- •6. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •8. Організація охорони праці на підприємстві.
- •25. Шум, його види та вплив на організм людини.
- •26. Інфразвук та ультразвук.
- •27. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •28. Заходи та засоби захисту від шуму
- •30. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини, рівні допустимого опромінення
- •31. Випромінювання оптичного діапазону.
- •49. Науково-технічний прогрес та безпека праці.
- •51. Методи оцінки стану умов праці.
- •53. Оцінка соціальної та соціально-економічної ефективності заходів з поліпшення умов і охорони праці.
- •57. Сучасні проблеми поліпшення умов праці
25. Шум, його види та вплив на організм людини.
Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини і заважають його роботі та відпочинку. Тому шум часто називають несприятливим звуком. Звук, як фізичне явище, є коливальним рухом, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (газоподібному, рідинному чи твердому). Наближено дію шуму різних рівнів можна охарактеризувати у такий спосіб. Шум до 50 дБА, зазвичай, не викликає шкідливого впливу на людину в процесі її трудової діяльності. Шум з рівнем 50—60 дБА може викликати психологічний вплив, що виявляється у погіршенні розумової діяльності, послабленні уваги, швидкості реакції, утрудненні роботи з масивами інформації тощо. За рівня шуму 65— 90 дБА: пульс прискорюється, тиск крові підвищується, судини звужуються, що погіршує постачання органів кров'ю. Дія шуму з рівнем 90 дБА: знижується слухова чутливість, погіршується діяльність шлунку та кишківника, з'являється відчуття нудоти, головний біль, шум у вухах. При рівні шуму 120 дБА та вище здійснюється механічний вплив на орган слуху, що виявляється у порушенні зв'язків між окремими частинами внутрішнього вуха, можливий навіть розрив барабанної перетинки. Такі високі рівні шуму впливають не лише на органи слуху, а й на весь організм. Звукові хвилі, проникаючи через шкіру, викликають механічні коливання тканин організму, внаслідок чого відбувається руйнування нервових клітин, розриви дрібних судин тощо.
26. Інфразвук та ультразвук.
Інфразвук — це коливання у пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц.
Несприятливий вплив інфразвуку суттєво залежить від рівня звукового тиску, тривалості впливу та діапазону частот. Найбільш небезпечною вважається частота інфразвукових коливань близько 7 Гц, оскільки вона збігається з альфа-ритмом біострумів мозку і може викликати резонансні явища. Ультразвук, так само як і інфразвук, орган слуху людини не сприймає, однак він може викликати біль у голові, загальну втому, розлади серцево-судинної та нервової систем.
Ультразвук — це коливання у пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою від 1,2 * 104 до 1,0 • 109 Гц (12 кГц до 1000 МГц).
27. Заходи та засоби захисту від вібрації
Заходи та засоби захисту від вібрації за організаційною ознакою поділяються на колективні та індивідуальні Колективні заходи та засоби віброзахисту можна поділити за такими напрямами:
— зниження вібрації у джерелі її виникнення;
— зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела;
— організаційно-технічні заходи;
— лікувально-профілактичні заходи.
Зменшення вібрації у джерелі її виникнення досягається шляхом застосування таких кінематичних та технологічних схем, які усувають чи мінімально знижують дію динамічних сил.
Контакту працівника з віброоб'єктом, а відтак і шкідливої дії вібрації можна уникнути шляхом використання дистанційного керування, автоматичного контролю та сигналізації, а також застосування захисного огородження. Якщо цього досягти неможливо, то необхідно при контакті працівника з віброоб'єктом домогтися зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела змушувальної сили. Це можна здійснити за допомогою вібропоглинання, віброгасіння та віброізоляції.
