирками завдяки клубочковій фільтрації, але на відміну від сечовини, не реабсорбується у канальцях. Тому цей компонент ЗА відображає ступінь порушення фільтраційної функції клубочків нирок.

Підвищення вмісту креатиніну спостерігається при ураженні клубочків нирок (гломерулонефриті), цукровому діабеті, м’язових дистрофіях, коліках, гострій нирковій недостатності.

2.6.1. Визначення креатиніну за колірною реакцією Яффе

Принцип методу. Креатинін у лужному середовищі реагує з пікриновою кислотою з утворенням сполуки оранжево-червоного кольору, що має максимум поглинання при довжині хвилі 510 нм.

Обладнання: фотоелектроколориметр (КФК-2, КФК-3), водяна баня, піпетки, пробірки, кювети 5 мм.

Реактиви: 1) 0,25 М розчин NaOH; ч, чда (реагент 1);

2) насичений розчин пікринової кислоти; ч, чда (реагент 2);

3) стандарт креатиніну – 440 мкмоль/л або 5 мг/100 мл; чда (реагент 3).

Використовують набір реактивів НВФ “Simko Ltd” (м. Львів).

Хід визначення. Змішуванням одного об’єму розчину лугу (реагент 1) з одним об’ємом насиченого розчину пікринової кислоти (реагент 2) готують робочий реактив (зберігає стабільність не менше 4 год при кімнатній температурі). До 0,1 мл сироватки крові додають 2 мл робочого реактиву. Перемішують, інкубують протягом 15 хв у водяній бані при температурі 37 °С. Аналогічно обробляють 0,1 мл стандарту креатиніну (реагент 3) та 0,1 мл дистильованої води (контроль).

Проти контролю відразу визначають оптичну густину стандарту креатиніну та досліджуваних проб при довжині хвилі 490–510 нм. Стабільність кінцевого продукту не більше 30 хв.

Уміст креатиніну в сироватці крові розраховують за формулою:

Креатинін (мкмоль/л) =

де Е пр – екстинція досліджуваної проби; Е ст – екстинція стандарту креатиніну (реагент 3);

440 – концентрація креатиніну в стандарті (мкмоль/л);

160 – емпірична величина, яка враховує середнє фонове поглинання сироватки крові.

Приклад: Поглинання досліджуваної проби – 0,137.

Поглинання креатинін-стандарту – 0, 279.

Концентрація креатиніну в досліджуваній пробі буде:

(440 × 0,137) : 0,279 – 160 = 56 мкмоль/л.

Примітки: 1. Об’єми досліджуваних зразків та реагентів можна пропорційно зменшувати або збільшувати. Наприклад: до 0,05 мл проби додати 1,0 мл робочого реактиву або до 0,15 проби додати 3 мл робочого реактиву. Далі див. хід визначення.

2. Коефіцієнт 160, який враховує середнє фонове поглинання сироватки, виведено на КФК-3 при 510 нм. При використанні приладів типу ФЕК-56М, КФК-2, КФК-2МП та ін. він може бути іншим (140–200). Тому рекомендуємо кожній лабораторії самостійно вивести цей коефіцієнт на плазмі здорових тварин.

Реакція є лінійною в діапазоні 0–1320 мкмоль/л (0–15 мг/дл) креатиніну.

Речовини, що спотворюють результати. Реакція Яффе не є специфічною. Речовини з активною метильною групою, глюкоза, стабілізатори, що присутні в більшості комерційних сироваток, деякі ліки та інші речовини завищують результати.

Стабільність досліджуваних зразків. Креатинін зберігається в сироватці крові протягом тижня при 0–8 °С або до 3-х місяців у замороженому стані. Добову сечу стабілізують додаванням 15 г борної кислоти.

Діагностичне значення. Уміст креатиніну в сироватці крові людей становить 50–115 мкмоль/л, у високопродуктивних корів – 70–150 мкмоль/л; телят – 70–110; овець та кіз – 80–120; свиней – 100–200; коней – 100–160; собак – 70–140; котів – 80–160 мкмоль/л. Креатинін у клінічно здорових людей і тварин повністю фільтрується клубочковим апаратом нефрона і не реабсорбується в канальцях. Тому визначення креатиніну використовують для вивчення фільтраційної функції клубочків нирок. Об’єм клубочкової фільтрації у нирках людини при нормальному вмісті креатиніну в сироватці крові становить 85–135 мл за 1 хв, при 200 мкмоль/л – 37 мл/хв, при 300 – 23, 400 – 17 мл/хв (функціонує від 20 до 50 % клубочків нирок). Якщо креатиніну міститься від 500 до 700 мкмоль/л, то об’єм фільтрації становить 13–8,8 мл/хв і функціонує лише 10–20% клубочків. За вищого рівня креатиніну (700–1016 мкмоль/л) об’єм фільтрації первинної сечі менше 8 мл/хв і функціонує не більше 10 % клубочків.

Визначення креатиніну широко використовують у клінічній практиці як показник кліренсу нирок, який вказує на кількість плазми або сироватки крові, яка за одиницю часу повністю очищається від введеної речовини. Вміст креатиніну в сироватці зростає при значному погіршенні функції нирок.