4.2. Техніко- економічне обґрунтування нової техніки

Нова або вдосконалена техніка повинна бути кращою й ефективнішою, ніж та, замість якої вона створюється і буде вироблятися, з виробничого чи експлуатаційного або обох підходів.У першому випадку до нової (удосконаленої) конструкції висуваються вимоги як до об'єкта виробництва на заводі-виготівнику. Головними є економічність виробництва, мінімальні строки його підготовки й освоєння. Економічність виготовлення кожної нової конструкції залежить від її технологічності від того, наскільки прогресивними і продуктивними будуть застосовувані технологічні процеси. Конструкція є технологічною, якщо вона економічна для виробництва.За наявних декількох варіантів конструкції техніки, що цілком відповідають експлуатаційним вимогам, перевага надається більш технологічному.

Для вибору найкращого варіанта конструкції існує низка показників технологічності:

— трудомісткість виготовлення — абсолютна (на один виріб) і відносна (на одиницю встановленої потужності, продуктивності);

— матеріалоємність або маса конструкції — абсолютна чи відносна;

— трудомісткість підготовки виробу до функціонування;

— ступінь конструктивної стандартизації й уніфікації;

— капіталовкладення у виробництво нової продукції;

— собівартість і відпускна ціна нової продукції;

— прибуток і рентабельність виробництва.

Більш технологічною вважається та конструкція, що за інших рівних умов менш трудомістка. Зниження трудомісткості виробу на стадії його виробництва — одне з найважливіших завдань, вирішення якого очікують від розробників. Значні можливості зниження трудомісткості закладені в правильному виборі сучасних прогресивних методів отримання заготовок, раціональному виборі квалітетів і класів жорсткості. На зміну обробки деталей різанням (механообробна) поступово приходять точні методи формоутворення деталей — штампування, пресування, лиття під тиском та ін.Матеріалоємність характеризує загальну витрату матеріалу на виготовлення певної конструкції виробу або питому матеріалоємність на експлуатаційний параметр.Ступінь конструктивної стандартизації й уніфікації — це показник, який характеризує конструкцію виробу з погляду реалізації в ній стандартизованих і уніфікованих деталей, що приводить до підвищення обсягу випуску однотипних деталей, складальних одиниць, виробів у цілому, а також до застосування більш прогресивної технології, а це, як наслідок, дає змогу не тільки істотно знизити трудомісткість виготовлення, а й дещо зменшити матеріалоємність.

Капіталовкладення у виробництво нової продукції характеризують загальні витрати на придбання додаткового і виготовлення нестандартного устаткування та перепланування у виробничих цехах, створення виробничих запасів.

Собівартість, прибуток і рентабельність нової конструкції виробу є узагальнюючими показниками її технологічності.

Економічна ефективність нової техніки - показник, що характеризує доцільність виробництва нової техніки. Нова техніка вимагає великих капіталовкладень, але в майбутньому від неї можна чекати значного ефекту. Нова техніка вимагає менших інвестицій на ремонт і удосконалення, а витрати на виробництво залежать від масштабів можливого впровадження.

Річний економічний ефект нової техніки являє собою сумарну економію всіх виробничих ресурсів (людської праці, матеріалів, капітальних вкладень), яку отримує підприємство в результаті впровадження нової техніки.