Рефлекси із залученням ланок автономної рефлекторної дуги

Процеси в автономній і соматичній системах тісно пов'язані, хоча при подразненні автономних чутливих волокон обидві системи за­лучаються до відповіді в різному ступені. Рефлекси в цьому випад­ку поділяються на вісцеро - вісцеральні, вісцеросоматичні, вісцеросенсорні.

Вісцеро-вісцеральний рефлекс обумовлений шляхами, у котрих збудження виникає й завершується у внутрішніх органах. Прикла­дами вісцеро-вісцеральних рефлексів можуть бути: класичний дослід Гольца, який ілюструє сповільнення серцевих скорочень при механічному подразненні брижі; зміни артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, глибини та частоти дихання дихання при подразненні каротидної й аортальної рефле­ксогенних зон.

Основою для здійснення цих процесів можуть бути й місцеві ре­флекторні дуги.

Вісцеросоматичний рефлекс забезпечується шляхами, збудження яких, на доповнення до вісцеральних, викликає також соматичні відповіді. Відомо, що подразнення хемо- і механорецепторів каротидної зони супроводжується гальмуванням загальної рухової актив­ності; подразнення рецепторів ШКТ – очеревини викликає скорочення мʼязів передньої черевної стінки тощо.

Вісцеросенсорний рефлекс – подразнення рецепторів внутрішніх органів приводить до змін чутливості шкіри. Зона підвищеного сприйняття обмежується ділянкою шкіри, інервуєма сегментом, до якого поступають імпульси від подразненого внутрішнього органа. Ці зони називають зонами Захарʼїна–Геда. При недостатності коронарного кровоточу( пиступ стенокардії) характерна іррадіація болі в ліве плече, ліву руку, ліву половину шиї і голови, нижню щелепу, між лопатковий простір, а іноді в верхню частину живота. Іррадіація болі в цьому випадку обумовлена підвищеною чутливістю шкіри до больових відчутів в зонах, котрі іннервуютьсяVІІ шийним і І- V сегментом спинного мозку. Подразнення жовчовивідних шляхів викликає підвищену чутливість(гіперестезію) шкіри в ділянці проекції жовчного міхура, в епігастрії, в плечовій зоні, в точці лопаткового кута, в паравертебральних точках праворуч відVІІІ до ХІ грудного, в точці діфрагмального нерву – болючість при натисканні між передніми ніжками правої грудинно – ключино – соскового мʼяза (позитивний френікус симптом Мюссі-Гіоргієвського).

Соматовісцеральний рефлекс - активація екстерорецепторів і соматичних аферентних волокон викликає зміни у вісцеральних ор­ганах. Прикладом можуть бути реакції судин при термічних впли­вах на рецептори шкіри (грілка, лід,фізіопрцедури).

Кліностатичний рефлекс – після визначення частоти пульсу в положенні стоячи, пацієнта кладуть в горизонтальне положення і протягом 15 хвилин періодично підраховують пульс. Сповільнення його більше 6 ударів вказує на збудження парасимпатичного відділу, або навпаки – прискорення пульсу на 8 – 12 ударів + ↑АТ при переході з горизонтального положення в вертикальне – збудження симпатичного відділу НС(ортостатичний рефлекс ).

Окосерцевий рефлекс – Ашнера – Даньїні( пацієнт на спині, підраховуємо пульс, потім вказівним і великим пальцем тиснемо на очні яблука, через 20-30 секунд підраховуємо пульс, в нормі сповільнення до 10 ударів.

Шкірно – гальванічний рефлекс: звуження або розширення судин при термічних впливах на рецептори шкіри.

Шкірні вегетативні рефлекси: дермографізм – рекція шкірних капілярів у вигляді смуги почервоніння шкіри – при проведенні ручкою молоточка. Зазвичай червоний дермографізм це норма. Більш переконливим підвищенням збудження парсимпатичного відділу НС є піднесений дермографізм→ після штриха утворюється набряковий валик, іноді замість почервоніння зʼявляється білий дермографізм (↑ тонусу париспатичного відділу НС).

Піломоторні рефлекси шкіри викликаються щипком або холодом( лід, ефір), рідше фарадичним струмом подразненням шкіри в ділянці надпліччя, або потилиці(n.pilomotori від гілок симпатичного нерву→ обмежена або поширена( груди і нижче) ”гусяча шкіра” – спинальний рефлекс, симпатичний.

Потові рефлекси (при церебральних, спинальних, периферичних порушеннях) → 1,0 аспирину + гарячий чай; метод Мінора (КІ₂ 15,0+ Оl. Ricini 100, + Spiriti vini900, - обробити шкіру→сохне + обробляємо шкіру крохмалем →викликаємо потіння( аспірин)→ синє забарвлення шкіри.

З наявністю спряжених рефлексів між вісцеральною й соматич­ною системами ми зустрічаємось у клініці. У разі патологічної інтероцептивної імпульсації від ураженого органу виявляються вісцеродермальні рефлекси, як наслідок аферентації від патологічного вогнища. Проявами можуть бути локальне потовиділення, почерво­ніння та підвищена електропровідність шкіри (відповідно із зонами Захар'їна-Геда)+ ↑ чутливість ділянок шкіри, що виявляється їхньою болючістю при легкому дотику→ відображена біль.

Класичною ознакою вісцеро-моторного рефлексу є захисне на­пруження м'язів черевного пресу (defense) у ділянці проекції ураже­ного запальним процесом органу з відповідною частиною перітонеуму. До такої ж категорії захисних рефлексів можна віднести й пев­ну вимушену позу. Прикладом соматовісцерального рефлексу є зне­болююча дія теплої грілки на шкіряну зону, де спроектовано ураже­ний орган + акупунтура.