4. Банківські рахунки, порядок їх відкриття та закриття. Розрахунково-касові операції банків. Права і обов'язки сторін за договором банківського рахунка

Відповідно до ст. 1 Закону "Про банки" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки (ст. 342 ГК, ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"). Відкриття кореспондентських рахунків банків регламентується Положенням про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, затвердженим ППНБУ № 118 від 26.03.98 р., Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженою ПП НБУ № 320 від 16.08.2006 р. Порядок відкриття рахунків юридичним та фізичним особам вкладних (депозитних), поточних рахунків залежно від правового статусу клієнта банка встановлено Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою ПП НБУ № 492 від 12.11.2003 р. (далі - Інструкція №492 від 12.11.2003 р.).

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами НБУ Основні положення порядку відкриття поточних рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання встановлено главою 3 Інструкції № 492 від 12.11.2003 р., з урахуванням вимог ст. 69 ПК України. Згідно з п. 1.13 глави 1 Інструкції № 492 від 12.11.2003 р. банк зобов'язаний надіслати повідомлення до відповідного органу державної податкової служби про відкриття або закриття поточного/вкладного (депозитного) рахунку таких клієнтів: юридичної особи, відокремленого підрозділу, іноземного представництва, яке відповідно до законодавства України зобов'язане сплачувати податки і збори, фізичної особи - підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Датою початку видаткових операцій за рахунком підприємця в банку є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення. Також банки відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" під час відкриття рахунків зобов'язані вимагати від юридичних та фізичних осіб - роботодавців, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 названого Закону, документи, що підтверджують їх взяття на облік в органі Пенсійного фонду як платників єдиного внеску.

Використання банківських рахунків здійснюється залежно від виду та режиму рахунка, правового статусу особи, що відкриває рахунок, валюти рахунка, що встановлюється Інструкцією № 492 від 12.11.2003 р. та відповідним договором банківського рахунка.

Поточні рахунки клієнтів банків закриваються після розірвання або припинення договору банківського рахунка. Підстави для цього передбачені у ст. 1075 ЦК України, у тому числі передбачаються законами та названим договором, порядок закриття рахунків клієнтів банків встановлюється главою 20 Інструкції № 492 від 12.11.2003 р, а для кореспондентських рахунків банків - у відповідних названих вище нормативних актах НБУ.

Згідно з п. 1.37 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами. У главі 72 ЦК України визначаються поняття та зміст договору банківського рахунка, також вирішуються питання його публічного регулювання: неприпустимість списання коштів з рахунка клієнта без його згоди (за винятком окремих випадків) та черговість списання; збереження банком банківської таємниці (ст. 1076 ЦК України), правила додержання якої безпосередньо встановлено в главі 10 Закону "Про банки". Також у главі 11 Закону "Про банки" визначається порядок запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і додержання цього порядку при здійсненні банківських операцій. Положення про договір банківського рахунка застосовуються і до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, якщо інше не встановлено главою 71 ЦК України або не випливає із суті договору банківського вкладу. У більшості видів договорів, пов'язаних із відкриттям рахунків та розрахунково-касовим обслуговуванням, їх зміст визначається законами, нормативними актами НБУ, з можливістю визначення деяких умов самостійно банком та клієнтом у договорі: п. 6.3 ст. 6, пп. 7.1.1, 7.1.2 ст. 7, пп. 8.1, 8.2 ст. 8, п. 14.4 ст. 14, п. 32.1 ст. 32 та інші статті Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні". Окремими нормативними актами регулюються деякі умови названих договорів: перевезення валютних цінностей та інкасація коштів, касові операції - Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим ПП НБУ № 637 від 15.12.2004 р. та Інструкцію про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою ПП НБУ № 174 від 01.06.2011 р.

Таким чином, особливістю визначення змісту договору на підставі ч. І ст. 1066 та ч. 1 ст. 1068 ЦК України є відсутність обмеженого переліку зобов'язань банку або здійснюваних банком операцій, можливість проведення інших операцій за рахунком, здійснення операцій банком для клієнта, які передбачені для рахунків даного виду законами, банківськими правилами, звичаями ділового обороту.

Банк із клієнтом може укладати декілька видів договорів на здійснення банківських операцій, пов'язаних з укладеним договором банківського рахунка. Рахунки банками відкриваються не тільки на підставі договору банківського рахунка, а також на підставі інших договорів, які укладаються для здійснення не лише розрахункових банківських операцій.