
- •З дисципліни
- •Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності. Сутність категорій “управління” та “менеджмент”.
- •2. Інструменти менеджменту: ієрархія; організаційна культура; ринок. Ієрархія як інструмент менеджменту
- •Організаційна культура як інструмент менеджменту
- •Ринок як інструмент менеджменту
- •3. Особливості менеджменту в економічно розвинутих країнах. Японська модель менеджменту
- •3. Сучасні принципи управління і методологія їх розроблення
- •Стратегії скорочення
- •Тема: Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту
- •1. Розподіл праці
- •2. Структуризація
- •4. Повноваження
- •5. Координація
- •1. Бюрократичні (механістичні) осу
- •Позитивні сторони бюрократичних осу:
- •2. Адаптивні (органічні) осу
- •Лінійна організаційна структура управління
- •Функціональна організаційна структура управління
- •Лінійно-функціональна організаційна структура
- •Недоліки лінійно-функціональних організаційних структур
- •Дивізіональна організаційна структура управління
- •Дивізіонально-продуктова структура
- •Переваги дивізіонально-продуктової структури
- •Дивізіональна організаційна структура, спрямована на споживача
- •Дивізіонально-регіональна організаційна структура
- •Переваги матричних осу
- •Види мотивації
- •Теорія ієрархії потреб
- •Теорія існування, зв’язку і зростання
- •Етап 1. Визначення стандартів та критеріїв
- •Види стандартів:
- •1. Економічний (фінансовий) контроль
- •2. Виробничий контроль
- •3. Маркетинговий контроль
- •Мотивування
- •Планування
- •Координування – це встановлення узгодженості дій численних виконавців плану у відповідності до цілей підприємства.
- •Сутність та класифікація методів менеджменту. Взаємозв’язок функцій та методів менеджменту.
- •1. Сутність та класифікація методів менеджменту. Взаємозв’язок функцій та методів менеджменту.
- •Можливі ознаки класифікації методів менеджменту:
- •Іі. Група психологічних методів управління
- •Методи психологічного спонукання
- •Класифікація інформації
- •1. Групи та команди в організаціях
- •Характеристика груп та команд
- •Структурні методи вирішення конфлікту
- •Міжособові методи вирішення конфлікту
- •Причини неетичної поведінки
- •Заходи щодо забезпечення етичної поведінки
- •Моделі процесу організаційних змін
- •Фактори, які сприяють і заважають проведенню організаційних змін
Види мотивації
Ознака класифікації |
Види мотивації |
За групами основних потреб |
Матеріальна Трудова Статусна |
За способами мотивації |
Нормативна Примусова Стимулювання |
За джерелами виникнення мотивів |
Внутрішня Зовнішня |
За спрямованостю на досягнення цілей |
Позитивна Негативна |
За рівнем інтенсивності |
Недостатня (недомотивація) Оптимальна Надмірна (перемотивація) |
За формами соціальної поведінки персоналу |
Мотивація саморозвитку Мотивація досягнення Мотивація самоствердження Мотивація ідентифікації з іншими людьми Мотивація агресивної та егресивної поведінки Мотивація симпатії Мотивація спілкування Мотивація допомоги Мотивація влади Мотивація страху |
2. ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ МОТИВУВАННЯ
Змістовні теорії мотивації аналізують структуру, зміст потреб, їх вплив на мотивацію людини до діяльності. Найбільш відомими змістовними теоріями є: теорія ієрархії потреб А.Маслоу; теорія існування, зв’язку і зростання К.Альдерфера; теорія набутих потреб Д.МакКлелланда; теорія двох факторів Ф.Герцберга.
Теорія ієрархії потреб
Розроблена американським лікарем і психологом Абрахамом Маслоу в 1943 р. [5 . В її основу покладено наступні ідеї:
люди постійно відчувають певний набір потреб, які можуть бути об’єднані в окремі групи і знаходяться в ієрархічному розміщенні стосовно одна одної;
потреби, якщо вони не задоволені, спонукають людину до дій; задоволені потреби не мотивують людей;
звичайно людина відчуває одночасно кілька різних потреб, які знаходяться між собою у взаємодії; якщо одна із потреб задовольняється, на її місце виходить інша незадоволена потреба;
процес задоволення потреб відбувається знизу вгору, від нижчих потреб до більш високого рівня;
поведінку людини визначає найнижча незадоволена потреба;
потреби вищого рівня починають активно впливати на людину після того, як задоволено потреби нижчого рівня.
Згідно теорії А.Маслоу всі потреби об’єднані в п’ять основних груп (рис.1.)
Рис.1. Ієрархія потреб за А.Маслоу
Фізіологічні потреби. До них відносяться потреби в їжі, воді, повітрі, відпочинку тощо, тобто ті потреби, які необхідно задовольняти людині для підтримки її організму в життєдіяльному стані.
Потреби захисту і безпеки. Потреби цієї зв’язані з бажанням людей знаходитися в стабільному і безпечному стані, бути захищеними від страждань, хвороб та інших неприємних сторін життя.
Потреби належності і причетності. Люди прагнуть до участі в спільних з іншими діях, шукають дружби, любові, бажають бути учасниками громадських об’єднань. Якщо для людини ці потреби є ведучими, вони сприймають свою роботу як неможливість належати до колективу, підтримувати дружні відносини з колегами.
Потреби визнання, поваги. Дана група потреб відображає бажання людей бути компетентними, сильними, здібними спеціалістами і бачити, що оточуючі визнають їх такими і поважають за це.
Потреби самовираження. Потреби даної групи знаходяться на вершині ієрархії, вони характерні для меншої кількості людей. Ілюструють прагнення особистості до більш повного використання своїх знань, можливостей для самореалізації при виконанні складних, творчих завдань.
Практичні рекомендації менеджерам по застосуванню положень теорії ієрархії потреб:
в першу чергу керівники повинні забезпечити задоволення нижчих потреб підлеглих, наприклад в безпеці праці, нормальних умовах на робочому місці оплаті праці. Тільки після цього люди будуть адекватно сприймати більш високі стимули, такі як соціальне визнання, забезпечення поваги та інші;
велике значення мають висновки А.Маслоу про динаміку задоволення потреб (від нижчих до більш вищих). На практиці це означає, що коли підлеглий більше всього непокоїться про збереження роботи, то тільки після забезпечення впевненості в стабільності робочого місця можна розраховувати на зростання у нього соціальних та інших більш високих потреб;
різні ситуаційні чинники (вік, стать, досвід, національність, зміст роботи, положення в організації і т.п.) призводять до різних виявлень потреб у людей, тому керівник повинен знати індивідуальні потреби кожного підлеглого для ефективного їх стимулювання;
для мотивації конкретного робітника менеджер повинен дати йому можливість задовольнити потреби, але тільки таким чином, що сприяє досягненню цілей організації.