- •Вступ загальна частина
- •1. Поняття господарського права. Предмет і метод господарського права
- •3. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства. Система господарського законодавства
- •4. Поняття, ознаки та принципи господарської діяльності. Види господарської діяльності
- •1. Правовий господарський порядок у системі господарського права
- •2. Основні напрями та форми державної економічної і правової політики
- •3. Поняття та значення державного регулювання економіки
- •4. Засоби державного регулювання господарської діяльності. Ліцензування та патентування господарської діяльності. Державна система стандартизації та сертифікації
- •5. Правові джерела ціноутворення в Україні. Види цін і тарифів
- •6. Контроль за здійсненням господарської діяльності. Порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання
- •1. Поняття, ознаки та види суб'єктів господарського права
- •2. Поняття суб'єктів господарювання, їх правовий статус
- •3. Негосподарюючі суб'єкти в системі суб'єктів господарського права
- •4. Порядок утворення, легітимації та припинення діяльності суб'єктів господарського права
- •5. Правовий статус та особливості суб'єктів внутрішньогосподарських відносин
- •1. Визначення та предмет корпоративного права, його місце в системі права України
- •2. Поняття та правові ознаки господарських товариств як корпоративних підприємств
- •3. Поняття організаційно-правової форми господарських товариств, їх класифікація
- •4. Особливості правового статусу окремих видів господарських товариств
- •1. Підприємство як організаційна форма господарювання. Види підприємств, їх організаційно-правові форми
- •2. Поняття та види кооперативів. Порядок управління
- •3. Фізичні особи як суб'єкти підприємницької діяльності
- •4. Правове становище суб'єктів організаційно-господарських повноважень, їх види
- •1. Речові права у сфері господарювання
- •2. Майно суб'єктів господарювання та джерела його формування
- •3. Майновий стан та облік майна суб'єктів господарювання. Оцінка майна та майнових прав
- •4. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •5. Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •1. Господарські зобов'язання: поняття, загальна характеристика, окремі види
- •2. Поняття та види господарських договорів
- •3. Істотні умови господарських договорів. Поняття та специфіка захисного застереження
- •4. Правові особливості публічного, попереднього договорів та договору приєднання
- •5. Укладення господарських договорів
- •6. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
- •7. Недійсність господарських договорів: підстави та наслідки
- •1. Захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, механізм їх захисту
- •2. Господарська відповідальність підприємств, установ та організацій. Загальна характеристика
- •3. Функції господарсько-правової відповідальності, її підстави, межі та принципи
- •4. Форми господарсько-правової відповідальності. Порядок та строки застосування господарсько-правових санкцій
- •1. Загальні положення процедури банкрутства. Поняття неплатоспроможності та банкрутства
- •2. Учасники справи про банкрутство, розгляд справ про банкрутство в господарському суді
- •3. Мирова угода
- •4. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності
- •1. Економічна конкуренція: поняття та правові засади підтримки
- •2. Поняття та форми прояву недобросовісної конкуренції
- •3. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання
- •4. Антиконкурентні дії органів влади та місцевого самоврядування
- •5. Монопольне (домінуюче) становище суб'єктів господарювання та зловживання ним
- •6. Поняття економічної концентрації та контроль за її здійсненням
- •7. Поняття природних монополій та суміжних ринків. Державне регулювання їх діяльності
- •8. Правовий статус та повноваження Антимонопольного комітету України
- •9. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •1. Правові режими в окремих секторах економіки, на ринках окремих товарів та послуг
- •2. Засоби державного регулювання в галузях господарської діяльності, літакобудування, суднобудування, сільському господарстві тощо
- •3. Спеціальні (вільні) економічні зони. Зміст спеціальних режимів вільних економічних зон
- •4. Договори на реалізацію інвестиційного проекту. Адміністрація с(в)бз та її компетенція
- •5. Території пріоритетного розвитку. Особливості правового режиму господарської діяльності
- •1. Економіко-правова сутність торгівлі. Господарсько-торговельна діяльність як різновид господарської діяльності
- •2. Форми господарсько-торговельної діяльності
- •3. Поняття товару та особливості правового режиму обігу його окремих видів
- •4. Організовані ринки торгівлі
- •5. Порядок обліку торговельних операцій. Застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок
- •1. Правова природа зовнішньоекономічних відносин. Зовнішньоекономічні відносини як об'єкт правового регулювання
- •2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •3. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •4. Особливості змісту зовнішньоекономічного контракту. Право країни, що визначає права та обов'язки сторін. Базисні умови поставок
- •5. Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті в зовнішньоекономічній діяльності
- •6. Правове регулювання операцій з давальницькою сировиною та бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- •1. Поняття та види фінансових послуг. Поняття ринків фінансових послуг, їх правове регулювання
- •2. Функції та компетенція Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг. Інші регулятори ринку
- •3. Суб'єкти фінансових послуг. Реєстрація та ліцензування діяльності фінансових установ. Суміщення надання певних видів фінансових послуг
- •4. Законодавчі засади запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Система та суб'єкти фінансового моніторингу
- •2. Форми регулювання банківської діяльності Індикативне і адміністративне регулювання. Особливості нагляду Національним банком України
- •3. Система банківських операцій
- •4. Банківські рахунки, порядок їх відкриття та закриття. Розрахунково-касові операції банків. Права і обов'язки сторін за договором банківського рахунка
- •5. Правові основи розрахункових банківських операцій
- •6. Кредитні операції банків. Види банківського кредиту та особливості їх регулювання
- •7. Правове регулювання депозитних операцій банків. Захист інтересів вкладників
- •1. Поняття страхової діяльності
- •2. Класифікація страхових правовідносин
- •3. Суб'єкти страхових правовідносин
- •4. Правове регулювання страхової діяльності в Україні. Компетенція уповноважених органів у сфері нагляду за здійсненням страхової діяльності
- •1. Ринок цінних паперів: поняття, види та місце в системі національного ринку
- •2. Учасники ринку цінних паперів
- •3. Облік права власності на цінні папери. Національна депозитарна система України
- •4. Державне регулювання ринку цінних паперів. Правовий статус Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
- •5. Саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку
- •1. Поняття, ознаки та класифікація інвестицій
- •2. Суб'єкти інвестиційної діяльності
- •3. Класифікація та види інвестиційних договорів. Інвестиційні договори з особливим суб'єктним складом
- •4. Поняття спільного інвестування та його інститутів. Класифікація інститутів спільного інвестування. Управління активами інститутів спільного інвестування
- •6. Державне регулювання інвестиційної діяльності: засоби та механізми реалізації
- •7. Гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності
- •1. Правове регулювання інноваційної діяльності в Україні та сучасний стан інноваційного законодавства України
- •2. Поняття, ознаки та напрями інноваційної діяльності
- •3. Об'єкти інноваційної діяльності
- •4. Суб'єкти інноваційної діяльності та особливості реалізації ними інноваційних проектів
- •5. Державне регулювання інноваційної діяльності
5. Території пріоритетного розвитку. Особливості правового режиму господарської діяльності
Із набуттям чинності Указу Президента України "Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" від 18.06.1998 р. № 650/98 та Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" від 24.12.1998 р. № 35б-ХІУ у чинному законодавстві України виникло поняття "території пріоритетного розвитку". Так, лід ним розуміють частину території України, територію в межах міста, району, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови та на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць.
Загалом на території України було створено 10 ТПР, на яких встановлювався і діяв спеціальний режим інвестиційної діяльності, а саме -в Донецькій, Закарпатській, Волинській, Чернігівській, Сумській, Луганській, Житомирській областях, Автономній Республіці Крим, у м. Харкові.
На ТПР передбачено спеціальний режим інвестиційної діяльності, який визначається, зокрема О. Р. Зельдіною, як юридична конструкція залучення інвестицій в економіку депресивних регіонів України, яка застосовується законодавцем на територіях пріоритетного розвитку і передбачає заходи заохочення для суб'єктів господарювання, що виконують спеціальні вимоги законодавця, що забезпечує поєднання публічних та приватних інтересів. Розглядаючи законодавство, що регулює створення територій зі спеціальним режимом господарювання, необхідно відзначити, що ст. 16 Закону України "Про зайнятість населення" передбачає створення ТПР, на яких процес створення робочих місць стимулюється державою. Це повинні бути території з високим рівнем безробіття. Такі території набувають статусу територій пріоритетного розвитку на певний період. Підприємства, що створюють на цих територіях свої виробництва й додаткові робочі місця, користуються пільгами, установленими державними і місцевими органами влади.
Ця юридична конструкція включає не тільки заходи заохочення, а й визначає критерії, що надають можливість суб'єктам підприємництва здійснювати господарську діяльність. Спочатку необхідно розробити інвестиційний проект і одержати Свідоцтво на право його реалізації. Спеціально вповноваженими органами управління територіями пріоритетного розвитку розглядаються лише ті інвестиційні проекти, реалізація яких буде здійснюватися у пріоритетних галузях економіки, установлених Кабінетом Міністрів України для конкретної території пріоритетного розвитку.
Відповідно до ст. 415 ГК, законом може бути визначено за поданням відповідного органу місцевого самоврядування в межах міста, району територію, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і на якій на підставах та в порядку, передбачених законом, уводиться спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць (територію пріоритетного розвитку).
Для одержання певних пільг на ТПР передбачені мінімальні розміри інвестиційних вкладень, що коливаються від 200 тис, до 3 млн дол. США. Необхідною умовою для здійснення господарської діяльності на територіях пріоритетного розвитку є укладення договору (контракту) між місцевим органом самоврядування і суб'єктом підприємницької діяльності, що реалізує інвестиційний проект. Договір (контракт) надає можливість місцевим органам самоврядування контролювати виконання заходів, передбачених інвестиційним проектом і вимагати від суб'єкта підприємництва виконання умов контракту, а також визначає роль місцевих органів самоврядування в процесі реалізації інвестиційних проектів.
До основних негативних чинників, що призвели до формування проблем ТПР в Україні, слід віднести:
1) обрання регіонів для запровадження на їх територіях спеціального режиму інвестиційної діяльності безвідносно до об'єктивних критеріїв рівня їх економічного розвитку. Зокрема, в окремих розвинених (Донецька, Луганська області, м. Харків, м. Шостка), слаборозвинених (АР Крим, Волинська, Житомирська, Чернігівська області)та депресивному (Закарпатська область) регіонах. Пріоритетні напрями інвестування в цих регіонах були пов'язані із реструктуризацією гірничодобувних підприємств (ТПР Волинської, Донецької і Луганської областей), підприємств військово-промислового комплексу (ТПР м. Харків, Шостка), ліквідацією руйнівних наслідків техногенних і екологічних катастроф (ТПР Закарпатської, Житомирської і Чернігівської областей), розвитком сфери виробництва, охорони здоров'я, відпочинку та туризму (ТПР АР Крим). Створена структура ТПР не була результатом реалізації економічної стратегії держави, але вона була законсервована постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.1999 р. № 1756 щодо запровадження мораторію на подання до Кабінету Міністрів України пропозицій про створення нових ТПР, хоча потреба у залученні інвестицій була притаманна й іншим регіонам України. До того ж на 12 ТПР в Донецькій, Житомирській і Луганській областях суб'єкти господарювання так і не розпочали свою діяльність;
2) правову незавершеність регламентації засад створення та функціонування ТПР в єдиному (базовому) законі, що зумовлює певні відмінності режимів ТПР різних регіонів. Визначення терміна "територія пріоритетного розвитку" в різних законах розрізняються між собою. Так, у законі щодо створення ТПР у Донецькій області (Закон України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" від 24.12.1998 р.) "територія пріоритетного розвитку визначається як територія в межах міста, району, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови та на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць", у законах щодо створення ТПР в Луганській (Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області" від 15.07.1999 р.) та Житомирській (Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області" від 03.12.1999 р.) областях: "це територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови та на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць", а в законах щодо створення ТПР в АР Крим (Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим" від 21.12.2000 р.) та у Волинській області (Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Волинській області" від 05.04.2001 р.) зазначається, що "територія пріоритетного розвитку - це територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, незадовільний стан зайнятості населення і на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць". У законах щодо створення ТПР в Чернігівській (Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області" від 18.11.2003 р.) та Закарпатській (Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" від 18.11.2003 р.) областях, у м. Шостка Сумської області (Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області" від 18.11.2003 р.) та м. Харків (Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова" від 11.05.2000 р.) визначення терміна ТПР взагалі відсутнє.
На розв'язання проблеми стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій спрямовані закони України "Про стимулювання розвитку регіонів" та "Про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів"". У них зазначені мета, засади і засоби стимулювання розвитку регіонів, кваліфікаційні ознаки депресивних територій та особливості державного стимулювання їх розвитку. У статті 6 Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" встановлюється, що "території надається статус депресивної з метою створення правових, економічних та організаційних засад для вжиття органами державної влади та органами місцевого самоврядування особливих заходів для стимулювання розвитку таких територій" а згідно зі ст. 10 цей статус і заходи державного стимулювання подолання депресивності визначає Кабінет Міністрів України. Фактично особливий (спеціальний) режим економічної діяльності на таких територіях буде запроваджуватися постановами Кабінету Міністрів України, а не законами України, як це передбачено у ст. 92 Конституції України. Заслуговує на увагу і той факт, що у згаданих законах щодо стимулювання розвитку регіонів не йдеться про використання чинних в Україні форм спеціальних режимів інвестиційної діяльності.
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 12. Правове регулювання торговельної діяльності