Асоціативна (вставна) ланка

У дузі автономного рефлексу перемикання аферентних сигналів на асоціативні й далі на еферентні клітини може відбуватися в пери­ферійних утвореннях - в превертебральних та інтрамуральних гангліях, так званих нижчих центрах, а також на спинальному й бу-льбарному рівнях.

Тонка координація діяльності всіх трьох частин АНС здійснюється надсегментарними центрами різних рівнів, аж до кори великих півкуль головного мозку.

Спинальні механізми. У спинному мозку існує спеціальний інтернейронний апарат, який здійснює первинне опрацювання афе­рентних сигналів. Цей апарат з'єднаний з клітинами бокових рогів спинного мозку.

Таким чином, у дузі автономного рефлексу між чутливим і пост-гангліонарними нейронами розташовано не менше трьох синапсів, два"з яких знаходяться в сірій речовині спинного мозку, а один - в периферійному автономному ганглії.

Супраспинальні механізми. Подальше опрацювання аферентних сигналів вісцеральної чутливості, що надходить по провідникових шляхах спинного мозку, відбувається в ретикулярних утвореннях заднього мозку, корі мозочка, вестибулярних ядрах та інших струк­турах. Крім того, тут взаємодіють сигнали, які надходять і по афе­рентних волокнах черепних нервів. Взаємодії аферентних вісцеральних і соматичних сигналів активуються ретикулярними нейронами, які надсилають низхідні сигнали до спинальних сомати­чних і прегангліонарних нейронів дуги автономного рефлексу.

По внутрішньоцентральних висхідних шляхах вісцеральні пото­ки імпульсів досягають середнього мозку, ретикулярна формація якого є суттєвою інстанцією на шляху до асоціативних ділянок кори великих півкуль. Особливістю представництва є те, що в одній і тій же точці реєструються відповіді не тільки від вісцеральних, але й соматичних чутливих закінчень.

Для кожної з аферентних систем, за виключенням нюхової, у проміжному мозку є спеціальне перемикаюче первинне «реле» з ви­соким ступенем диференціювання й щільністю представництва. На цьому рівні можуть здійснюватися не тільки різні перемикання на вісцеральні рефлекторні системи, але й взаємодія між різними реф­лекторними сигналами. До структур проміжного мозку, що здійснюють цю функцію, відносяться специфічні й неспецифічні ядра таламусу, а також гіпоталамічні структури.

Зона представництва головного колектора чутливих шляхів че­ревної порожнини (черевного нерва) розташовується в латеральній частині задньовентрального ядра таламусу. Блукаючий нерв пред­ставлений в медіальній зоні цього ж ядра. Ділянки представництва кожного з цих нервів перекриваються проекціями соматичних афе-рентів: черевного - від тулуба, блукаючого - від плечового пояса. Це означає, що в проекційних ядрах таламусу відбувається взає­модія інформації, що надходить по вісцеральних і соматичних афе­рентних шляхах.

Еферентна ланка

Еферентна ланка дуги автономного рефлексу являє собою нер­вову клітину, котра мігрувала зі спинного мозку в один з перифери­чних гангліїв. Ганглії автономної нервової системи є нижчими інтегративними центрами.

Прегангліонарні нейрони одержують входи від периферичних вісцеральних і соматичних чутливих клітин, а також по низхідних шляхах від вищих центрів.

Підходячи до ефекторних клітин, прегангліонарне волокно втрачає"мієлін” і,розгалужуючись, створює на тілі й відростках пост-гангліонарних клітин синаптичні контакти. Прегангліонарних воло­кон значно менше ніж постгангліонарних нейронів.. Таким чином, одне прегангліонарне волокно контактує не менш ніж зі ста постганліонарними нейронами. Крім того, на тому ж самому постгангліонарному нейроні може кон­вертувати декілька прегангліонарних волокон. Така широка конве­ргенція й дивергенція забезпечує високу надійність проведення збудження в гангліях. Завдяки дивергенції здійснюється, у вегетатив­них гангліях феномен мультиплікації. Полягає, він у тому, що одна й та ж інформація, яка надходить з одного центру (від одного нейрона) копіюється й сповіщається через синапси багатьом нейронам ве­гетативного ганглію, а через постгангліонарні волокна - багатьом виконавчим органам. Цим .забезпечується принцип економії, тобто розвантаження нервових центрів від зайвої маси нейронів. Вегета­тивний ганглій виконує функцію нервового центру, тобто є центром винесеним на периферію, за межі ЦНС. По-друге, у та­кий спосіб внутрішні органи (та їх частини) практично ніколи не активуються ізольовано; у системній діяльності органів завжди під­тримується узгоджена одночасність.

Упарасимпатичних вузлах така конвергенція практично відсутня. Кожне прегангліонарне волокно контактує тільки з однією-двома постганлііонарними клітинами.

Чітко виражена конвергенція на нейронах вегетативних гангліїв закінчень прегангліонарних волокон забезпечує інтенсивне перекрит­тя зон впливів від нейронів різних вегетативних центрів і гангліїв, як передумова для інтегративних процесів обробки інформації за принципом просторової та часової сумації, трансформації ритму, оклюзії та полегшення.

Еферентний нейрон може мати декілька входів. Головний вхід - збуджуючий, холінергічний - представлено прегангліонарними волокнами. Слідуючий вхід виключно перифе­ричного походження. Тіла цих чутливих нейронів можуть розташо­вуватись або в самому ганглії, у безпосередній близькості від ефе­рентного нейрона, або в гангліях стінок внутрішніх органів, тобто мають метасимпатичну природу. Завдяки цим місцевим рефлектор­ним дугам в еферентному нейроні підтримується необхідний рівень спонтанної активності й зберігається рефлекторна діяльність при децентралізації вузла.