Контрольні питання
1. Загальні питання організації обліку основних засобів банку. 2. Організація аналітичного і синтетичного обліку основних засобів. 3. Організація обліку амортизації (зносу) та ремонту основних засобів. 4. Організація контролю за наявністю основних засобів та їх використанням.
Навчальні завдання
1. Розробити схему організації обліку основних засобів банку. У схемі відобразити організацію первинного, поточного і підсумкового обліку (відображення узагальнених облікових даних у щоденному балансі). 2. Скласти графік документообігу одного первинного документа за темою. 3. Скласти зведений графік документообігу з обліку основних засобів. 4. Скласти графік проведення інвентаризації основних засобів.
Тема 16. Організація звітності банку План
1. Склад та охоплення банківської звітності. 2. Користувачі банківської звітності. 3. Формування банківської фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО). 4. Вимоги до підготовки та подання банківської звітності. 5. Порядок подання звітності. 6. Технологія збирання й обробки звітних даних комерційних банків України. 16.1. Склад та охоплення звітності Звітність банку — важливий інструмент управління, який відображає результати діяльності банку, його майновий і фінансовий стан, дотримання банком фінансової дисципліни при виконанні передбачених статутом операцій, забезпеченість відповідними джерелами коштів для своєчасного виконання зобов’язань і розвитку банку. Звітність банку використовується для оцінки рівня ліквідності активів банку, його платоспроможності, прийняття у разі необхідності заходів щодо поліпшення фінансового стану банку. Банківська звітність служить для: 1. Надання керівництву банку можливості оцінити проведені операції, їх результати, визначити подальшу політику щодо поточної діяльності. 2. Надання можливості акціонерам проконтролювати, чи не порушуються їх інтереси при реалізації облікової політики банку. 3. Здійснення контролю за різними напрямами діяльності банку з боку Національного банку України. Надання НБУ звітності банків створює можливість оцінити діяльність банківської системи на державному рівні. Банківська система України має дворівневу структуру і складається з Національного банку України та інших депозитних корпорацій, або комерційних банків, які охоплюють державні, акціонерні і приватні комерційні банки та Ощадний банк України. Вимоги щодо складання форм банківської звітності об’єднані у «Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України», затверджених постановою Правління Національного банку України від 12.12.97 р. № 436. Форми фінансової та статистичної звітності охоплюють облік діяльності регіональних управлінь Національного банку України, комерційних банків, що мають статус юридичної особи, дирекцій та філій усіх комерційних банків, що є резидентами та нерезидентами України, включаючи філії іноземних банків. Звітність складається із форм:
фінансової звітності;
статистичної звітності для складання грошово-кредитної статистики;
статистичної звітності для складання платіжного балансу України.
До складу фінансової звітності включають бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміни в акціонерному капіталі, звіт про рух грошових коштів, примітки. Статистична звітність для складання грошово-кредитної статистики має такі напрямки:
загальнобанківська статистика;
монетарна статистика (грошово-кредитна);
статистика банківського нагляду;
статистика операцій з іноземною валютою;
емісійно-кредитна статистика;
статистика готівково-грошового обігу.
Банківську фінансову та статистичну звітність надають регіональні управління, установи НБУ, комерційні банки, що мають статус юридичної особи, дирекції та філії всіх комерційних банків, що є резидентами і нерезидентами України, включаючи філії іноземних банків. Порядок подання, періодичність, форми, терміни та способи подання викладені у «Переліках файлів та форм звітності регіональних управлінь, установ Національного банку України і комерційних банків». Особливу роль у державній статистиці відіграє статистика платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України. Статистика платіжного балансу є інструментом узагальнюючої оцінки економічного стану країни та ефективності її господарських зв’язків. Функція складання платіжного балансу держави, розроблення методологічної і методичної бази для його аналізу і прогнозування покладена на Національний банк України. Звітність для складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України надають уповноважені банки та підприємства, що мають рахунки в іноземних банках, здійснюють клірингові, холдингові операції з нерезидентами України. Порядок подання, періодичність, форми, терміни та способи подання викладені у «Табелі форм звітності для складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції, що надаються Національному банку України». Класифікація звітності комерційних банків. Звітність комерційних банків поділяється: 1. За видами:
фінансова;
статистична;
оперативна;
2. За періодичністю надання:
поточна (щоденна, місячна, квартальна);
річна;
3. За ступенем секретності:
відкрита;
закрита;
4. За ступенем деталізації:
аналітична;
синтетична;
5. За адресатом:
Національний банк України;
регіональне управління НБУ;
податкові органи.
Річний фінансовий звіт складається відповідно до окремо доведеного НБУ порядку складання річного звіту. Річний фінансовий звіт банку затверджується загальними зборами засновників банку. Річний фінансовий звіт банку включає розділи: 1. Загальна інформація про діяльність банку; 2. Звіт про прибутки і збитки; 3. Балансовий звіт; 4. Звіт про зміни в акціонерному капіталі; 5. Звіт про рух грошових коштів; 6. Облікова політика банку; 7. Примітки. Комерційні банки України складають та надають податкову звітність. Перелік форм податкової звітності та строки її надання визначаються чинним податковим законодавством. Податкова звітність складається з таких форм: декларації про прибуток; розрахунку комунального податку; звіту про суми отриманих пільг; розрахунку внесків в інноваційний фонд; розрахунку плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів та ін. Звітність до органів ДПА надається на паперових носіях. Строки надання звітності встановлені відповідними законами та нормативними актами ДПА. Банки надають звітність, передбачену чинним законодавством та нормативними актами, до загальнодержавних фондів: Пенсійного Фонду, фонду соціального страхування, Державного фонду сприяння зайнятості населення. Звітність складається щоквартально відповідальним виконавцем, на якого покладено обов’язки щодо нарахування зарплати. Звітність надається на паперових носіях у строки, передбачені чинним законодавством.
16.2. Користувачі банківської звітності Подання достовірної звітності за операціями комерційних банків Національному банку України, юридичним та фізичним особам, які є позичальниками та депозиторами цього банку, необхідне для збереження довіри до банку та кредитної системи в цілому. Користувачами банківської звітності є:
дійсні та потенційні вітчизняні та зарубіжні інвестори;
акціонери;
співробітники банку;
керівництво банку;
контрагенти;
кредитори;
українські та міжнародні фінансові організації (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк рекон- струкції та розвитку, інші організації, членами яких є Україна);
Національний банк України для виконання регулюючих та наглядових функцій;
органи влади;
громадскість.
Грошово-кредитна та банківська статистична інформація характеризує економіку держави і використовується органами законодавчої і виконавчої влади, широким колом науковців і ділових людей. Своєчасні та достовірні дані про грошово-кредитну і фінансову діяльність банків та фінансових небанківських організацій дають змогу: 1. Аналізувати стан і перспективи розвитку банківської системи. 2. Спостерігати за ходом реалізації грошово-кредитної політики держави та прогнозувати розвиток її грошово-кредитного ринку. 3. Стежити за розвитком валютного ринку та операціями з іноземною валютою. 4. Здійснювати заходи щодо забезпечення стабільності національної грошової одиниці. 5. Здійснювати нагляд за діяльністю комерційних банків та інших фінансових небанківських організацій. 6. Забезпечувати взаємозв’язок грошово-кредитної та банківської статистики з іншими макроекономічними системами даних. 7. Забезпечувати порівнянність з даними міжнародних фінансових і банківських організацій. 16.3. Формування банківської фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) Для зіставності результатів діяльності українських банків із зарубіжними і набуття довіри на міжнародному рівні фінансова звітність має відповідати міжнародним стандартам бухгалтерського обліку і звітності. Система фінансової звітності комерційних банків України грунтується на принципах, викладених Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, та зразках форм, наведених у Директиві Ради ЄЕС № 86/635. Комітетом із МСБО, до якого входять понад 100 організацій у 80 країнах світу, були розроблені й рекомендовані до використання 32 міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності. Серед них безпосередньо систему фінансової звітності комерційних банків регулюють такі стандарти:
загальні положення підготовки та подання фінансової звітності;
стандарт № 1 «Розкриття положень бухгалтерського обліку»;
стандарт № 5 «Інформація, що підлягає розкриттю у фінансовій звітності»;
стандарт № 30 «Розкриття інформації у фінансовій звітності банків та подібних фінансових установ».
Важливу роль на міжнародному рівні у питаннях регулювання звітності відіграє директива Ради Європейського Союзу «Про річну і консолідовану звітність банків та інших фінансових установ» від 08.12.86 р. № 86/635/ЄЕС. Перелік звітних форм, що належать до фінансової звітності банків, наводиться у стандарті № 1 «Розкриття положень бухгалтерського обліку» і включає такі форми: баланс та балансовий звіт, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух коштів, примітки, додаткові декларації і пояснювальні матеріали. Крім того, цей стандарт передбачає так звані фундаментальні припущення фінансової звітності: безперервність діяльності, послідовність і ведення обліку на накопичувальній основі, а також принципи обліку: обачливість, матеріальність, перевага змісту над формою. Вимоги щодо мінімального обсягу інформації, яка повинна включатися до фінансової звітності, а саме: назва суб’єкта господарювання, резидентність, дата складання звіту, період, що охоплюється цим звітом, стислий опис характеру діяльності, юридична форма суб’єкта і валюта звітності встановлюються стандартом № 5 «Інформація, що підлягає розкриттю у фінансовій звітності». Специфічна банківська фінансова звітність регулюється стандартом № 30 «Розкриття інформації у фінансовій звітності банків та подібних фінансових установ». Цим стандартом, крім того, визначаються конкретні формати основних форм фінансової звітності, зокрема балансового звіту і звіту про прибутки та збитки. 16.4. Вимоги до підготовки і подання банківської звітності Форми банківської звітності мають:
відповідати загальноприйнятим міжнародним стандартам;
базуватись на даних бухгалтерського обліку;
бути оптимальними за своєю кількістю і складом показників;
розкривати кількісні та якісні сторони господарського факту, явища чи процесу, що вивчається;
бути зручними для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інформації;
не дублювати одна одну.
Підготовка та подання форм звітності включає визначення таких критеріїв якісних характеристик: 1. Зрозумілість. Інформація, включена до форм звітності має бути зрозумілою користувачам. 2. Корисність. Звітність складається з метою дати достовірну оцінку подій для прийняття економічних рішень щодо діяльності банку. 3. Суттєвість. Звітна інформація вважається суттєвою тоді, коли її упущення або неправильний виклад можуть вплинути на реальну оцінку діяльності банку та його фінансового стану. 4. Надійність, тобто відсутність помилок та похибок у звітах. Вимога надійності передбачає:
сумлінність подання інформації: кожна стаття звіту повинна з достатньою точністю піддаватись конкретній оцінці;
змістовність інформації: відображення максимальних обсягів інформації в межах форми;
нейтральність: подання звітної інформації не повинно бути вибірковим для заздалегідь визначеного результату;
відповідність: для недопущення значних недооцінок чи переоцінок окремих елементів звітів необхідна повна точність у відображенні всіх показників діяльності банку.
16.5. Порядок подання звітності У зв’язку з упровадженням у НБУ нової технології подання звітності, яка базується на економічних показниках, звітна інформація повинна подаватись електронною поштою у вигляді файлів з набором значень економічних показників. Ці файли розроблені на базі показників форм звітності, згруповані за періодичністю подання та економічною сутністю показників. Параметри аналітичних рахунків, на базі яких формуються економічні показники, описані в «Методичних вказівках про ведення параметрів аналітичного обліку». Вихідні документи за формами звітності формуються із значень економічних показників. Для отримання ряду деталізованих показників використовуються дані аналітичного обліку. Дані окремих форм звіряються з балансовими даними, отже, джерелом інформації для заповнення таких форм є дані синтетичних (балансових) та аналітичних рахунків бухгалтерського обліку. Балансові та позабалансові ра- хунки мультивалютні, тобто облік операцій в іноземній валюті здійснюється за тими самими рахунками, що й операції в національній валюті. Перерахування в національну валюту здійснюється за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день здійснення операцій. Дані щодо сум в іноземній валюті у формах наводяться в гривневому еквіваленті. Вихідні документи за формами звітності формуються із значень економічних показників. У разі необхідності окремі форми надаються на паперових носіях. Звітність складається в одиницях, установлених для кожної форми окремо, з округленням сум до одиниць у такий спосіб, щоб були збережені правильність підсумків та повний збір даних статистичних звітів і балансу. Файли готуються відповідальними виконавцями та надаються для контролю керівникам відповідних структурних підрозділів. Під час контрою виявляється тотожність даних сформованих файлів даним щоденного балансу. Після здійснення контролю друкуються форми звітності. Вони підписуються головою правління банку або його заступниками, головним бухгалтером або його заступником, які несуть повну відповідальність за достовірність, повноту та своєчасність надання інформації, і після цього відповідні файли надсилають на визначену адресу електронною поштою або поштою. Форми звітності, роздруковані на паперових носіях та оформлені підписами керівника філії та головного бухгалтера, скріпленими печаткою, передаються до головної контори в терміни, установлені Переліком файлів та форм фінансової звітності. Належним чином оформлені форми звітності підшиваються в окремі справи. Звітним періодом для банків вважається період з 1.01 до 31.12 (фінансовий рік). Місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку року. Першим звітним роком для новостворених банків вважається період з дати набуття ними прав юридичної особи до 31.12 року створення. Звітність складається в одиницях, установлених для кожної форми окремо. У разі виявлення помилки у звіті після його відправлення банк надсилає повторно виправлені файли чи форми, підписані відповідальними особами. Річна банківська звітність підлягає обов’язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором або фірмою. Банки зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність протягом п’яти місяців після закінчення звітного року разом з аудиторським висновком стосовно її достовірності. Контроль за якістю та своєчасністю надання звітності здійснюють керівники та головні бухгалтери головного банку та філій. 16.6. Технологія збирання й обробки звітних даних комерційних банків України Банки надають консолідовані звіти, при цьому головний банк формує один файл з консолідованими даними за всі філії банку і надсилає в управління НБУ. Управління бухгалтерського обліку та звітності встановлює для своїх філій строки надання файлів звітності. Якщо звіт передається регіональному управлінню у розрізі відділень банку, тоді філія сама надає звітні дані обласному управлінню НБУ. Зведена поточна і періодична бухгалтерська та статистична звітність складаються в основному шляхом послідовного арифметичного підсумовування показників звітів, які надаються банком НБУ. Звіти зводяться в межах банку за всіма його філіями та відділеннями. Для зменшення обсягів звітної інформації, що передається електронною поштою НБУ, автоматизації її формування, підвищення достовірності департаментом інформатизації розроблена нова технологія збирання і обробки звітності, що базується на використанні системи економічних показників. Комерційні банки подають звітну інформацію не за конкретними заповненими формами, а у вигляді значень економічних показників, з яких звітні форми складаються безпосередньо в НБУ. Під економічним показником розуміють об’єктивну характеристику фінансово-господарської діяльності банківської установи, значення якої розраховується на базі формалізованого алгоритму або береться безпосередньо з баз даних банку. Алгоритми формування складних показників задаються у вигляді формул з використанням спеціальної мови. Розрізняють: 1. Економічні показники, що базуються на балансових даних і які можна отримати з даних бухгалтерського обліку банківських операцій і які автоматично формуються у базі даних автоматизованих банківських систем. 2. Економічні показники, значення яких не можна отримати за даними бухгалтерського обліку і які автоматично відбираються з бази даних автоматизованих банківських систем без ручного вводу або коригування. Для кожного економічного показника визначений регламент подання, обов’язковий для постійного використання в автоматизованих банківських системах. Економічні показники можуть надаватись на вимогу НБУ. Опис повного переліку показників з формулами одержання їх значень НБУ веде в спеціальній базі даних (репозитарій) та надає усім автоматизованим банківським системам (АБС) комерційних банків. Файл показників передається з АБС до НБУ через уніфікований шлюз (ARM-NBU) за визначеними технологією, структурами та форматами. Для кожного показника є відповідний регламент його надання, який є обов’язковим для автоматичного виконання в АБС. Показники також надаються за запитом певного формату, який може надходити з НБУ поза регламентом. Діюча на сьогодні технологія передання і обробки звітної інформації (банк — областне управління — центральний аппарат НБУ) допускає використання єдиного інформаційного транспортного стандарту у системі тих АРМів, які використовуються на всіх трьох рівнях (АРМ статзвітність, АРМ економічних нормативів). Дані, що надходять від філій до головної установи, підлягають аналізу, зведенню їх в цілому по банку, після чого передаються в обласне управління НБУ. Після надходження інформації від філій банку та головного відділення на поштовий сервер банку, вона обробляється засобами відповідного АРМу і архівується у вигляді окремих файлів з атрибутами, що описують адресність файлу (звідки він надійшов), а також період звітності тощо. Файли, що надходять від джерел, повинні мати структуру, опис якої був надісланий їм телеграмою НБУ, мають бути перевірені на правильність заповнення, кодування. Крім файлів, що надходять в установлені строки, філії також надають звітність на паперових носіях у вигляді затверджених НБУ форм звітності, які є підтвердженням надісланих файлів. Ці звіти, підписані директором та головним бухгалтером філії, скріплюються печаткою.
Контрольні
питання
1. Зміст, методика і техніка складання табеля статистичної та фінансової звітності. 2. Зміст та роль графіків зі складання звітності. 3. Методика складання пояснювальної записки до річнго звіту банку.
Навчальні завдання
1. Скласти табель форм внутрішньої звітності банку. Вказати назви форм, номери, строки подання, посади відповідальних осіб, періодичність, підрозділи, від яких надходить та куди подається звітність. 2. Розробити графік складання форм річного звіту банку. Вказати номер і назву форми, посаду, прізвище, ім’я та по батькові відповідальної за складання особи, строки виконання. 3. Скласти графік складання пояснювальної записки до річного звіту банку. Вказати назву розділу пояснювальної записки, приблизну кількість сторінок, строк виконання, посаду, прізвище та ініціали виконавців. 4. Розробити загальний графік підготовки, складання і подання річного звіту банку. У ньому необхідно передбачити такі статті:
організаційна підготовка;
річна інвентаризація;
уточнення показників поточної звітності;
перевірка даних аналітичного і синтетичного обліку;
складання перевірного балансу;
заповнення форм річної звітності;
написання пояснювальної записки;
обговорення і затвердження звіту;
подання звіту.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ виконання на базах практики
1. Ознайомитись з організаційною структурою банку та розподілом обов’язків серед облікового персоналу банку. 2. Визначити форму і тип організаційної побудови апарату бухгалтерії. 3. Відобразити схематично структуру обліково-операційного апарату банку. 4. Ознайомитись зі змістом посадових інструкцій головного бухгалтера, відповідальних виконавців, контролерів, операціоністів. 5. Ознайомитись зі змістом положення про обліково-операційне управління банку. 6. Ознайомитись з організацією контролю в банку. 7. Ознайомитись зі змістом облікової політики банку. 8. Написати реферат на одну із наведених нижче тем. Перш ніж виконувати ці завдання, студенту необхідно підібрати і докладно вивчити нормативні акти, спеціальну літературу, скласти план реферату, який охоплює не менш ніж три логічно пов’язані питання за темою, основними з яких є організація первинного обліку й документообігу (складання (надходження) первинних документів, їх основні реквізити, облікові процедури первинного обліку), організація поточного обліку (реєстрація облікової інформації у системі рахунків, у регістрах бухгалтерського обліку, групування і перегрупування даних тощо), організація підсумкового обліку (періодичність зведення даних, складання різних довідок, виконання контрольних функцій тощо), організація праці обліковців і забезпечення обліку. При розгляді окремих питань згідно з планом бажано навести перелік облікових номенклатур первинного, поточного, підсумкового обліку, графіки документообігу (як індивідуальні, так і зведені). У кінці роботи слід сформулювати висновки про стан організації обліку, шляхи її удосконалення, навести перелік літературних джерел. Обсяг реферату — 10—15 сторінок рукописного тексту (формат А-4). Виконана і належним чином оформлена робота надається викладачеві для перевірки під час проміжного контролю рівня знань студентів. Тематика рефератів 1. Організація бухгалтерського обліку касових операцій комерційних банків. 2. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків за безготівковими розрахунками платіжними дорученнями. 3. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків за безготівковими розрахунками чеками. 4. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків за безготівковими розрахунками акредитивами. 5. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків за розрахунками за допомогою платіжних карток. 6. Організація бухгалтерського обліку міжбанківських розрахунків. 7. Організація бухгалтерського обліку міжбанківських валютних операцій комерційних банків. 8. Організація бухгалтерського обліку операцій з валютними цінностями за дорученням клієнта комерційного банку. 9. Організація бухгалтерського обліку операцій з валютними цінностями за рахунок власних коштів комерційних банків. 10. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків в обмінних пунктах. 11. Організація бухгалтерського обліку кредитних операцій комерційних банків. 12. Організація бухгалтерського обліку депозитних операцій комерційних банків. 13. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків з акціями власної емісії. 14. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків із придбаними борговими цінними паперами. 15. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків із борговими цінними паперами власної емісії. 16. Організація бухгалтерського обліку лізингових операцій комерційних банків. 17. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків з основними засобами. 18. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків з нематеріальними активами. 19. Організація бухгалтерського обліку операцій комерційних банків з матеріальними цінностями. 20. Організація бухгалтерського обліку витрат на утримання апарату управління комерційних банків. 21. Організація бухгалтерського обліку фінансових результатів діяльності комерційних банків. 22. Організація податкового обліку в комерційних банках. 23. Удосконалення організації документообігу в комерційних банках. 24. Організація діловодства у комерційних банках. 25. Облікова політика банку: методи оцінки активів і зобов’язань. 26. Облікова політика банку: доходи і витрати. 27. Облікова політика банку: формування і використання резервів. 28. Облікова політика банку: управлінський облік і звітність. 29. Удосконалення обліково-операційної роботи в банках. 30. Соціальне забезпечення облікових працівників банку. 31. Ергономічне забезпечення обліку. 32. Інформаційне забезпечення обліку. 33. Технічне забезпечення обліку.
Проміжний і підсумковий контроль знань студентів
Проміжний контроль самостійної роботи студентів У процесі вивчення навчальної дисципліни «Організація бухгалтерського обліку і контролю в банках» проміжний контроль рівня знань студентів здійснюється в два етапи: Перший — за темами 1—8; Другий — за темами 9—17. Проміжний контроль самостійної роботи студента здійснюється за допомогою таких форм: перевірка виконаних студентами навчальних завдань, проведення контрольних робіт, оцінка рефератів. Реферати, написані за темами 1—8, студенти здають в перший етап проміжного контролю, за темами 9—17 — у другий. Підсумковий контроль і критерії оцінювання знань, умінь і практичних навиків студентів Підсумковий контроль рівня знань студентів з навчальної дисципліни «Організація бухгалтерського обліку і контролю в банках» здійснюється у формі іспиту. Екзаменаційні білети складаються з десяти питань: двох теоретичних, двох практичних і шести тестових. Відповідь на кожне питання оцінюється за шкалою 0—5—10 балів. Отже, максимально можлива сума балів становить 100. Загальна оцінка при сумі балів: А) «Незадовільно» — менше 50 балів; Б) «Задовільно» — 50—60 балів; В) «Добре» — 65—80 балів; Г) «Відмінно» — 85—100 балів. Загальна сума балів за відповідь на білет може бути збільшена на 10 балів у разі відмінного засвоєння поточного матеріалу (написання контрольних робіт і рефератів на «відмінно»). Приклад екзаменаційного білету: 1. Організація процесу опрацювання облікової інформації. 2. Організація ергономічного і соціального забезпечення працівників обліку. 3. Скласти перелік нормативних документів, що регламентують порядок ведення обліку кредитних операцій банку. 4. Скласти перелік регістрів аналітичного і синтетичного обліку банку за строками зберігання в архіві. ТЕСТИ Завдання: обрати і записати правильну відповідь (або відповіді) на поставлене запитання. 5. Вказати способи опрацювання облікової інформації. а) ручний; б) механізований; в) автоматизований; г) комбінований; д) лінійний; е) централізований; є) децентралізований. 6. Реквізити — це: а) обов’язкові дані, установлені законом або відомчими положеннями для документів, без яких вони не можуть бути підставою для відображення операції в обліку; б) інформація, що підлягає документуванню; в) економічні показники; г) облікові номенклатури; д) перелік вимог до оформлення документів. 7. Вказати, які з наведених банківських документів належать до касових. а) розрахунковий чек; б) грошовий чек; в) вексель; г) виправний ордер; д) об’ява на внесення готівки; е) платіжне доручення; є) повідомлення. 8. Вказати посадових осіб банку, які мають право підпису розрахунково-грошових документів без обмеження суми операції. а) касир; б) заступники керівника банку; в) керівник банку; г) операціоніст; д) начальник обліково-операційного відділу; е) головний бухгалтер банку; є) заступники головного бухгалтера банку. 9. Вказати строки початку інвентаризації перед складанням річної звітності. а) не раніше 1 серпня; б) не раніше 1 вересня; в) не раніше 1 жовтня; г) не раніше 1 листопада; д) не раніше 1 грудня; е) станом на перше січня нового року. 10. Вказати функціональні обов’язки головного бухгалтера банку: а) перевірка відповідності даних касових документів обліковим даним за касовими операціями; б) обов’язки керівника установи за його відсутності; в) безпосереднє ведення обліку банківських операцій; г) перевірка правильності зведення оборотів і балансу за день; д) контроль за рухом майна і виконанням зобов’язань; е) контроль правильності нарахування податків, зборів, інших платежів.
