- •Вступ загальна частина
- •1. Поняття господарського права. Предмет і метод господарського права
- •3. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства. Система господарського законодавства
- •4. Поняття, ознаки та принципи господарської діяльності. Види господарської діяльності
- •1. Правовий господарський порядок у системі господарського права
- •2. Основні напрями та форми державної економічної і правової політики
- •3. Поняття та значення державного регулювання економіки
- •4. Засоби державного регулювання господарської діяльності. Ліцензування та патентування господарської діяльності. Державна система стандартизації та сертифікації
- •5. Правові джерела ціноутворення в Україні. Види цін і тарифів
- •6. Контроль за здійсненням господарської діяльності. Порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання
- •1. Поняття, ознаки та види суб'єктів господарського права
- •2. Поняття суб'єктів господарювання, їх правовий статус
- •3. Негосподарюючі суб'єкти в системі суб'єктів господарського права
- •4. Порядок утворення, легітимації та припинення діяльності суб'єктів господарського права
- •5. Правовий статус та особливості суб'єктів внутрішньогосподарських відносин
- •1. Визначення та предмет корпоративного права, його місце в системі права України
- •2. Поняття та правові ознаки господарських товариств як корпоративних підприємств
- •3. Поняття організаційно-правової форми господарських товариств, їх класифікація
- •4. Особливості правового статусу окремих видів господарських товариств
- •1. Підприємство як організаційна форма господарювання. Види підприємств, їх організаційно-правові форми
- •2. Поняття та види кооперативів. Порядок управління
- •3. Фізичні особи як суб'єкти підприємницької діяльності
- •4. Правове становище суб'єктів організаційно-господарських повноважень, їх види
- •1. Речові права у сфері господарювання
- •2. Майно суб'єктів господарювання та джерела його формування
- •3. Майновий стан та облік майна суб'єктів господарювання. Оцінка майна та майнових прав
- •4. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •5. Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •1. Господарські зобов'язання: поняття, загальна характеристика, окремі види
- •2. Поняття та види господарських договорів
- •3. Істотні умови господарських договорів. Поняття та специфіка захисного застереження
- •4. Правові особливості публічного, попереднього договорів та договору приєднання
- •5. Укладення господарських договорів
- •6. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
- •7. Недійсність господарських договорів: підстави та наслідки
- •1. Захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, механізм їх захисту
- •2. Господарська відповідальність підприємств, установ та організацій. Загальна характеристика
- •3. Функції господарсько-правової відповідальності, її підстави, межі та принципи
- •4. Форми господарсько-правової відповідальності. Порядок та строки застосування господарсько-правових санкцій
- •1. Загальні положення процедури банкрутства. Поняття неплатоспроможності та банкрутства
- •2. Учасники справи про банкрутство, розгляд справ про банкрутство в господарському суді
- •3. Мирова угода
- •4. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності
- •1. Економічна конкуренція: поняття та правові засади підтримки
- •2. Поняття та форми прояву недобросовісної конкуренції
- •3. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання
- •4. Антиконкурентні дії органів влади та місцевого самоврядування
- •5. Монопольне (домінуюче) становище суб'єктів господарювання та зловживання ним
- •6. Поняття економічної концентрації та контроль за її здійсненням
- •7. Поняття природних монополій та суміжних ринків. Державне регулювання їх діяльності
- •8. Правовий статус та повноваження Антимонопольного комітету України
- •9. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •1. Правові режими в окремих секторах економіки, на ринках окремих товарів та послуг
- •2. Засоби державного регулювання в галузях господарської діяльності, літакобудування, суднобудування, сільському господарстві тощо
- •3. Спеціальні (вільні) економічні зони. Зміст спеціальних режимів вільних економічних зон
- •4. Договори на реалізацію інвестиційного проекту. Адміністрація с(в)бз та її компетенція
- •5. Території пріоритетного розвитку. Особливості правового режиму господарської діяльності
- •1. Економіко-правова сутність торгівлі. Господарсько-торговельна діяльність як різновид господарської діяльності
- •2. Форми господарсько-торговельної діяльності
- •3. Поняття товару та особливості правового режиму обігу його окремих видів
- •4. Організовані ринки торгівлі
- •5. Порядок обліку торговельних операцій. Застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок
- •1. Правова природа зовнішньоекономічних відносин. Зовнішньоекономічні відносини як об'єкт правового регулювання
- •2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •3. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •4. Особливості змісту зовнішньоекономічного контракту. Право країни, що визначає права та обов'язки сторін. Базисні умови поставок
- •5. Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті в зовнішньоекономічній діяльності
- •6. Правове регулювання операцій з давальницькою сировиною та бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- •1. Поняття та види фінансових послуг. Поняття ринків фінансових послуг, їх правове регулювання
- •2. Функції та компетенція Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг. Інші регулятори ринку
- •3. Суб'єкти фінансових послуг. Реєстрація та ліцензування діяльності фінансових установ. Суміщення надання певних видів фінансових послуг
- •4. Законодавчі засади запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Система та суб'єкти фінансового моніторингу
- •2. Форми регулювання банківської діяльності Індикативне і адміністративне регулювання. Особливості нагляду Національним банком України
- •3. Система банківських операцій
- •4. Банківські рахунки, порядок їх відкриття та закриття. Розрахунково-касові операції банків. Права і обов'язки сторін за договором банківського рахунка
- •5. Правові основи розрахункових банківських операцій
- •6. Кредитні операції банків. Види банківського кредиту та особливості їх регулювання
- •7. Правове регулювання депозитних операцій банків. Захист інтересів вкладників
- •1. Поняття страхової діяльності
- •2. Класифікація страхових правовідносин
- •3. Суб'єкти страхових правовідносин
- •4. Правове регулювання страхової діяльності в Україні. Компетенція уповноважених органів у сфері нагляду за здійсненням страхової діяльності
- •1. Ринок цінних паперів: поняття, види та місце в системі національного ринку
- •2. Учасники ринку цінних паперів
- •3. Облік права власності на цінні папери. Національна депозитарна система України
- •4. Державне регулювання ринку цінних паперів. Правовий статус Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
- •5. Саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку
- •1. Поняття, ознаки та класифікація інвестицій
- •2. Суб'єкти інвестиційної діяльності
- •3. Класифікація та види інвестиційних договорів. Інвестиційні договори з особливим суб'єктним складом
- •4. Поняття спільного інвестування та його інститутів. Класифікація інститутів спільного інвестування. Управління активами інститутів спільного інвестування
- •6. Державне регулювання інвестиційної діяльності: засоби та механізми реалізації
- •7. Гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності
- •1. Правове регулювання інноваційної діяльності в Україні та сучасний стан інноваційного законодавства України
- •2. Поняття, ознаки та напрями інноваційної діяльності
- •3. Об'єкти інноваційної діяльності
- •4. Суб'єкти інноваційної діяльності та особливості реалізації ними інноваційних проектів
- •5. Державне регулювання інноваційної діяльності
6. Поняття економічної концентрації та контроль за її здійсненням
Одним із методів досягнення монопольного становища на ринку є економічна концентрація.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрацією визнається: 1) злиття суб'єктів господарювання або приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого; 2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб'єктами господарювання над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання, зокрема, шляхом: а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, у тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується; б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб'єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи; 3) створення суб'єкта господарювання двома і більше суб'єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили цей суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання; 4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паш), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 % або 50 % голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.
Учасниками концентрації визнаються: 1) суб'єкти господарювання, стосовно яких здійснюється або має здійснитися злиття, приєднання; 2) суб'єкти господарювання, які набувають або мають намір набути контроль над суб'єктом господарювання, та суб'єкти господарювання, щодо яких набувається або має набутися контроль; 3) суб'єкти господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) яких набуваються у власність, одержуються в управління (користування), оренду, лізинг, концесію або мають набутися, та їх покупці (одержувачі), набувачі; 4) суб'єкти господарювання, що є або мають намір стати засновниками (учасниками) новостворюваного суб'єкта господарювання. У разі коли одним із засновників є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, учасником концентрації вважається також суб'єкт господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) якого вносяться до статутного фонду новостворюваного суб'єкта господарювання; 5) фізичні та юридичні особи, пов'язані з учасниками концентрації відносинами контролю, що дає підстави визнати відповідну групу осіб єдиним суб'єктом господарювання.
З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи АМКУ здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання. Чинним законодавством чітко визначено обставини, за яких проведення концентрації вимагає попереднього дозволу АМКУ. Так, концентрація може бути здійснена лише за умови отримання дозволу АМКУ чи адміністративної колегії АМКУ у випадках, передбачених:
1) ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та іншими нормативно-правовими актами, коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам евро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим НБУ, що діяв у останній день фінансового року, і при цьому: а) вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону евро, визначену за курсом НБУ, що діяв у останній день фінансового року в кожного, та б) вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом НБУ, що діяв у останній день фінансового року;
2) ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та іншими нормативно-правовими актами, незалежно від сукупної вартості активів або сукупного обсягу реалізації товарів учасників концентрації, коли частка на певному ринку товару будь-якого учасника концентрації або сукупна частка учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує 35 %, та концентрація відбувається на цьому чи суміжному з ним ринку товару.
При розрахунку обсягів реалізації товарів учасників концентрації використовується сума доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням суми податку на додану вартість, акцизного збору, інших податків або зборів, базою для оподаткування в яких є оборот, за останній фінансовий звітний рік, що передував поданню заяви. Кошти, отримані від реалізації товарів у межах однієї групи суб'єктів господарювання, пов'язаних відносинами контролю, якщо такий облік ведеться, не враховуються.
Якщо учасниками концентрації виступають комерційні банки, для розрахунку вартості активів та обсягів реалізації використовується десята частина вартості активів комерційного банку. У випадках, коли учасниками концентрації є страховики, для розрахунку вартості активів страховика використовується сума нетто-активів, а для розрахунку обсягів реалізації товарів - сума доходів від страхової діяльності, визначених відповідно до законодавства України про страхову діяльність.
Порядок розгляду справ про надання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання встановлено розділ. IV Закону України "Про захист економічної конкуренції". Розпорядженням АМКУ від 19 лютого 2002 р. № 33-р затверджено Положення про порядок подання заяв до органів Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію).
Концентрація, яка відповідно до чинного законодавства потребує дозволу на її здійснення, забороняється до отримання такого дозволу. До цього моменту учасники концентрації зобов'язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.
АМКУ чи адміністративна колегія АМКУ надають дозвіл на концентрацію у разі, якщо вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.
Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої АМКУ не надав дозволу як на таку, що не відповідає вищезазначеним умовам, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції, за винятком випадків, коли обмеження конкуренції, зумовлені концентрацією: не є необхідними для досягнення мети концентрації; становлять загрозу для системи ринкової економіки.