Значения коефіциєнтів стоку

Вид водозбірної поверхні	Величина коэфіцієнту стока
	дощовий стік	сніговий стік
Забудованя території Незабудованя території Парки, гравійні покриття Водонепроникливі поверхні Грунтові поверхні Газони, зелені насаждення	0,6 0,3 0,3 0,6-0,8 0,2 0,1	0,6 0,6 0,6 0,91-0,95 0,6 0,2

При орієнтовних розрахунках кількості поверхневого стоку з території невеликих міст або селищ величина коефіцієнта стоку для дощових і снігових вод може прийматися в межах 0,3-0,4 і 0,5-0,7 відповідно.

Об'єм дощових або снігових вод за рік розраховується по формулі:

, м³/рік

де ψ- коефіцієнт стоку дощових або снігових вод; F - площа водозбірної території, га; Н - шар опадів за теплий або холодний період року відповідно, мм.

Об'єм поливомоєчних стічних вод визначається по формулі:

, м3/рік

де m - витрата води на миття одиниці площі, л/м²; k- кількість миття у році; F_t - площа оброблюваних покриттів, га; ψ - коефіцієнт стоку поливомоєчних стічних вод.

Значення всіх параметрів, що входять в цю формулу, визначаються відповідно до наступних нормативів:

• на миття 1 м² площі витрачається від 1,2 до 1,5 літрів води;

• кількість миття для умов міста складає від 50 до 150 за рік;

• площа покриттів, потребуючих в митті, складає 20% від всієї території міста;

• коефіцієнт стоку поливомоєчних стічних вод приймається рівним 0,6.

Якщо на водозбірній території розташовані великі парки або ділянки лісових масивів, виявляється ефект затримання частини атмосферних опадів рослинним покривом. В цьому випадку об'єм поверхневого стоку зменшується. Шар випавших атмосферних опадів коректується на величину затриманих опадів з урахуванням співвідношення площ, зайнятих різними видами дерев, і всієї водозбірної площі (вводяться поправки).

Загальний об'єм поверхневого стоку з водозбірної території за рік визначається як сума складових:

W=W_д+W_c+W_пм

W_д,W_c,W_пм - об'єми дощових, снігових і поливомоєчних стічних вод відповідно.

Сумарне значення річного винесення речовин з поверхневим стоком розраховується як

G=W_д*C_д+W_c*C_c+W_пм*С_пм

де С_д, С_с і С_пм - концентрації речовин в дощових, снігових і поливомоєчних стічних водах відповідно, г/м³.

4. Процеси формування якості поверхневих вод

Якість води є наслідком двох основних процесів - надходження речовин із зовнішніх по відношенню до даного водного об'єкту джерел і внутріводоймових змін, що відбуваються з речовинами унаслідок функціонування водних екосистем. Оскільки екосистема - це єдиний природний комплекс, утворений живими організмами і середовищем їх існування, живі і неживі його компоненти зв'язані обміном речовини і енергії. Таким чином, у водній екосистемі спільно функціонують біотична сукупність і нежива природа, причому нежива природа є джерелом речовин і енергії, необхідних для існування біоти. Потрапляючи у водний об'єкт, речовини стають елементами водних екосистем і включаються в основні процеси, що відбуваються в них. Перш за все, це процеси трансформації речовини. Трансформація речовини може здійснюватися фізичним, хімічним і біологічним шляхом. Поступаючі у водні об'єкти речовини вносять зміни в їх газовий і сольовий режими, що може привести до порушення рівноваги екосистем. В результаті процесів трансформації речовин, що поступили, у водному об'єкті може відбуватися відновлення його первинного стану або здійснюватися перехід в інший стійкий стан. Процеси, в результаті яких відновлюється фоновий стан водного об'єкту, називаються процесами самоочищення. Самоочищення - це перший з процесів, що формують якість води у водному об'єкті. Основним постачальником речовини і енергії є водна маса. Другим процесом, що впливає на формування якості води, є перенесення речовини і енергії водним потоком. Через властиві водному потоку фізичні особливості в ньому відбувається безперервний перерозподіл речовини і енергії, обумовлений процесами перемішування. Процес формування якості води у водному об'єкті можна представити таким чином:

1. розчинені і зважені речовини поступають у водний об'єкт із зосереджених або дифузійних джерел;

2. під впливом гідравлічних чинників (перенесення і перемішування) відбувається кількісний перерозподіл речовин у водному потоці;

3. під впливом фізичних, хімічних і біологічних чинників відбувається якісна трансформація речовин.

Відзначимо, що здатність піддаватися якісній зміні властива не всім речовинам. Речовини, які не схильні до процесів хіміко-біологічної трансформації, одержали найменування консервативних, а протилежні їм по властивостях речовини називають неконсервативними. Кількісною характеристикою здатності речовин піддаватися хіміко-біологічній трансформації є коефіцієнт неконсервативності (к), який, за визначенням, є величиною, пропорційною швидкості зміни концентрації речовини. Залежно від його величини всі неконсервативні речовини діляться на м'які речовини (к>0,13 1/сут.), що легко окисляються біологічно, жорсткі речовини (к<0,025 1/сут.), що важко окисляються біологічно, і проміжні речовини (0,025≤к≤0,13 1/сут.). Величина коефіцієнта неконсервативності залежить від властивостей речовини, гідродинамічних характеристик потоку і умов зовнішнього середовища.